3. Тактичний механізм фінансової стабілізації щодо відновлення фінансової стійкості, його методи та інструменти.

Тактичний механізм фінансової стабілізації є системою заходів, що засновані на використанні моделей фінансової рівноваги в довгостроковому періоді. Фінансова рівновага підприємства забезпечується за умов, що обсяг позитивного грошового потоку з усіх видів господарської діяльності (виробничої, інвестиційної, фінансової) в певному періоді, що дорівнює запланованому обсягу негативного грошового потоку.

Позитивний грошовий потік, приріст власних фінансових ресурсів з усіх видів господарської діяльності розраховується за формулою:

ДПП = ЧППр +АТ + DАК + СФРП, (1)

де ДПП — сума запланованого позитивного грошового потоку з усіх видів господарської діяльності; ЧППр — сума чистого прибутку, що спрямовується на виробничий розвиток; AT — сума амортизаційних відрахувань; DАК — приріст акціонерного капіталу (при додатковій емісії акцій); СФРП — приріст власних фінансових ресурсів за рахунок інших джерел (зниження розміру чистого робочого капіталу і т. ін.).

Негативний грошовий потік, необхідний обсяг інвестицій, розраховується за формулою:

ДПо = DВА + DЧРК (2)

де ДПо — сума запланованого негативного грошового потоку; DBA — запланована сума приросту позаоборотних активів (основних фондів, довгострокових фінансових вкладень, нематеріальних активів). За своєю економічною суттю ця сума є обсягом запланованих інвестицій в ці активи, який зменшено на суму реалізації частини цього майна по залишковій вартості; DЧРК — приріст суми чистого робочого капіталу (оборотних активів за мінусом поточних зобов´язань). За своєю економічною суттю ця сума є обсягом запланованих інвестицій в приріст оборотних активів.

Принципова модель фінансової рівноваги в довгостроковій перспективі має вигляд:

ДПП = ДПО (3)

ЧППр + АО + DАК + СФРП = DВА + DЧРК (4)

 

З урахуванням можливих обсягів генерації та втрачання фінансових ресурсів модель фінансової рівноваги може бути виражена в наступному вигляді (табл. 2).

Таблиця 2. Модель фінансової рівноваги

Рівень споживання додаткових фінансових ресурсів у процесі розвитку	Рівень регулювання власних фінансових ресурсів (позитивного грошового потоку)
	Низький	Середній	Високий
Низький	А 1	А 2	А 3 Зона підвищення фінансової стійкості
Середній	А 4	А 5	А 6
Високий	А 7 Зона зниження фінансової стійкості	А 8	А 9

 

З наведеної моделі видно, що лінія фінансової рівноваги підприємства проходить через поля А1; А5 і А9. Ці поля називаються «полями фінансової рівноваги», оскільки в них обсяг споживання додаткових фінансових коштів (у приріст позаоборотних активів, що інвестуються, та робочого капіталу) практично відповідає обсягу власних фінансових ресурсів, що генеруються.

Іншими словами, в цих полях економічний розвиток підприємства забезпечується на принципах самофінансування. Для підприємств, що не стикаються із загрозою банкрутства, така фінансова модель розвитку представляється найоптимальнішою.

В умовах кризового розвитку відновлення фінансової стійкості можливе лише при знаходженні підприємства в полях А2; A3; А6 (при цьому найвищі темпи такого відновлення будуть у полі A3). У всіх цих полях обсяг генерації власних фінансових ресурсів перевищує обсяг додаткового їх споживання, що дозволяє підприємству знизити питому вагу позикового капіталу, що використовується. Ця модель антикризового управління базується на нерівностях ДПП > ДПо.

Що стосується полів А4, А7 та А8, то тривале знаходження в них сприятиме подальшому поглибленню кризового стану підприємства (особливо в полі А7), оскільки в цьому випадку його економічний розвиток супроводитиметься подальшим зростанням питомої ваги позикового капіталу та відповідним зниженням фінансової стійкості.

Існує ще ряд моделей фінансової стабілізації, заснованих на нерівності ДПП>ДПо. Зокрема ця модель використовується при консервативному підході до фінансування сукупних активів підприємства.

Механізм використання моделей фінансової рівноваги, спрямований на відновлення фінансової стійкості підприємства в умовах його кризового розвитку, пов´язаний зі збільшенням обсягу позитивного грошового потоку при скороченні обсягу споживання додаткових фінансових ресурсів (тобто зі зниженням інвестиційної активності).

Збільшення обсягу позитивного грошового потоку в майбутньому періоді досягається за рахунок наступних основних заходів:

а) зростання суми чистого доходу підприємства за рахунок проведення ефективної цінової політики;

б) здійснення ефективної податкової політики, яку направлено на зростання суми чистого прибутку підприємства;

в) здійснення дивідендної політики, яка є адекватною кризовому розвитку підприємства, з метою збільшення суми чистого прибутку, що направляється на виробничий розвиток;

г) здійснення прискореної амортизації активної частини основних виробничих фондів з метою збільшення розміру амортизаційного фонду;

д) своєчасної реалізації майна, що вибуває у зв´язку зі зносом або невикористанням;

є) здійснення ефективної емісійної політики при збільшенні суми власного капіталу за рахунок додаткового випуску акцій тощо.

Зниження обсягу споживання інвестиційних ресурсів в майбутньому періоді досягається за рахунок наступних основних заходів:

а) відмови від початку реалізації реальних інвестиційних проектів, що не забезпечують швидкий зворотний чистий грошовий потік (тобто з високим періодом реалізації та окупності);

б) залучення до використання необхідних видів основних виробничих фондів та нематеріальних активів на умовах лізингу;

в) тимчасового припинення формування портфеля довгострокових фінансових вкладень за рахунок придбання нових фондових і грошових інструментів;

г) зниження нормативу оборотних активів за рахунок прискорення їх обороту тощо.

Мета цього етапу фінансової стабілізації вважається досягнутою, якщо підприємство вийшло на цільові показники фінансової структури капіталу, що забезпечують його високу фінансову стійкість.