5. Лікування.

Концепція терапії гострої Кр та АН Квінке або при загостренні ХКр+АН (рецидиві) представлена у вигляді алгоритму на рис. 2.

Лікування слід починати з усунення з оточення хворого "винних" АГ та провокуючих факторів. Ефективними є всі методи їх елімінації. Показана ентеросорбція з метою виведення з організму шкідливих метаболітів, ксенобіотиків та біологічно активних речовин (гістаміну, серотоніну, ацетилхоліну тощо), що продукуються під час алергічної або псевдоалергічної реакції і призводять до ендотоксикозу.

Досвід еферентної терапії підтверджує її ефективність як в гострому періоді Кр, так і в міжрецидивному (з метою профілактики загострень). Ефективними є вугільні сорбенти (антрален, ультрасорб, карбовіт, карбосфер та ін.), силікагелі (ентеросгель, сорбогель, атоксил тощо), рослинного походження (поліфепан, мультисорб, екстралакт, целюлоза мікрокристалічна та ін.). Коли ентеросорбція не в змозі адсорбувати речовини, що належать видаленню із крові, показане застосування методів екстракорпоральної детоксикації – плазмаферезу, імуносорбції, гемосорбції (з використанням гемосорбентів).

Наступним етапом лікування гострого періоду Кр (та алергічного АНКв) є парентеральне призначення ГКС: преднізолону (60-150 мг) або дексаметазону (8-12 мг), бетаметазону (з метою дії на імунологічну фазу алергічного процесу). Одночасно з цим необхідним є також парентеральне введення антигістамінних препаратів (АГП) 1 покоління (клемастин 2 мл 0,1%, хлоропірамін 1 мл 2,0%) та діуретиків (40-80 мг фуросеміду).

При спадковій чи набутій формах АН з недостатністю С1- естерази, слід вводити свіжозаморожену плазму (250-300 мл одночасно), епсилон-амінокапронову кислоту 5% (100-300 мл внутрішньовенно крапельно кожні 4 години або 4 г перорально) до повного усунення загострення, даназол по 200 мг 1-3 рази на добу, станозол.

В разі АН в ділянці гортані при неефективності вищезазначеної терапії та при загрозі асфіксії при пізньому зверненні до лікаря показана інтубація трахеї і штучна вентиляція легень.

Рисунок 2

Алгоритм терапії гострих Кр та АН

Якщо Кр рецидивує і не визначено "винного" АГ, або при неможливості усунення наявного провокуючого фактору необхідна базова терапія Кр. Насамперед, це гіпоалергенна дієта з виключенням харчових продуктів-гістамінолібераторів та тих, що самі містять гістамін, тирамін тощо. Патогенетично (з дією на ІІ фазу алергічного процесу) доцільно призначити мембраностабілізатори опасистих клітин.

Неседативні АГП обов'язково потрібно застосовувати при легкому і середньо-тяжкому перебігу Кр.

При тяжкому перебігу Кр і неефективності попередньої терапії можна застосувати ГКС (щоденна чи інтермітуюча схема) з подальшим зниженням дози препарату до повної відміни.

Ефективним є призначення гепатопротекторної терапії, яка доповнює базову при зниженні детоксикаційної функції печінки з метою її поліпшення.

Одночасно в період загострення та в міжрецидивний період необхідне лікування супутньої патології: санація хронічних вогнищ інфекції, дегельмінтизація, корекція дисбіозу кишківника, стану нервової і ендокринної системи тощо.

Оскільки принципи базисної терапії при ХолКР не розроблені, то можна рекомендувати з метою профілактики загострень захворювання санацію вогнищ хронічної інфекції, гіпосенсибілізацію холодом при локальних формах ХолКр (аплікація холодних предметів на ділянки шкіри, що піддаються охолодженню), внутрішньовенне введення імуноглобуліну у випадках наявності кріоглобулінемії, лікування основного захворювання при виявленні аномальних білків (кріоглобулінів, кріофібриногену, холодових агглютинінів тощо) в сироватці крові.

З метою профілактики подальших загострень Кр та НКв алергічної природи хворим з пиловою, пилковою та інсектною алергією слід призначати алерген-специфічну імунотерапію (СІТ) підшкірним або пероральним методами. Лікування ідіопатичної ХКр слід проводити згідно рекомендацій EAACI/GA2LEN/EDF (2006), що наведені на рис. 3 (слід пам»ятати, що в Україні призначення модифікаторів лейкотриєнів дозволено тільки при БА).

Хворі з легким перебігом гострих Кр і / або АН та з ХКр повинні лікуватися амбулаторно. При важкому перебігу Кр лікування слід проводити в стаціонарних умовах: в алергологічному відділенні або в палатах інтенсивної терапії терапевтичних відділень; при АНКв в області гортані – в ЛОР-стаціонарі з подальшим переведенням хворих в алергологічне або терапевтичне відділення. Амбулаторне лікування та диспансерний нагляд проводиться алергологом.

Критерії ефективності та очікувані результати лікування.

Результатом лікування гострої Кр або АН повинно бути повне усунення їх симптомів. Результатом лікування ХКр повинно бути суттєве подовження періодів ремісії, покращення якості життя хворого, усунення небезпечних епізодів хвороби.