Грип (Grippe, influenza) (j10)

Серологічний тип вірусу: А (Н₁N₁), (Н₂N₂), (Н₃N₂), В, С.

Клінічні форми: типова, атипова (афебрильна, акатаральна, блискавична).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий, дуже тяжкий.

Ускладнення: пневмонія (J10.0), гайморит, отит, синусити, тонзиліт, енцефаліт, менінгоенцефаліт, пієлонефрит, пієлоцистит, холангіт та ін..

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні методи дослідження)

Збудник – вірус родини Orthomyxoviridae, типу А, В, С.

1 РІФ мазків носової порожнини.

2 Серологічні методи (ретроспективні): РГГА, РЗК, РНГА, РН, РРГ у парних сироватках (збільшення титру антитіл у 4 і більше разів).

3 Вірусологічні (трудомісткі, дорогі) виділення вірусу на курячих ембріонах та культурах клітин.

4 ІФА, ПЛР (ідентифікація РНК збудника).

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Грип В (позитивна РІФ), типова форма, середньої тяжкості. Двобічний верхньощелепний синусит.

2 Грип А (Н₃N₂), типова форма, тяжкий ступінь. Лівобічна нижньочасткова пневмонія.

3 Грип А (Н₁N₁), афебрильний, легкого ступеня.

ПАРАГРИП (Paragrippe) (B97.8)

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: стеноз гортані, пневмонія (J12.2), отит, синусит та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні методи дослідження)

Збудник – вірус родини Paramyxoviridae, роду Paramyxovirus.

1 Вірусологічне - змиви з носа і глотки, кон’юнктиви, харкотиння, кров (культивують на нирках ембріону людини чи мавпи).

2 Виявлення антигену вірусу в змиві з ротоглотки методом РІФ.

3 Серологічні - РГГА, РН, РІФА, досліджують парні сироватки хворих, взяті з інтервалом 10-14 днів. Чотирикратне наростання титру антитіл підтверджує діагноз; ІФА, ПЛР.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Парагрип, середньої тяжкості.

2 Парагрип ,тяжкий ступінь. Правобічна нижньочасткова пневмонія, ДН ІІ ст.

Аденовірусна інфекція (Adenovirosis) (b97.0)

Клінічні форми:

а) ринофарингіт, фарингокон’юнктивальна гарячка (В.97.0, J02.8);

б) тонзилофарингіт (В97.0, J03.8),

в) кон’юнктивіт (В30.1, Н19.2),

г) кератокон’юнктивіт, мезаденіт, пневмонія (J12.0), діарея.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: пневмонія, гайморит, фронтит, синусит та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник – Adenovirosis, рід Adenoviridae

1 Ідентифікація антигенів аденовірусів в уражених клітинах верхніх дихальних шляхів і кон’юнктиви з використанням РФА.

2 Серологічні – РЗК, РН, РГГА, РНГА. Кров беруть у 1 - 2-й день хвороби і через 1 - 2 тижні. Наростання титрів антитіл у парних сиворотках у 4 та більше разів.

3 ІФА (визначення антитіл класу IgM до аденовіруса), ПЛР (визначення ДНК збудника).

4 Загальноклінічні методи: аналіз крові – нормоцитоз або помірний лейкоцитоз; у формулі крові – невеликий нейтрофільоз, лімфопенія. ШОЕ нормальна або незначно збільшена.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Аденовірусна інфекція, фарингокон’юнктивальна гарячка, середньої тяжкості.

2 Аденовірусна інфекція, тонзилофарингіт, кон’юнктивіт, середньої тяжкості. Правобічна нижньочасткова пневмонія.