2.3. Зв'язок фізики з музикою.

У курсі середньої загальноосвітньої школи коливання й хвилі доцільно не поєднувати разом, а вивчати у відповідних розділах - механічні коливання й хвилі при вивченні механіки, а електромагнітні - при вивченні електродинаміки.

Межпредметного зв'язку фізики й музики зручно здійснювати при вивченні акустичних явищ, тобто звукових коливань і хвиль. Вивчення акустичних явищ, тобто поширення в пружному середовищі механічних коливань, сприяє розширенню поняття хвилі - від хвиль, безпосередньо сприйманих візуально, до невидимих. Це якоюсь мірою готовить учнів до сприйняття фізичної сутності електромагнітних хвиль. Крім того, при вивченні звукових явищ можна закріпити ті знання учнів про хвилі і їхні характеристики, які на той час вони мають.

По програмі Громова С.В. на вивчення звукових коливань і хвиль у восьмому класі виділяється друга година, ми вважаємо, що цієї кількості годин недостатньо, тому що звукові явища різноманітні й розгляд їхньої фізичної природи вимагає особливої уваги, тому пропонується виділити шоста година, що дозволить більш детально вивчити звукові явища. Тому що заплановано меншу кількість годин, можна використати позакласні заняття, або резервні годинники.

Використання засобів музики можна вважати за доцільне по наступних причинах:

1. Здійснюється естетичного виховання, через використання музичних фрагментів.

2. Використається принцип наочності, тому що учні не тільки чують звук, але й бачать джерело звуку, зокрема струну, що робить коливання. Використання камертона не дозволяє продемонструвати коливання його галузей, через малу амплітуду, а коливання струни помітні людському погляду.

3. Розвивається логічне мислення учнів, через принцип причинності. Так, наприклад, при введенні поняття звукових коливань проводять наступні міркування при відповіді на питання звідки узявся звук: зовнішня сила збуджує коливання в струні, це демонструється, ці коливання поширюються в повітрі й досягають нашого вуха, ми чуємо звук, отже звук - це коливання.

4. Використається принцип новизни. Деякі учні середніх загальноосвітніх шкіл мають доступ до музичних інструментів, тому наявність такого на уроці збуджує мимовільну увагу, інтерес, а також мимовільну пам'ять, засновану на почуттєвому сприйнятті, що зберігається набагато довше довільної пам'яті.

Використання музичних засобів можна здійснювати за допомогою вчителя музики, або за допомогою учнів, що займаються в музичних школах або кружках, якщо такі учні є в класі, це дозволить розрядити обстановку уроку, діалогу вчителя й учня. Ще краще, коли педагог сам знайомий з музичними інструментами.

Розглянемо, які музичні інструменти зручно використати для здійснення межпредметних зв'язків фізики й музики. Насамперед, фортепіано, воно є в кожній школі, звучить завдяки коливанням струн, але його використання ускладнюється наступної: 1) доводиться переходити в кабінет музики, а це втрата часу, зміна обстановки, а значить і втрата дисципліни; 2) корпус фортепіано створений так, що спостерігати коливання струн можливо тільки з одного боку, а тому не всім доступно; 3) на сьогоднішній день, у більшості середніх загальноосвітніх шкіл коштують старі інструменти, стан і звучання яких залишає бажати кращого. Дуже зручно використати мобільні інструменти, наприклад скрипка, гітара, баян і т.п.. Ці інструменти можна легко принести в кабінет фізики, вони забезпечують необхідну наочність. Доцільне використання гітари, це досить простий музичний інструмент, амплітуда коливань струн досить велика, щоб неї помітити, струни завжди на очах в учнів, характеристики звукової хвилі можна довільно міняти без особливої праці, що дозволяє продемонструвати залежність частоти коливань від довжини струни і її маси. Для скрипки також характерні ці якості, але амплітуда коливань струни менше, ніж у гітари. З баяном більше складна ситуація, тому що він, як і всі духові інструменти, звучить завдяки коливанням тонких пластинок, які вкриті його корпусом і недоступні загальному перегляду.

Використання скрипки на уроках, проведених у ході педагогічного експерименту, обумовлено суб'єктивними причинами, тому що викладач уміє грати на скрипці.

Ефективність використання засобів музики на уроках фізики при вивченні теми «Коливання й хвилі» у восьмих класах була перевірена в 2001 році в школі №3 й в 2003 році в школі № 18 р. Абакана. Результати апробації в обох школах були гарними.

В 2003 році в школі №18 р. Абакана був проведений педагогічний експеримент. Викладання теми «Коливання й хвилі» велося у двох восьмих класах, один із яких був експериментальним, інший - контрольним.

Класи споконвічно підбиралися однаковими по успішності не тільки по фізиці, але й по інших шкільних дисциплінах, що визначалося через оцінки в журналах. Крім цього при знайомстві із класами проводилися бесіди, у яких виявилося, що учні цих класів мають приблизно однаковий рівень інтелектуального розвитку.

У контрольному класі викладання велося по програмі Громова С.В., а в експериментальному класі уроки проходили зі здійсненням межпредметних зв'язків фізики й музики. Конспекти ці уроків представлені в наступному параграфі.

Висновки

Виявлення й наступне здійснення необхідних і важливих для

розкриття провідних положень навчальних тим межпредметних зв'язків дозволяє:

а) знизити ймовірність суб'єктивного підходу у визначенні межпредметних ємності навчальних тем;

б) зосередити увагу вчителів й учнів на вузлових аспектах навчальних предметів, які відіграють важливу роль у розкритті провідних ідей наук;

в) здійснювати поетапну організацію роботи із установлення межпредметних зв'язків, постійно ускладнюючи пізнавальні завдання, розширюючи поле дії творчої ініціативи й пізнавальної самодіяльності школярів, застосовуючи все різноманіття дидактичних засобів для ефективного здійснення багатобічних межпредметних зв'язків;

г) формувати пізнавальні інтереси учнів засобами всіляких навчальних предметів у їхній органічній єдності;

д) здійснювати творче співробітництво між учителями й учнями;

е) вивчати найважливіші світоглядні проблеми й питання сучасності засобами різних предметів і наук у зв'язку з життям.

У цьому знаходить своє вираження головна лінія межпредметних зв'язків. Однак ці зв'язки між окремими предметами мають свою специфіку, що накладає відбиток на викладання. Наприклад, при викладі математики варто звернути увагу на вдосконалювання тих розділів навчального курсу, які знаходять широке застосування в курсі фізики. Реалізація межпредметних зв'язків сприяє систематизації, а отже, глибині й міцності знань, допомагає дати учням цілісну картину миру.

При цьому підвищується ефективність навчання й виховання, забезпечується можливість наскрізного застосування знань, умінь, навичок, отриманих на уроках по різних предметах.

Навчальні предмети у відомому змісті починають допомагати один одному. У послідовному принципі межпредметних зв'язків утримуються важливі резерви подальшого вдосконалювання навчально-виховного процесу.

Література

1. Бугаїв А.И. Методика викладання фізики в середній школі. Теорет. основи. Учеб. посібник для студентів пед. ин-тов. - М.: Освіта, 1981. -С. 288.

2. Іванов А.И. Про взаємозв'язок шкільних курсів фізики й математики при вивченні величин. // Фізика в школі, 1997, № 7. - С. 48.

3. Лернер Я.Ф. Векторні величини в курсі механіці середньої школи. // Фізика в школі, 1971, № 2. - С. 36.

4. Кожекина. Т.В. Взаємозв'язок навчання фізиці й математиці в одинадцятирічній школі. // Фізика в школі, 1987, № 5. - С. 65.

5. Кожекина Т.В., Никифоров Г.Г. Шляхи реалізації зв'язку з математикою у викладанні фізики. // Фізики в школі, 1982, № 3. - С. 38.

6. Кулагин П.Г. Межпредметные зв'язку в навчанні. - М.: Освіта, 1983.

7. Минченков Е.Е. Роль учителя в організації межпредметных зв'язків. / Межпредметные зв'язку у викладанні основ наук у середній школі.

Межвузовский збірник наукових праць. - Челябінськ: Челябінський пед. ин-т, 1982. - С. 160.

8. Межпредметные зв'язку в навчальному процесі. / Під. ред. Дмитрієв С.Д. -Кіров - Йошкар-Ола: Кировский гос. пед. ин-т, 1978. - С. 80.

9. Методика викладання фізики у восьми літній школі. Посібник для вчителя. - М.: Освіта, 1965. - С. 544.

10. Парфентьева Н.А., Липкин Г.И. Використання елементів математичного аналізу. - Фізика, 2000, № 3. - С. 9.

11. Перышкин А.В., Батьківщина Н.А. Фізика. Учеб. для 7 кл. сред. шк. - 12 изд., дораб. - М.: Освіта, 1993. - С. 190.

12. Перышкин А.В., Батьківщина Н.А. Фізика. Учеб. для 8 кл. сред. шк. - 10 изд., перераб. і доп. - М.: Освіта, 1989. - С. 191.

13. Пінський А.А., Самойлова Т.С. й ін. Формування в загальних фізико-математичних понять, що вчаться. // Фізика в школі, 1986, № 2. - С. 50 -52.

14. Пінський А.А. До формування поняття «функція» у школі. // Фізика в школі, 1977, № 2. - С. 42.

15. Славская К. А. Розвиток мислення й засвоєння знань. - / Під ред. Менчинской В.А. й ін. - М.: Освіта, 1972.

16. Тамашев Б.И., Деякі питання зв'язку між шкільними курсами фізики й математики. // Фізика в школі, 1982, № 2. - С. 54.

17. Федорец Г.Ф. Межпредметные зв'язку в процесі навчання. - М.: Наука, 1985. - С.45.

18. Федорец Г.Ф. Межпредметные зв'язки й зв'язок з життям - в основу навчання. // Народне утворення, 1979, № 5. - С.35.

19. Шахмаев Н.М. й ін. Фізика. Учеб. для 9 кл. сред. шк. - 3 изд. - М.:

Освіта, 1994. - С. 240.

20. Шахмаев Н.М. й ін. Фізика. Учеб. для 10 кл. сред. шк. - 3 изд. - М.:

Освіта, 1994. - С. 240.