4.2.Види та методика розробки робочих проектів

Робочі проекти дозволяють землекористуванням та землеволодінням , господарським способом та за допомогою підрядних організацій поетапно здійснювати багато розробок, передбачених в проектах міжгосподарського та внутрігосподарського землеустрою, перш всього пов’язані з освоєнням земель, їх покращенням і охороною, розміщенням різних об’єктів будівництва і влаштуванням території угідь.

Основні види робочих проектів:

• впорядкування присадибних земель;

• будівництво внутрігосподарських шляхів та обладнання основних скотопрогонів;

• будівництво ставків і водоймищ;

• устрій лиманів;

• зрошення земель;

• осушення земель;

• рекультивація земель та покращення малопродуктивних угідь зі знятим родючим шаром;

• терасування крутих схилів;

• меліорація солончакових ґрунтів;

• капітальне планування земель з переустроєм ірігаціонної мережи;

• культуртехнічні заходи;

• прискорене залуження крутих схилів;

• будівництво протиерозійних гідротехнічних і протиселевих споруд;

• облісення пісків, ярів, ям та інших земель, непридатних для сільськогосподарського використання;

• створення полезахисних лісосмуг;

• здійснення протиерозійних агротехнічних заходів;

• планування польових станів;

• обладнання джерел польового та пасовищного водопостачання;

• устрій території та закладка багаторічних насаджень;

• створення та устрій території зрошуваних культурних пасовищ та сіножать;

• планування колективних садів;

• освоєння земель та устрій території підсобних господарств, промислових та інших підприємств і організацій.

Більшість робочих проектів складається на основі схем та проектів внутрігосподарського землеустрою.

Зміст робочих проектів в кожному районі і господарстві залежить від зонального розміщення, спеціалізації і міжгосподарських зв’язків, економічних, природних та інших особливостей об’єктів проектування. В перелік елементів включають ті структурні чистини по яким необхідно скласти робочі креслення, кошторисні розрахунки для фінансування і практичної реалізації.

Таблиця 4.1. Перелік елементів деяких робочих проектів

Види проектів	Елементи
Будівництво внутрігосподарських шляхів	Полоса, полотно та кювети шляхів. Мости , труби та інщі об’єкти інженерного обладнання шляхів. Захисні лісосмуги.
Устрій території та закладка плодопитомників	Школа сіянців, школа саженців, маточні насадження, поля сівозмін в школах сіянців саж енців, квартали і елементи внутриквартального устрою, водоймища, тимчасові зрошувачі, осушувачі та інші об’єкти меліоративної мережі. Підсобні господарські центри. Основні, додаткові і допоміжні шляхи, захисні лісосмуги, огорожі і канави.
Створення та устрій території зрошуваних сіножать	Сіножатні масиви та ділянки. Елементи меліоративної мережі. Допоміжні центри. Шляхи і тимчасові скотопрогони.
Здійснення лісомеліоративних заходів	Лісосмуги (полезахисні, водорегулюючі, прибалкові, прияружні). Насадження на пісках і інших не придатних для використання в сільському господарстві землях. Насадження навколо населених пунктів, виробничих центрів, садів, ягідників, виноградників, питомників, інших багаторічних насаджень
Здійснення протиерозійних агротехнічних заходів	Внутрипольовий устрій території сівозмін, посіви сільськогосподарських культур, система обробки ґрунтів.

Порядок і зміст робіт по різним видам проектів відрізняється. Процес проектування ведеться поетапно. Робляться камеральні та польові підготовчі роботи. Аналізується зібраний матеріал і визначається їх повнота і якість, потім складається завдання на розробку проекту, яке затверджується в установленому порядку. При розробці використовують необхідні нормативні документи , інструкції та інше. в заключені виконують техніко-економічні розрахунки.

Складання проекту включає розміщення на плані його елементів і розрахунково-пояснювальну записку.

Записка складається:

• розрахунок об’ємів робіт;

• потреба в робочій силі;

• потреба в матеріальних ресурсах.

Якщо це об’єкти які забезпечують сільськогосподарську продукцію встановлюють :

• плануєму врожайність;

• валові збори та їх розподіл;

• собівартість продукції;

• вартість товарної продукції;

• затрати праці;

• ефективність капітальних вкладень;

• термін окупності.

РОЗДІЛ 5

Регіональні особливості землевпорядного проектування

1. Особливості землевпорядкування в районах розвинутої ерозії ґрунтів

1.1. Протиерозійна агротехніка - важлива ланка в системі ґрунтозахисного землеробства

Заходи протиерозійного захисту, розроблені в проектах внутрі­господарського землевпорядкування (диференційоване використання різних за якістю і еродованістю земель у складі різних угідь і сівозмін, в т. ч. і ґрунтозахисних, правильне розташування полів, лісосмуг, робо­чих та інших ділянок), значно знижують ерозію ґрунтів. Однак, для більш повного її попередження необхідно систематично застосовувати комплекс агротехнічних і інших протиерозійних заходів, які на еродованих і ерозійно-небезпечних схилах в багатьох випадках мають вирішальне значення для попередження ерозії ґрунтів. Тому, розробка комплексів агротехнічних протиерозійних заходів, які застосовуються залежно від рельєфу і складу ґрунтів окремих полів, робочих та інших ділянок і вирощування на них є обов'язковою складовою частиною проектів організації території та використання ерозійно-небезпечних земель.

До основних протиерозійних агротехнічних заходів, застосу­вання яких диференціюється залежно від грунтово-кліматичних умов і рельєфу, відносяться:

- в районах водної ерозії - на схилах більше 1° проведення всіх видів обробітку ґрунту і посів сільськогосподарських культур поперек схилів;

- на більш крутих схилах - до 6° одночасно з основним обробітком ґрунту впоперек схилу проводять валкування, переривчасте боронування зябу, щілювання, ямкування, на середньо- і сильнозмитих ґрунтах поглиблення одного шару і глибоке розпушування ґрунту, посів сільськогосподарських культур поперек схилів, застосування контурної організації території, інших способів обробітку ґрунту, які забезпечують затримання стоку поверхневих вод, залуження крутих схилів і приярових ділянок, смугове розташування посівів сільсько­господарських культур, снігозатримання і регулювання сніготанення, внесення підвищених норм органічних і мінеральних добрив та ін.;

- при квадратно-гніздовому посіві просапних культур застосо­вують перехресний обробіток ґрунту спочатку вздовж схилів, а потім - поперек схилів без розриву в часі;

- на парах і під просапні культури на схилах вище 3° засто­совують тимчасові буферні смуги культур суцільного посіву;

- в районах вітрової ерозії агротехніка вирощування сільськогос­подарських культур повинна забезпечити підвищення стійкості ґрунтів проти видування, зниження швидкості вітру при поверхні землі, змен­шення порохозбірних площ і накопичення ґрунтової вологи. Ці умови забезпечуються протиерозійною системою землеробства з широким застосуванням безвідвального обробітку ґрунту зі збереженням по­жнивних залишків, смугового розташування сільськогосподарських культур і зменшення кількості обробітків з одночасним збільшенням кількості технологічних операцій, які виконуються за один прохід агрегату, залуження сильноеродованих земель, буферні смуги багато­річних трав, кулісні посіви високостебельних культур, внесення підви­щених норм органічних і мінеральних добрив на дефляційних ґрунтах, снігозатримання, регулювання сніготанення.

Перераховані заходи створюють умови відновленню структури в орному шарі, накопиченню продуктивної вологи і підвищення стій­кості ґрунтів проти видування.

Безперечно, що протиерозійна агротехніка як важлива ланка ґрунтозахисної системи землеробства буде весь час вдосконалюватися і розвиватися.