3.3. Заходи щодо зниження собівартості продукції підприємства

Поліпшення методики та організації обліку витрат надає дієвий інструментарій для вдосконалення управління собівартістю продукції. Проте в окремих ситуаціях для прийняття управлінських рішень необхідна різна інформація про собівартість (одним із принципів організації управлінського обліку витрат є твердження «різна собівартість для різних потреб»).

З цією метою підприємствам, на основі комплексного системного підходу, необхідно розробляти власну концепцію управління собівартістю, але при її підготовці необхідно враховувати такі основні засади:

1) визнання витрат, які формують собівартість;

2) визнання її рівня і структури;

3) класифікація собівартості як одного із способів пізнання об’єктів залежно від інформаційних потреб керівництва;

4) розрахунок нормативної собівартості на основі методу обліку повних витрат та обчислення неповної (зрізаної) собівартості з використанням методу директ-костингу в системі управлінського обліку;

5) формування інформації про собівартість продукції для визначення фінансових результатів і складання фінансової звітності;

6) аналіз структури собівартості продукції за калькуляційними статтями та елементами витрат для виявлення впливу специфічних техніко-економічних особливостей виробництва конкретних видів продукції;

7) визначення собівартості одиниці продукції;

8) вибору оптимальної структури випуску і реалізації продукції з урахуванням фактору цін (взаємозв’язок собівартості з ціноутворенням);

9) планування собівартості продукції та аналіз ефективності використання ресурсів підприємства;

10) контроль за формуванням собівартості на основі децентралізації управління та виділення центрів витрат і центрів відповідальності.

Підбиваючи підсумок, необхідно зробити висновок, що в ринкових умовах господарювання значно підвищується роль витрат і собівартості як економічних категорій. Важливою передумовою вдосконалення методики і організації обліку витрат і калькулювання собівартості продукції є застосування в практичній діяльності економічно обґрунтованої класифікації витрат, яка повинна визначатися керівництвом відповідно до встановлених конкретних виробничих завдань. Ефективне управління собівартістю повинне бути орієнтоване на пошук шляхів її зниження. Щоб визначити ці шляхи необхідно знати вплив структури витрат та технологічних особливостей сільськогосподарського виробництва на рівень собівартості. Це дасть змогу аналізувати тенденції змін статей собівартості з метою прийняття виважених управлінських рішень по підвищенню прибутковості підприємств [5, с 219].

За результатами аналізу діяльності ВАТ “Новоархангельський сирзавод” можна дійти наступного висновку, що є резерви зниження собівартості продукції, за рахунок скорочення невиробничих витрат, спрощення й здешевлення апарата керування, впровадження більш прогресивних методів менеджменту на підприємстві, у тому числі й створення повноцінної маркетингової служби.

У цей момент на тлі загальноекономічної кризи підприємство перебуває в досить складному становищі. Більші закупівельні ціни на молоко - основна сировина у виробництві сирів, велика кількість дрібних конкурентів - виробників аналогічної продукції або простих реалізаторів більш дешевих молочних продуктів, неможливість регулювання ціни на свій основний продукт – твердий сир, позначилися на собівартості продукції й загального економічного становища підприємства в цілому.

Але слід зазначити, що молочні продукти, що випускаються на заводі, досить високої якості й у порівнянні із продукцією дрібних виробників користується великою популярністю. Такого рівня якості вдалося домогтися за допомогою багаторічного досвіду роботи в даному напрямку, висококваліфікованих кадрів, налагодженої технології й високоякісної сировини й матеріалів використовуваних у виробництві продукції.

За останні роки підприємству вдалося знизити собівартість, поліпшити якість продукції, створити нові робочі місця, а так само підвищити ефективність виробництва за рахунок введення нових виробничих потужностей.

Паралельно, розширювалася торговельна мережа заводу шляхом відкриття нових торговельних точок.

Однак економічна криза й ріст закупівельних цін привів до того що економічний ефект отриманий від даних нововведень не вдається використовувати для поліпшення положення підприємства на місцевому ринку.

Вихід зі сформованої ситуації можливий при використанні всіх можливостей і резервів зниження собівартості продукції.

Для зниження собівартості на підприємстві ВАТ “Новоархангельський сирзавод” рекомендується провести наступні організаційно - технічні заходи:

1. Удосконалювання організації виробництва й праці. Цей процес, практично у всіх випадках забезпечує підвищення продуктивності праці, стимулює більше якісне використання трудових ресурсів, наявних на підприємстві. Звідси й скорочення витрат виробництва. На даному етапі, на підприємстві рекомендується всіляко поліпшувати ергономікові праці працюючих шляхом створення повноцінного соціально - психологічного клімату. Пропонується ввести посаду психолога, що буде стежити за психічним здоров'ям працівників. Тому що більшість втрат робочого часу пов'язане з різними хворобами, найбільш вагомим серед яких є грип необхідно створити власний медичний пункт, що буде стежити за станом здоров'я працівників.

2. Скорочення витрат на обслуговування виробництва й керування також знижує собівартість продукції. Розмір цих витрат на одиницю продукції залежить не тільки від обсягу випуску продукції, але й від їхньої абсолютної суми. Домогтися цього можливо двома шляхами:

а) Удосконалювання структури апарата керування. Для реалізації цього проекту ми вважаємо потрібним створити планово-економічний відділ, одним з головних напрямків, діяльності якого будуть планування й прогнозування діяльності підприємства. На даний момент прогнозуванню, розробці цільових проектів по вдосконалюванню роботи підприємства не приділяється належної уваги. Тому, на основі економічного відділу пропонується організувати планово-економічний відділ і акцентувати його роботу на плануванні й прогнозуванні діяльності підприємства.

б) Удосконалювання роботи управлінського персоналу. У цей момент всі відділи пов'язані з обробкою економічної інформації й прийняття управлінських рішень не використовують у достатньому ступені комп'ютерне забезпечення, заміняючи їхніми примітивними калькуляторами. Хоча в цей час підприємство придбало кілька комп'ютерів і впроваджує в бухгалтерський облік систему «1С Бухгалтерія», майже весь облік здійснюється вручну. Таким чином, необхідне підвищення кваліфікації управлінського персоналу й залучення на постійну роботу експертів в області комп'ютерних технологій. Це дозволить максимізувати ефективність керування й в остаточному підсумку зменшити витрати на утримання управлінського персоналу, а це у свою чергу приведе до зниження собівартості продукції в цілому.

3.Організація повноцінної служби маркетингу на підприємстві.

Маркетинг - невід'ємна частина ринкової економіки й в умовах постійно мінливої кон'юнктури ринку став життєво необхідним елементом керування такого суб'єкта господарювання як виробництво [11,с. 112].

На даному етапі існування підприємства ВАТ “Новоархангельський сирзавод” один збутовий відділ не в змозі вирішувати весь комплекс проблем пов'язаних з позиціонуванням, просуванням власного товару на місцевий ринок. Ці й інші завдання вирішує служба маркетингу. У такий спосіб ми вважаємо потрібним рекомендувати підприємству проведення наступних заходів, які дозволять йому зміцнитися на місцевому ринку й наростити обсяги виробництва, що в остаточному підсумку приведе до зниження собівартості продукції, що:

а) Реклама. Тому що продукція ВАТ “Новоархангельський сирзавод” є досить високоякісною і її реклама, по всіх засобах масової інформації, включаючи Інтернет, дозволить створити або зміцнити імідж молочних продуктів даного заводу як високоякісного продукту.

б) Збутова мережа. Розширення мережі фірмових магазинів дозволить збільшити частку продукції заводу на ринку молочних виробів і в такий спосіб збільшити обсяги реалізації продукції.

в) Пошук нових постачальників. Сировина й матеріали входять у собівартість за ціною їхнього придбання з урахуванням видатків на перевезення, тому правильний вибір постачальників матеріалів впливає на собівартість продукції. Якісно новий метод пошуку партнерів може забезпечити Інтернет як передова система всесвітнього зв'язку. Будь-яке мало-мальськи серйозне підприємство розміщає інформацію про себе й свій продукт на створеному спеціально для цих цілей сайті й зв'язок із цим виробником можлива протягом декількох секунд [10, с.98].

Отже, шляхи зниження собівартості продукції є чимало: це і використання менш дорогих матеріалів, це і вдосконалення процесу виробництва, автоматизації робочих місць та скорочення кількості працюючих, це і кооперація з іншими підприємствами, які можуть виготовляти ті чи інші складові за меншими цінами тощо. Однак існує чимало проблем пов’язаних з цим. Так, зменшення витрат на придбання якісних матеріалів та заміна більш дешевими може призвести до пониження якості кінцевого продукту, а це може негативно відбитися на реалізації продукції. Зменшення кількості працівників і автоматизація виробництва вимагає на перших етапах чималі капіталовкладення тощо.

Найбільш ефективним шляхом зниження собівартості продукції є впровадження економних технологій виробництва, переймання світового досвіду по зменшенню собівартості.

Також важливим є дотримання всіх головних принципів ефективного розміщення продуктивних сил: це скорочення шляхів між виробником та покупцем, між виробництвом і сировинною базою.

Дотримання загальних економічних принципів та законів – важливий шлях для зниження собівартості продукції, яка не буде призводити до погіршення кінцевого продукту і дасть для вітчизняного товаровиробника можливість отримувати додаткових покупців та додаткові прибутки [10, с.101].