2.11. Прохасько т. Fm Галичина. – Івано-Франківськ: Лілея-нв, 2004. – 51 с.

2.12. Прохасько Т. Порт Франківськ. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006. – 48 с.

2.13. Таран Л. Мандрівник усередину: Розмова з Т. Прохаськом та розповідь про нього // Кур’єр Кривбасу. – 2004 – № 170 (лютий).

2.14. Шерех-Шевельов Ю. Го-Гай-Го // Шевельов Ю. Вибрані праці: У 2 кн. Кн.ІІ. Літературознавство / Упор. І. Дзюба. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська акдемія», 2008. – С. 1110–1123.

Тема 9. Межові явища в сучасній українській прозі

ЗАНЯТТЯ 2. ІСТОРИЧНА ПРОЗА ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА

Навчальні питання:

1. Творчий феномен Валерія Шевчука: проза духу, проза душі.

а) Валерій Шевчук про історичну прозу, малоросійство, ерзац-літературу та здеградованих інтелектуалів;

б) Валерій Шевчук про своє ставлення до слова («Мовивши слово, треба бути паном»), книги («Я не міг би жити з істотою, для якої книжки є непотребом») і роботи («Переключення дають змогу постійно оновлюватися»).

2. Візія України Валерія Шевчука: шлях подолання зла добром.

а) «Розсічене коло» і «Біс плоті»: таємниця буття і таємниця стосунків між чоловіком і жінкою;

б) «У пащу Дракона»: використання історичного дискурсу для висвітлення проблем сучасності;

в) «Срібне молоко»: одна величезна книга про «доброносне й лихоносне в людині».

Література основна:

1.1. Харчук Р. Б. Сучасна українська проза: Постмодерний період: Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2008. – С.52–68.

Література додаткова:

2.1. Гнатюк О. Прощання з імперією: Українські дискусії про ідентичність. – К.: Критика, 2005. – С.400–404.

2.2. Даниленко В. У пошуках демонічної жінки (архетип Аніми в пізніх повістях Валерія Шевчука) // СІЧ. – 2000. – № 2.

2.3. Євхан Н. Фольклорно-міфологічні моделі у прозі Валерія Шевчука (типологічний аспект) // СІЧ. – 2003. – № 5.

2.4. Соболь В. Око прірви, або Дорога до себе // Вітчизна. – 2001. – № 5–6.

2.5. Таран Л. «Роззирнімося навколо й полюбімо цей світ»: Розмова з Вал. Шевчуком // Кур’єр Кривбасу. – 2003. – № 165.

2.6. Тарнашинська Л. Прояви ірраціонального та інобуття в прозі Валерія Шевчука // Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології. – К.: Вид. дім. «Києво-Могилянська академія», 2008. – С. 292–304, 502–508.

Тема 9. Межові явища в сучасній українській прозі

ЗАНЯТТЯ 3. МАРІЯ МАТІОС: МІЖ ТРАДИЦІЄЮ І СТИЛІЗАЦІЄЮ

Навчальні питання:

1. Загальнонаціональний контекст творчості Марії Матіос:

а) літературний канон; неонародництво та неопозитивізм у сучасній українській літературі;

б) Марія Матіос як добровільний народознавець: «людина завжди має вибір…»;

в) Марія Матіос: «Я не хочу, щоб мене читали в метро».

2. Творчість Марії Матіос: міфологія буття українства у прозі:

а) М. Матіос: «Не знаю жодного читача, який би оскаржував правду часу в моїй «Нації»;

б) «Солодка Даруся» як книга-метафора для всеукраїнської новітньої історії;

в) три життєві уроки «Солодкої Дарусі»: розповідь про нещадні жорна історії, невитравне людське зло і незнищенне добро;

г) загибель українського Маккондо, або «Майже ніколи не навпаки»;

ґ) традиція і стилізація у творчості Марії Матіос.

Література основна:

1.1. Харчук Р. Б. Сучасна українська проза: Постмодерний період: Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2008. – С.68–73.

Література додаткова:

2.1. Дімаров А. Марічка // Матіос М. Солодка Даруся. – Л.: ЛА «Піраміда», 2004 с.

2.2. Матіос М. Я не хочу, щоб мене читали в метро // День. – 2001. – 28 березня.

2.3. Письменникові конче потрібно бути совісним у творчості: Розмова Людмили Таран з Марією Матіос // Кур’єр Кривбасу. – 2006. – № 196 (березень).

2.4. Римарук І. Трояка рука, або Солодка Даруся // Там само.

2.5. Семків Р. Чому я не читатиму «Солодку Дарусю» // Книжник review. – 2005. – Ч.8–9.

2.6. Червак Б. Символіка часу в творах Марії Матіос // День. – 2005. – 3 лютого.

2.7. Шкляр В. Трояка рука Марії Матіос // День. – 2005. – 3 лютого.