1.Римське право і політика

Література: [20,21,56,58].

Методичні поради:Готуючи реферат, потрібно у вступі додати коротко характеристику політичної системи, яка панувала у Стародавньому Римі. Далі в хронологічному порядку необхідно розкрити політичні погляди найбільш відомих мислителів того часу (Сенеки, Плінія - старшого, Марка Аврелія, Светонія та інших). При цьому варто зазначити, що римські автори не лише використовували правові ідеї грецьких мислителів, але й пішли далі. В кінці реферату потрібно відзначити історичне значення політичної думки Стародавнього Риму та її вплив на подальший розвиток народів світу.

Тема №2-3. Розвиток політичних ідей в Україні та Росії.

План:

1. Вітчизняна політична думка доби Київської Русі (Х-ХІІІст.)

2. Спільне та розбіжне в еволюції політичних ідей в Україні та Росії у XV-XVIIIст.

3. Політичні теорії в Україні та Росії у ХІХ- поч.ХХст.

4. Видатні політичні постаті українського визвольного руху та їх політичні погляди (М.Драгоманов, М.Грушевський, Д.Донцов).

Література: [44,45,47,53,61,62].

Методичні поради

Підготовка цієї теми особливо складна бо великий обсяг фактичного матеріалу потребує аналізу поглядів мислителів різних епох, необхідно знаходити спільні та відмінні риси цих думок з тотожних питань.

Питання еволюції російської політичної думки вивчається одночасно з аналізом української політології аналогічного періоду. До того ж, треба мати на увазі, що історія російської та української політичної думки є безумовно складовою частиною світової політичної науки. Українська і російська політична думка має своїм джерелом політичну ідеологію Київської Русі, яка до XVII ст. еволюціонувала у формі богословських політичних доктрин. Проблеми співвідношення релігії та моралі, духовної та світської влади, вдосконалення форми правління – основні питання того часу. Цікаво порівняти суттєві розбіжності в еволюції політичної думки в Росії та Україні XV - першої половини XVIIст. Хоча і вірність православ’ю залишається спільною рисою, але якщо в Росії вже проявляються великодержавні ознаки, то в Україні переважають гуманістичні ідеї, загальнолюдські цінності. Ця тенденція продовжувалася і в другій половині XVII –XVIIIст., до того ж на перше місце в Україні виходять ідеї самовизнання та державницького ствердження.

Політичні ідеї Росії та України ХVІІ – ХVІІІст. більше взаємопов’язані, ніж в попередній історичний період. Це передусім пояснюється наслідками Переяславської Ради 1654 року та великодержавними посяганнями царської Росії на автономні права, вільності козацько-гетьманської України. Проте, ідеї просвіченого абсолютизму Ф.Прокоповича, суперечливі соціально-політичні погляди історика В.Татищева та імператриці Катерини ІІ суттєво відрізняються від політичних поглядів Б.Хмельницького, І.Мазепи, П.Орлика. Трагедія українських державотворчих змагань ХVІІ – ХVІІІ століть, як і революційно-демократичних ідей О.Радищева в тому, що вони залишились в теорії, не знайшли розуміння і підтримки в масах та були знищені Російською імперією.

Лише з 2-ї половини XVIIIст., російська політична передова думка, починаючи з О.Радищева, набуває революційно-демократичних рис. Продовження цієї тенденції спостерігається в XIXст. Порівняння українських та російських політичних ідей в того часу дозволяє переконатись в їх схожості у питаннях боротьби з кріпацтвом, царатом.

Кінець XIX - поч. XXст., розвиток політичної думки в Росії представлений П.Струве, М.Туган-Барановським, які стояли на позиціях поміркованого соціалізму, реформізму та займалися переважно економічними проблемами, їх місцем в політичному розвитку суспільства. В той самий час остаточно сформувався “більшовизм” – ленінізм як політична радикально – соціалістична революційна течія в громадському русі.

А в Україні – Іван Франко і Михайло Грушевський прагнули поєднати соціалізм із національним самовизначенням української нації, хоча і в межах автономії федерації слов`янських народів. В той самий час М.Міхновський обґрунтував ідею самостійної України.

Завершується семінар аналізом української та російської політичної думки в 20-30 роки ХХст., причому, якщо друга знаходилася під тотальним сталінським контролем, то перша – за межами УРСР. До того ж дещо схожим поглядам самостійника В.Липинського та націоналіста Д.Донцова протистоїть український патріот, соціал-демократ В.Винниченко.

Під час розгляду основних ідей мислителів минулого доречне порівняння їх з реаліями сьогодення, підтвердження чи спростування їх історією.

Тематика рефератів :