38 Планування і аналіз показників праці, витрат на персонал

Планування є важливою управлінською функцією, яка передбачає визначення цілей та способів їх досягнення. Планування об’єднує усі структурні підрозділи підприємства спільною метою, надає всім процесам єдиного напрямку та скоординованості, що дає змогу повніше й ефективніше використовувати наявні ресурси, якісно, системно та своєчасно приймати необхідні управлінські рішення.

Планування має базуватись на наступних принципах:

                цільова спрямованість,

                системність,

                безперервність,

                збалансованість,

                економічність,

                науковий підхід,

                методологічна єдність планів тощо.

Особливе місце у системі планування й в управлінській діяльності в цілому посідає планування трудових показників.

Цілями планування трудових показників є наступні:

                забезпечення зростання продуктивності праці і перевищення темпів її росту над темпами росту середньої заробітної плати;

                досягнення економії праці і фонду заробітної плати;

                дотримання оптимальних співвідношень у заробітній платі окремих категорій працівників відповідно до  кількості і якості їхньої праці при встановленому розмірі загального фонду заробітної плати;

                посилення матеріальної зацікавленості кожного працівника і колективу в цілому у покращанні техніко-економічних показників діяльності підприємства;

                забезпечення потреби у персоналі необхідної кількості та якості, а також підвищення кваліфікації працівників підприємства;

                встановлення оптимального співвідношення між різними категоріями персоналу та професійними групами.

Трудові показники  застосовуються при розробці усієї сукупності планів на підприємстві.

Витрати на персонал - це поширений у країнах ринкової економіки інтегральний показник, що охоплює всю сукупність витрат, пов'язаних із залученням, винагородою, стимулюванням, розвитком, вирішенням соціальних проблем, організацією роботи та забезпеченням нормальних умов праці і навіть звільненням персоналу підприємства.

39 Нормування й облік чисельності персоналу

У вітчизняних організаціях для розрахунку чисельності робітників застосовуються наступні види норм: норми часу, норми виробітку, норми обслуговування, норми часу обслуговування, норми чисельності. Під нормою часу розуміються суспільно необхідні витрати часу на виконання одиниці роботи одним робітником чи групою робітників відповідної кваліфікації.

Норму часу, установлену на операцію чи одиницю виробу, називають нормою штучного часу. 

Величина штучної норми часу складається з :

Т_шт = Т_ос + Т_дс + Т_обс + Т_від + Т_пер, де

Т_ос – основний час,

Т_дс – допоміжний час,

Т_обс – час обслуговування робочого місця,

Т_від – час на відпочинок і особисті потреби,

Т_пер – час неусуваємих перерв, установлених технологією й організацією виробництва.

Норми виробітку застосовуються для розрахунку чисельності працюючих у таких видах виробництва, де продукт праці є однорідним і може бути обмірюваний у натуральних величинах - штуках, літрах, тоннах. Між нормою часу і нормою виробітку існує обернено пропорційний зв'язок: будь-яке зменшення норми часу відразу ж приводить до відповідного збільшенню норми виробітку і навпаки. Для розрахунку чисельності працюючих по професіях і кваліфікації за допомогою норм штучного часу і норм виробітку в першому випадку досить обсяг майбутніх робіт, обчислений по часу, поділити на фонд часу працівника, а в другому випадку – обсяг робіт, виражений у натуральних одиницях, поділити на відповідну норму виробітку. При цьому необхідно враховувати і планований рівень виконання норм штучного часу і норм виробітку в першому випадку досить обсяг майбутніх робіт, обчислений по часу, поділити на фонд часу працівника, а в другому випадку – обсяг робіт, виражений у натуральних одиницях, поділити на відповідну норму виробітку. При цьому необхідно враховувати і планований рівень виконання норм.

При розрахунку чисельності працюючих необхідно розрізняти явочну й облікову чисельність. Облікова чисельність перевищує явочну, тому що в ній не враховуються плановані невиходи на роботу під час відпустки, хвороби і т.д. Щоб визначити облікову чисельність (Ч_спис), необхідно помножити явочну чисельність (Ч_яв) на коефіцієнт, що враховує плановані невиходи на роботу.