3.2. Виховні заходи як засіб вивчення класу.

Беручи участь в подіях життя класу, організовуючи виховні заходи і проводячи їх під час практики, студент одержує неабиякі можливості для спостереження, експериментування, осмислення важливих сторін в житті КК. Проведення свят, вечорів, спортивних і культурних змагань, зустрічей з іншими колективами учнів, спільні екскурсії, походи - все це розкриває особливості атмосфери життя класу, міжособистих стосунків, структури класу як малої групи.

Слід звернути увагу на те, що важливу інформацію про клас як ко­лектив можна отримати і в процесі організації навчальної діяльності, якщо регулярно практикувати різні форми колективної навчальної діяльності, різні методи організації навчального співробітництва учнів даного класу. Більш того, організацію проведення уроків у формі групо­вого співробітництва чи колективної пізнавальної діяльності цілком можна вважати одним з основних видів психологічного дослідження у випадку, якщо після проведення групових форм навчання результати підлягають серйозному аналізу.

3.3. Навчальні посібники.

1. Андреева Г.М. Социальная психология. М., 1988.

2. Возрастная и педагогическая психология. Под ред. А.В. Петровского, М., Просвещение, 1979.

3. Дьяконов Г.В. Изучение классного коллектива. Методические рекомендации для студентов педагогических институтов и учителей средних школ. Кировоград, 1990.

4. Лутошкин А.Н. Как вести за собой. М., Молодая гвардия, 1982.

5. Общая психология. Под ред. А.В.Петровского, М., Просвещение, 19-85.

6. Пашукові Т.И. Диагностика личности учащегося в коллективе: Методические рекомендации для учителей и студентов педагогических институтов. Кіровоград, КГПИ, 1989.

7. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. М., 1982.

8. Психологическая теория коллектива, Под ред. А.В.Петровского. М., 1979.

9. Уманский Л.Л. Психология организаторской деятельности школьников. М., Просвещение, 1980.

10. Фельдштейн Д.И. Психологические основы общественно-полезной деятельности подростков. М., Педагогика, 1982.

3.4. Методичні рекомендації студентам.

Для виконання програми вивчення КК можна запропонувати студен­там таку орієнтовну послідовність дій та заходів.

На першому тижні практики проходить ознайомлення з класом, з його структурою, його різними членами в характерних для них ситуаціях і видах діяльності. Рекомендується відвідувати всі уроки в класі, спостерігати за всім, що відбувається, фіксувати спостереження в що­деннику практики.

В найперший день варто описати своє перше враження про клас, щоб потім мати можливість порівняти його з враженням наприкінці практи­ки.

Протягом першого тижня студент вивчає документацію про клас, бесідує з учителями, з класним керівником, з батьками, представниками адміністрації школи та іншими людьми, які мають своє уявлення і думку про клас.

Одночасно студент з'ясовує, які психологічні дослідження здійснювалися в даному КК іншими практикантами, шкільним психоло­гом, учителями. Виходячи з одержаної інформації, студент добирає методи дослідження, найбільш доречні і адекватні особливостям КК.

З другого по п'ятий тиждень студент продовжує спостереження за класом, бесідує з самими школярами безпосередньо про КК і непрямо про різні сторони життя класу, проводить навчальні і виховні заходи. Вся значуща інформація фіксується в щоденнику, аналізується і служить підставою для рішення про подальшу взаємодію з учнями класу, про наступні дослідницькі дії практиканта. Він також готує програму психологічних експериментів і проводить їх в позаурочний час. Слід підкреслити, що проведення експериментів - не самоціль. Якщо виявляється, що школярі слабко зацікавлені в проведенні певного виду , то краще відмовитися від проведення даного виду дослідженій і продумати, якою іншою методикою його замінити.

На заключному етапі педпрактики студент аналізує, обміри, отримані результати і враження. Якщо вважає за потрібне, здійснює додаткові дослідження з учнями даного класу.

В останні два тижні практики результати дослідження КК обговорюються з колегами, з керівником практики і після цього студент приступає до написання психолого-педагогічної характеристики КК згідно запро­понованої схеми (див. пункт 3).

Описуючи процедуру і результат дослідження, треба приложити конкретні матеріали, одержані від школярів (всі аркуші анкет, бланки тестів і т.ін.), щоб керівники і методист психологічної практики могли перевірити правильність одежаних даних, правильність обробки даних згідно з особливостями кожної методики.

4. ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Поточний контроль за виконанням програми психологічної практики «Вивчення класного колективу» здійснюється в безпосередній і опосередкованій формах. Безпосередній поточний контроль також має дві основні форми: методичної допомоги і власне поточного контролю. Методична допомога надається студентам регулярно в процесі їхнього перебування в КК та в ході виконання ними різних психологічних зав­дань і досліджень. Керівник практики може відвідати виховний захід, допомогти при розробці плану, сценарію даного заходу, під час прове­дення експериментальних досліджень, І на етапі аналізу, осмислення, узагальнення одержаних даних.

Керівник практики може здійснювати безпосередній поточний конт­роль за діяльністю студента: перевіряти регулярність виконання завдань, стежити за веденням документації, коригувати стратегію і тактику про­ведення психологічних досліджень, одержувати інформацію про роботу студента від школярів та учителів.

Опосередкований контроль успішності виконання завдань педпрак­тики включає фіксацію відвідування студентами класу, динаміки виконання завдань згідно з орієнтовним графіком, одержання письмо­вих звітів про часткове виконання завдань тощо.

5. ВИМОГИ ДО ЗВІТУ ПРО ПРАКТИКУ

Звіт студента включає три основних документи: щоденник спостере­жень за класом, матеріали психологічних досліджень (від всіх учнів класу!) і власне звіт про результати дослідження КК. До звіту можна прикласти і деякі інші матеріали, що розкривають результати дослідження

КК: 4-стографії школярів, письмові твори або роздуми учнів про свій клас, дані анкетування, відгуки учителів, батьків тощо.