1.2. Класифікація межпредметних зв'язків.

У педагогічній літературі є більше 30 визначень категорії «межпредметних зв'язків», існують всілякі підходи до їхньої педагогічної оцінки й різні класифікації.

Так, більша група авторів визначає межпредметні зв'язки як дидактичну умову, причому в різних авторів ця умова трактується неоднаково. Наприклад: межпредметний зв'язок виконує роль дидактичної умови підвищення ефективності навчального процесу (Ф. П. Соколова); межпредметний зв'язок як дидактична умова, що забезпечує послідовне відбиття в змісті шкільних дисциплін об'єктивних взаємозв'язків, що діють у природі (В. Н. Федорова, Д. М. Кирюшкин).

Ряд авторів дає такі визначення межпредметных зв'язків: «межпредметний зв'язок є відбиття в курсі, побудованому з обліком його логічної структури, ознак, понять, що розкривають на уроках інших дисциплін», або таке: «межпредметний зв'язок являє собою відбиття в змісті навчальних дисциплін тих діалектичних взаємозв'язків, які об'єктивно діють у природі й пізнаються сучасними науками.

Усе вище перераховані визначення звичайно вірно, однак їх не можна вважати повними. Для того щоб вивести найбільш правильне й інформативне визначення поняттю «межпредметний зв'язок», треба підвести його під інше, більше широке. Таким більше широким, родовим поняттям стосовно категорії «межпредметних зв'язків» є поняття «межпредмеий зв'язок», але й перш і друге є похідними від загального родового поняття «зв'язок» як філософської категорії. Звідси стає очевидним, що «межпредметний зв'язок» є, насамперед, педагогічна категорія, і сутнісною основою її є сполучна, об'єднуюча функція. Виходячи із цього, можна зробити визначення: межпредметні зв'язки є педагогічна категорія для позначення синтезуючих, інтегративних відносин між об'єктами, явищами й процесами реальної дійсності, що знайшли своє відбиття в змісті, формах і методах навчально-виховного процесу й виконуючих утворювальну, розвиваючу й виховні функції в їхній обмеженій єдності.

Розмаїтість висловлень про педагогічну функцію межпредметних зв'язків порозумівається багатогранністю їхнього прояву в реальному навчальному процесі. Крім того, позначається недостатній облік зв'язку педагогіки з іншими науками.

Розглянемо тепер класифікацію межпредметных зв'язків, тому що правильна класифікація, відображаючи закономірності розвитку класифіцируємих понять, глибоко розкриває зв'язки між ними, сприяє створенню науково-практичних передумов для реалізації цих зв'язків у навчальному процесі.

Межпредметні зв'язки характеризуються, насамперед, своєю структурою, а оскільки внутрішня структура предмета є формою, то ми можемо виділити наступні форми зв'язків:

1. по сполуці.

2. по напрямку дії.

3. по способу взаємодії напрямних елементів.

Виходячи з того, що сполука межпредметних зв'язків визначається змістом навчального матеріалу, формованими навичками, уміннями й розумовими операціями, то в першій їхній формі ми можемо виділити наступні типи межпредметних зв'язків:

1) змістовні;

2) операційні;

3) методичні;

4) організаційні.

Кожен тип першої форми підрозділяється на види межпредметных зв'язків. (Див. Мал.1).

У другій формі виділяємо основні типи межпредметных зв'язків по напрямку дії. Позначимо сторони, що співвідносяться, зв'язку умовно буквами A, B, C, D і т.д. У випадку якщо В спрямовано до А , те будемо мати однобічний зв'язок, якщо В и С спрямовані до А , те цей зв'язок буде двосторонньої, якщо ж B, C, D…і т.д. будуть спрямовані до А, те цей зв'язок буде багатобічною . Всі ці типи зв'язків можуть бути прямими (діяти в одному напрямку) і зворотними, або відбудовними, коли вони будуть діяти у двох напрямках: прямому й зворотному. Наприклад - прямий однобічний зв'язок; - двостороння зворотна, або відбудовний зв'язок.

В третій формі межпредметних зв'язків, по тимчасовому факторі, виділяють наступні типи зв'язків: 1) хронологічні; 2) хронометричні.

Хронологічні - це зв'язку по послідовності їхнього здійснення.

Хронометричні - це зв'язки по тривалості взаємодії пов язаних елементів.

Кожний із цих двох типів підрозділяється на види межпредметных зв'язків. (Див. Табл.1).

Таблиця 1.

Класифікація межпредметних зв'язків.

Форми межпредметних зв'язків	Типи межпредметних зв'язків	Види межпредметних зв'язків
1) По сполуці	1) змістовні	по фактах, поняттям законам, теоріям, методам наук
	2) операційні	по формованих навичках, умінням і розумовим операціям
	3) методичні	по використанню педагогічних методів і прийомів
	4) організаційні	по формах і способам організації навчально-виховного процесу
2) По напрямку	Однобічні, Двосторонні, Багатобічні	Прямі; зворотні, Або відбудовні
3) По способі взаємодії связеобразующих елементів (різноманіття варіантів зв'язку)	1) хронологічні 2) хронометричні	1) спадкоємні 2) синхронні 3) перспективні
		1) локальні 2) среднедействующие 3) довгостроково діючі

Межпредметного зв'язку по сполуці показують - що використається, трансформується з інших навчальних дисциплін при вивченні конкретної теми.

Межпредметного зв'язку по напрямку показують:

1. чи є джерелом межпредметной інформації для конкретно розглянутої навчальної теми, досліджуваної на широкої межпредметній основі, один, два або кілька навчальних предметів.

2. Використається межпредметна інформація тільки при вивченні навчальної теми базового навчального предмета (прямі зв'язку), або ж дана тема є також «постачальником» інформації для інших тем, інших дисциплін навчального плану школи (зворотні або відбудовні зв'язки).

Часовий фактор показує:

1. які знання, приваблювані з інших шкільних дисциплін, уже отримані учнями, а який матеріал ще тільки має бути вивчати в майбутньому (хронологічні зв'язки);

2. яка тема в процесі здійснення межпредметних зв'язків є провідною по строках вивчення, а яка веденої (хронологічного синхронного зв'язку).

3. як довго відбувається взаємодія тим у процесі здійснення межпредметних зв'язків.

Вищенаведена класифікація межпредметних зв'язків дозволяє аналогічним образом класифікувати внутрікурсові зв'язки (зв'язку, наприклад, між ботанікою, зоологією, анатомією й загальною біологією – курсу біології; зв'язку між неорганічною й органічною хімією – курсу хімії…),а також внутріпредметні зв'язки між темами певного навчального предмета, наприклад ботаніки, органічній хімії, новітній історії. У внутрікурсових і внутріпредметних зв'язках із хронологічних видів переважають спадкоємні й перспективні види зв'язків, тоді як синхронні різко обмежені, а у внутріпредметних зв'язках синхронний вид взагалі відсутній.

1.3. Планування й здійснення межпредметних зв'язків у процесі навчання ШКФ

Розробка теоретичних основ межпредметних зв'язків у навчальній темі з погляду розкриття її провідних положень дає можливість застосувати механізм виявлення й планування межпредметних зв'язків до конкретних тем досліджуваного навчального предмета.

Для досвідченої роботи і як приклад візьмемо узагальнюючий, інтеграційний навчальний предмет - фізикові.

Вибір цього предмета обумовлений тим, що фізика займає одне з найважливіших місць у системі знань про природу. Вивчення фізики в старших класах середньої школи сприяє перетворенню окремих знань учнів про природу в єдину систему світоглядних понять. Предмет фізики розкривається по тематичному принципі, що цілком відповідає його узагальнюючому інтеграційному характеру. Тематична побудова цієї дисципліни дозволяє розглядати її навчальні теми як окремі «вузли» систематизованих знань, що перебувають між собою деякою мірою зв'язку й обмеження.

«Аналіз наявного досвіду дозволяє рекомендувати наступні основні форми зв'язку фізики з іншими предметами:

розкриття взаємозв'язку фізичних явищ із біологічними, хімічними й іншими явищами;

повідомлення знань про застосування фізичних явищ і закономірностей в інших науках;

використання на заняттях по фізиці знань й умінь, які учні одержали при вивченні інших предметів;

проведення комплексних екскурсій;

проведення позакласних занять комплексного характеру (організація роботи кружків, що використають знання учнів по двох або декількох предметах, наприклад, кружків юних био- і агрофізиків; проведення конференцій, вечорів);

виконання учнями навчальних завдань, пов'язаних із трудовим навчанням: спостереження й досвіди по вивченню процесів переробки матеріалів у навчальних майстернях, фізичні досвіди й спостереження по вивченню фізичних властивостей ґрунтів, повітря й рослин у зв'язку з дослідно-практичною роботою учнів по сільському господарству.

Зазначені форми зв'язку й комплексне в ряді випадків вивчення явищ повинні відповідати змісту й специфіці кожного предмета, не порушуючи його внутрішньої логіки». [1,54].

Щоб створити дидактичну модель межпредметних зв'язків у навчальній темі, необхідно провести два структурно-логічних аналізи змісту навчальних дисциплін: внутрішній і зовнішній.

Внутрішній - це логічний^-логічний-структурно-логічний аналіз змісту досліджуваної теми на предмет виявлення її провідних положень й основних связеобразующих елементів.

Зовнішній - це логічний^-логічний-структурно-логічний аналіз змісту тим інших дисциплін навчального плану школи з метою визначення ступеня перетитаємості їхнього змісту зі змістом досліджуваної теми й виявлення «опорних» межпредметних знань, які необхідно використати, щоб науково й всебічно розкрити провідні положення досліджуваної теми розглянутого навчального предмета.

Перш ніж приступитися до рішення цього завдання, необхідно визначити коло тих синтезованих тим навчального предмета, обраного для дослідження. Критеріями відбору цього кола навчальних тем є:

1. найбільша значимість тим для розкриття ведучих, основних ідей навчального предмета;

2. високий ступінь узагальнення й інтеграції різнорідних знань у змісті навчальної теми.

Опираючись на дані критерії, піддамо аналізу зміст навчальних тим «Будова атома» й «Електромагнітне поле». Виділені навчальні теми найбільше відповідають мети даної досвідченої роботи й критеріям відбору, наведеним вище.

Межпредметні зв'язки теми «Будова атома».

Це тема - одна із центральних у предметі фізики. Ступінь перекры-ваемости змісту даної теми з іншими дисциплінами дуже висока. От чому значення межпредметних зв'язків для розкриття провідних положень цієї теми величезне й об'єктивно необхідно.

Таблиця 2.

Провідні положення теми	Знання, використовувані з інших шкільних дисциплін для розкриття провідних положень теми
1. Залежність будови атома від властивостей і будови його елементів	СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО: матерія й рух, розвиток і загальний зв'язок явищ миру. ХІМІЯ: періодичний закон і система хімічних елементів Д. И. Менделєєва; будова молекули води; каталізатори; органічні речовини - білки, жири, вуглеводи... АСТРОНОМІЯ: будова Сонячної системи, рух планет і небесних тел.
2. Розкриття зв'язку між будовою й функціями структурних основних компонентів атома	СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО: категорії діалектики: причина й наслідок, зміст і форма, сутність й явище й буд.р. ІСТОРІЯ: поняття про систему, пізнаванність миру. БІОЛОГІЯ: будова клітки і її основних елементів
3. Властивості тіл залежно від їхньої молекулярної будови, рух атомів		МАТЕМАТИКА: побудова графіків руху, вектора, рішення рівнянь ІНФОРМАТИКА: рішення рівнянь про рух тіл за допомогою складання програм
4. Внутрішня енергія атома залежно від заряду, будови й рухи його елементів		ОБЩЕСТВОВЕДЕНИЕ: закон єдності й боротьби протилежностей; закон переходу кількісних змін у якісні. ХІМІЯ: типи хімічних реакцій БІОЛОГІЯ: обмін речовин й енергії, фотосинтез МАТЕМАТИКА: використання математичних формул, дій для здійснення розрахунків ІНФОРМАТИКА: моделювання фізичних явищ за допомогою комп'ютера