- •1. Висловлення. Логічні операції
- •2. Закони логіки висловлювань.
- •3. Спеціальні форми подання булевих функцій
- •4.Мінімізація булевих функцій. Карти Карно
- •7. Реалізація булевих функцій по формулам.
- •5.Предикати. Квантори. Формули логіки предикатів.
- •6.Основні поняття і означення булевих функцій.
- •8.Алгебри булевих функцій.
- •9.Аналіз та синтез релейно-контактних схем
- •10.Основні поняття та означення множин
- •11. Операції над множинами
- •4) Закон де Моргана
- •7) Закон подвійного заперечення
- •12.Комп’ютерне подання множини.
- •13.Відношення та їх властивості.
- •14.Відношення еквівалентності.
- •20. Найпростіші алгебраїчні операції
- •21.Кільця і поля
- •22.Основні правила комбінаторного аналізу
- •23.Перестановки. Біном Ньютона. Трикутник Паскаля.
- •24. Метод математичної індукції
- •25. Основні означення та властивості графів
- •26. Деякі спец. Класи простих графів
- •27. Спосіб подання графів
- •28. Шляхи та цикли. Звязність
- •30. Ейлерів цикл у графі
- •31. Гамільтонів цикл у графі
- •33. Розфарбовування графів
- •34. Основні означення та властивості дерев
- •35. Рекурсія. Обхід дерев
- •36. Бінарне дерево пошуку
- •37. Дерево прийняття рішень
- •38. Бектрекінг
- •39. Каркаси
- •40. Автомати
23.Перестановки. Біном Ньютона. Трикутник Паскаля.
Перестановка з n елементів – це особливий випадок розміщення без повторень з n елементів, коли в розміщення входять всі елементи Рn= n!
Біно́м Нью́тона — це вираз вигляду (a+b)n. Біном розкладається в суму одночленів, які є добутками степенів його доданків а і в.
Властивості біноміальних коефіцієнтів:1)Нехай n i r - невід'ємні цілі числа, n ≤ r. Тоді Сrn= Сn - rn 2)Рівність Паскаля: СKn =СKn - 1+СK - 1n – 1
Трикутник Паскаля — це геометрично, на зразок трикутника розміщені біноміальні коефіцієнти. Ряди трикутника Паскаля умовно пронумеровані згори, починаючи з нульового, й числа в нижньому ряді відносно чисел у попередньому ряді завжди розміщені ступінчасто й навскіс. Кожне число в кожному ряді одержуємо, додавши два числа, розміщені вгорі (зліва і справа). Якщо зліва або справа немає числа, підставляємо нуль на його місце.
24. Метод математичної індукції
Математична індукція – один з методів доказу. Використовується щоб довести істинність якогось твердження для всіх натуральних чисел. Для цього спочатку перевіряється істинність твердження з номером 1 – база індукції, а потім доводиться, що, якщо вірне твердження з номером n, то вірне і наступне твердження з номером n + 1 – крок індукції, або індукційний перехід.
Однією з найващих проблем теорії чисел є доведення істеності тверджень для всіх додатніх цілих чисел. Якщо твердж. істине для преших 10 додат. чисел, або навіть для перших 10 млн., то з цього не слідує що твердження істине для всіх додат. чисел. Простіше показати що це твердження хибне для деякого 1-го значення. Тобто навести конкретний приклад.
Принцип математичної індукції:
1)Показати що твердження істине для n=1
2)Припустимо що твердж. істине для n=K, і доведемо що воно істине для n=k+1
Математична індукція – один з методів доказу. Використовується щоб довести істинність якогось твердження для всіх натуральних чисел. Для цього спочатку перевіряється істинність твердження з номером 1 – база індукції, а потім доводиться, що, якщо вірне твердження з номером n, то вірне і наступне твердження з номером n + 1 – крок індукції, або індукційний перехід.
25. Основні означення та властивості графів
Простим графом назив. множина G = (V,E) де V це множина вершин, Е – ребер що послід. з‘єднують ці вершини. Кратним назив. ребра які з‘єднують одну і ту саму пару вершин. Петлею назив. ребро що з‘єд. вершини саму з собою. Мультиграф – це граф який містить кратні ребра але не містить петель. Псевдограф – це граф який не містить ні кратних ребер, ні петель. Орієнтований – називається граф G=(V,E), де V – вершина, а E це множина впорядков. пар елем. з V (дуги). Дугою назив. орієнтований ребро. Орієнтованим мультиграфом – це орієнт граф який може містити орієнтовані кратні ребра але не містить петель. Орієнтований псевдограф – це оргграф який може містити петлі. Дві вершини назив. суміжними якщо вони мають спільну вершину. Два ребра назив. суміжними якщо вони мають спільну вершину. Вершину та ребро називають інцедентними. Степінь вершини – це кілька ребер інцедент. даній вершині.
Якщо deg(V)=1 – то вершина назив висячою.
Якщо deg(V)=0 – то вершина назив. ізоморфн.