- •1. Предмет і завдання крсу "методика викладання психології"
- •1.1.Предмет, завдання курсу "Методика викладання психології"
- •1. 2. Принципи побудови курсу методики викладання
- •1. 3. Завдання курсу методики викладання психології
- •2. Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі
- •2.1. Форми організації навчання студентів у вищих навчальних закладах
- •2. 2. Зміст освіти у вищому навчальному закладі
- •Основні вимоги до оформлення робочих програм з навчальних курсів
- •Титульна сторінка:
- •Пояснювальна записка:
- •3. Навчально-тематичний план
- •3. Психологія навчальної діяльності студента
- •3.1. Психологія навчальної діяльності студента
- •3.2.Навчальні задачі та навчальні дії
- •3. 3. Формування навчальної діяльності
- •4. Активні методи навчання
- •4.1. Психологія активних методів навчання
- •4. 2. Методи програмованого навчання
- •4. 3. Методи проблемного навчання
- •4. 4. Методи інтерактивного навчання
- •5. Форми навчальних занять і методика їхнього проведення
- •5.1. Лекційна форма навчання
- •5.2. Методика і техніка читання лекцій
- •5.3. Слухання та конспектування лекції
- •5. 4. Практичні, семінарські та лабораторні заняття | в навчальних групах
- •6. Методичні особливості викладання теоретичної психології
- •6.1. Методичні особливості викладання ігеоретичної психології
- •6.2.Методичні особливості викладання історії психології
- •6.3. Методичні особливості викладання загальної психології
- •7. Методичні особливості викладання прикладної психології
- •7.1. Методичні особливості викладання вікової та педагогічної психології
- •7.2.Методнчні особливості викладання соціальної психології
- •7.3. Методичні особливості викладання медичної психології
- •7.4. Методичні особливості викладання юридичної психології
- •8. Керівництво самостійною роботою студентів
- •8.1.Уміння студентів самостійно вчитися
- •8. 2. Недоцільність використання чужого конспекту
- •8. 3. Робота з підручником і навчальною книгою
- •9.1. Особливості самостійної роботи з психологічною літературою при заочному навчанні
- •10. Особистісно орієнтоване навчання
- •10.1. Особистісно орієнтоване навчання
- •11. Контролы корекція навчальною діяльністю студентів
- •11.1. Контроль як навчальна діяльність студентів
- •11.2. Контроль і корекція навчальної діяльності студентів
- •11.3. Як скласти іспити
- •11.4. Оцінка результатів навчальної діяльності
- •12.1. Особливості написання курсових, кваліфікаційних і дипломних робіт з психології
- •Двіжона Оксана Володимирівна Руснак Іван Степанович методика викладання психології
1. 2. Принципи побудови курсу методики викладання
психології
Наукове пояснення психічних явищ будується на таких положеннях.
-
Усі психічні явища розглядаються психологією як відображенні дійсності. Відображаючи світ у процесі діяльності, іюдина одержує знання про предмети і явища навколишнього світу, про їхні властивості і якості, зв'язки і відношення ііж ними. Відображення дійсності людиною носить активний характер, тому що воно відбувається в процесі її діяльності, я:а змінює і перетворює навколишнє. Усе, що пізнає людина, поеломлюється крізь призму її індивідуальних особливостеї, накопиченого досвіду і знань. У процесі психічної діяльності у свідомості людини формується суб'єктивний образ об'єктивногосвіту.
-
Психка є властивістю організованої матерії - мозку. Дані науковїх досліджень, клінічні спостереження незаперечно доводять првильність цього положення. В основі психічних явищ поклад по рефлекторну діяльність мозку, яка виникає під впливом зсзнішнього середовища. Цей вплив викликає протікання вмозку нервових процесів збудження і гальмування, утворення крвових зв'язків. Рефлекторна діяльність мозку забезпечує вцповідну реакцію організму на вплив із зовні.
Звороти інформація, що надходить у мозок від рецепторів, визначає ефестивність реакції. До складу зворотної аферентації можуть входіти як рецептори, які знаходяться в м'язах і зв'язках, і ви:онують рух, так і зорові, слухові й інші рецептори, що сигналізузть про умови виконання дії і про його результати. Завдяки наявюсті зворотної аферентації можлива саморегуляція діяльності оранізму тварин і людини. Ця регуляція визначається не тільки зонішніми впливами, але і тим комплексом нервових зв'язків, які /творилися в мозку внаслідок минулих впливів, тобто під впіивом минулого досвіду тварини і людини. Збіг результатів дї з уявленнями про нього, що сформувались у минулому дювіді людини, забезпечує виконання цієї дії. Регулююча рль психіки, зумовлена ускладненням будови і функцій нервтої системи, зростає в процесі еволюції.
-
Уся кихічна діяльність людини причинно зумовлена. Вона викли;ається впливами зовнішнього середовища і внутрішніх станів особистості, що відповідає на ці впливи.
Думки і почуття людини, усі дії і вчинки зумовлені п попереднім життям, умовами середовища і виховання. Щоб пояснити їх, потрібно знати її мотиви, вчинки. Зрозуміти причини, що їх викликали, можна, тільки знаючи, у яких умовах людина росла, які люди її оточували, які взаємини з ними. Щоб правильно впливати на студентів, педагогу важливо знати не тільки особливості їхньої особистості на сьогодні, але й історію їхнього розвитку.
-
Усі психічні явища розглядаються в їхньому розвитку. Це положення належить до розвитку психіки тварин, історичного розвитку свідомості людини і розвитку психіки дитини. Розвиток - це завжди якісна зміна, виникнення нового. У процесі розвитку формуються, наприклад, такі властивості особистості, як спостережливість, глибина і гострота думки, виникають і розвиваються нові, складні, вищі людські почуття — патріотизм, почуття боргу, чуйність тощо. Нові властивості особистості виникають і формуються в процесі практичної діяльності, у спілкуванні з іншими людьми. Так, у процесі сприймання розвивається спостережливість; розв'язуючи розумові задачі, людина опановує операції мислення: аналіз і синтез, порівняння, узагальнення й абстрагування; у діяльності розвиваються розумові здібності людини. Удосконалюються в процесі розвитку ! складні вольові дії - неясні спонукання, які покладено в основу дій дитини, у дорослого стають усвідомленими мотивами цілеспрямованої діяльності. Вольові якості — рішучість, наполегливість, ініціативність розвиваються лише в процесі виконання вольових дій.
Причини психічного розвитку особистості відображаються у протиріччях, які виникають між вимогами, поставленими перед дитиною, умовами її життя і діяльності, її можливостями, тобто рівнем розвитку, якого досягла, і який недостатній для задоволення цих вимог.
-
Психіка людини виявляється і формується в процесі діяльності. Людина пізнає предмети, їхні властивості, зв'язки між ними, тільки впливаючи на них. У процесі діяльності людина пізнає інших людей і саму себе. Специфікою діяльності є потреба в успішному її виконанні, яка впливає на розвиток різних рис особистості.
-
Кожне психічне явище повинне розглядатися в цілісності. Психологія людини - це психологія цілісної особистості. Особливості особистості, її спрямованість, знання, життєвий досвід додають своєрідність психічним явищам. Риси темпераменту людини впливають на особливості протікання багатьох психічних процесів. Формуючись у процесі діяльності, психічні властивості особистості впливають на протікання психічних процесів, змінюючи їхній характер, визначають дії і вчинки людини. Усі властивості особистості взаємозалежні. Від спрямованості особистості залежить мотивація її діяльності, здатність до цілеспрямованих вольових дій. Зміна спрямованості особистості і зміст її почуттів пов'язані з виникненням нових потреб та інтересів. Розвиток уваги залежить від формування вольових рис у характері дитини.
-
Теоретичні психологічні знання пов'язані з практичною педагогічною діяльністю. Основне місце серед психологічних дисциплін займає вікова (дитяча) і педагогічна психологія. Знання особливостей дитячої психіки і закономірностей її розвитку виникають на основі знань про загальні закономірності психічної діяльності людини. Вивчення особливостей психіки дитини пов'язане із визначенням причин і умов їх виникнення і розвитку.
У курсі дитячої психології розглядаються основні лінії та перспективи розвитку психіки дитини. З'ясовується значення для формування в особистості цілеспрямованого впливу дорослих, які організують діяльність і спосіб життя дітей. Щоб зрозуміти сутність процесу розвитку психіки, потрібно простежити за формуванням індивідуальних психічних властивостей. Сукупність цих властивостей визначає психологічний вигляд особистості дитини. Тому у вивченні дитячої психіки повинен бути індивідуальний підхід.