3.2. Клінічні критерії:

— продромальні ознаки: свербіж, чхання, закладення носа;

— «алергічний салют» – дитина постійно чухає ніс, морщить його;

• «алергічне сяйво» – сині і темні кола навколо очей;

• типові ознаки: значні слизуваті або водянисті виділення з носа, утруднене носове дихання, спричинене набряком слизової оболонки;

• можуть бути очні симптоми: свербіж повік і сльозотеча; кон’юнктивіт більш типовий для інтермітуючого риніту (у разі полінозу);

— підвищена чутливість слизової оболонки носа до неспецифічних тригерів (охолодження, пилу, різких запахів та ін).

3.3. Лабораторні та інструментальні дослідження:

● алергологічні:

 позитивні результати шкірних тестів з алергенами (прик-тест);

 наявність підвищених титрів алерген-специфічних IgЕ-антитіл у сироватці крові;

● інструментальні:

 передня риноскопія: значна кількість прозорого, водянистого, іноді пінистого секрету у носових ходах, значний набряк, сірий або ціанотичний колір слизової оболонки носових раковин, наявність характерної плямистості слизової оболонки (симптом Воячека);

 рентгенографія і комп’ютерна томографія порожнини носа і приносових пазух (показані для діагностики ускладнень алергічного риніту (риносинуїт, поліпоз носу);

 дослідження функції зовнішнього дихання з проведенням бронходилатаційного тесту (для своєчасної діагностики бронхіальної астми, особливо у хворих з середньоважким/важким і/або персистуючим перебігом);

 цитологічне дослідження назальних мазків (риноцитограма) для виявлення еозинофільного типу запалення;

 ринопневмометрія за наявності ринопневмометра).

3.4. Обов’язкові консультації фахівців:

 алерголог;

 дитячий отоларинголог.

4. Лікування алергічного риніту

Комплекс терапевтичних заходів включає: елімінацію алергенів, фармакотерапію, алергенспецифічну імунотерапію, навчальні програми.

4.1. Медикаменозне лікування алергічного риніту залежить від ступеню важкості і перебігу симптомів хвороби.

2. Алгоритм лікування алергічного риніту

Дагностика алергічного риніту обстеження на БА
Інтермітуючі симптоми			Персистуючі симптоми
легкий перебіг		середньоважкий /важкий	легкий	середньоважкий /важкий
не в порядку віддання переваги: - пероральні Н1-блокатори гістаміну або ендоназальні Н1-блокатори гістаміну і/або деконгестанти або антагоністи лейкотрієнових рецепторів		не в порядку віддання переваги: - пероральні Н1-блокатори гістаміну або ендоназальні Н1-блокатори гістаміну і/або деконгестанти або ендоназальні кортикостероїди* або антагоністи лейкотрієнових рецепторів (або кромони) При персистуючому риніті – огляд пацієнта через 2-4 тижні; При неефективності:продовжити лікування протягом 1 місяця		не в порядку віддання переваги ендоназальні кортикостероїди Н1-блокатори гістаміну або антагоністи лейкотрієнових рецепторів Огляд пацієнта через 2-4 тижні При поліпшенні – попередній етап лікування продовжити протягом 1 місяця; При неефективності: переглянути діагноз; переглянути комлайєнс; виключити наявність інфекції або інших причин Терапія: Підвищити дозу ендоназальних стероїдів; При свербежі/чханні додати Н1-блокатори гістаміну; При ринореї – додати іпратропіум; При закладенні носа додати деконгестанти При нефективності – скерувати до дитячого отоларинголога на оперативне лікування
Уникнення алергенів та подразнюючих факторів
При кон’юнктивіті додати:Н1-блокатори гістаміну або очні Н1-блокатори гістаміну краплі або очні кромони (або фізіологічний розчин)
	Розглянути покази для проведення алерген-специфічної імунотерапії

Примітка: * Якщо для лікування супутньої астми застосовують інгаляційні кортикостероіди, слід переглянути загальну дозу місцевих кортикостероїдів.