- •22. Визначити види технологій мотивації учнів на навчально-пізнавальну діяльність та охарактеризувати їх.
- •23. Охарактеризувати процес становлення дидактики.
- •1. Принцип науковості.
- •2. Принцип систематичності й послідовності навчання.
- •3. Принцип доступності навчання.
- •4. Принцип зв'язку навчання з життям.
- •5. Принцип свідомості й активності учнів у навчанні.
- •6.Принцип наочності в навчанні.
- •7. Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок.
- •8. Принцип індивідуального підходу до учнів.
- •9. Принцип емоційності навчання.
- •26. Визначити та охарактеризувати компоненти, структурні елементи та функції навчання.
- •27. Охарактеризувати викладання і учіння як важливі складові дидактики.
- •Прийом навчання - елемент методу, що становить сукупність навчальних ситуацій, спрямованих на досягнення його проміжної мети.
- •29. Охарактеризувати сутність поняття «методи навчання», їх функції та принципи реалізації.
- •30. Визначити і охарактеризувати класифікацію методів навчання за перцептивними ознаками.
- •32. Дати загальну характеристику активних методів навчання.
- •37. Охарактеризувати метод кейсів як активний метод навчання.
- •38. Дати сутнісну характеристику та визначити основні аспекти поняття «педагогічна технологія».
- •39. Охарактеризувати особливості технологічного підходу до навчання.
- •40. Дати класифікацію основних і допоміжних технологій навчання.
- •42. Дати характеристику технології програмованого навчання.
- •43. Дати характеристику технології проблемного навчання.
- •44. Дати характеристику технології особистісно орієнтованого навчання.
- •47. Визначити типи уроків та описати структуру уроку засвоєння нових знань.
- •55. Визначити функції контролю та охарактеризувати їх.
- •56. Визначити та охарактеризувати принципи педагогічного контролю.
- •59. Визначити типи і форми тестових завдань та охарактеризувати їх.
- •61. Визначити ознаки процесу виховання та сутність його двобічності.
- •64. Визначити та охарактеризувати закономірності виховання особистості учня.
- •67. Визначити класифікацію виховання за обсягом та охарактеризувати кожну складову.
- •Методи виховання
- •68. Визначити класифікацію виховання за інстутиційною ознакою та охарактеризувати кожну складову.
- •70. Дати сутнісно-змістовну характеристику класифікації методів виховання за ю.К. Бабанським.
- •73. Навести класифікацію форм виховання по організованості учнів та за кількістю учасників.
- •74. Визначити загальну технологію підготовки виховного заходу.
- •76. Визначити структуру діяльності учителя.
8. Принцип індивідуального підходу до учнів.
Дає змогу в умовах колективної навчальної роботи кожному учневі по-своєму оволодівати навчальним матеріалом, ураховувати рівень розумового розвитку дітей, їх знань і вмінь, пізнавальної та практичної самостійності, інтересів, вольового розвитку, працездатності. Для цього учитель повинен уважно вивчати своїх учнів, знати їх індивідуальні інтереси та схильності, розвиток і домашні умови та ін. Значної уваги потребують виявлення причин відхилень у навчально-пізнавальній діяльності й поведінці окремих школярів та їх усунення. Обов'язок учителя - організувати індивідуальну допомогу відстаючим у навчанні.
9. Принцип емоційності навчання.
У процесі пізнавальної діяльності в учнів виникає певний емоційний стан, почуття, які можуть стимулювати успішне засвоєння знань або заважати йому. Процесові пізнавальної діяльності сприяють логічний, жвавий, образний виклад матеріалу, наведення цікавих прикладів, використання наочності й ТЗН, зовнішній вигляд учителя, його ставлення до учнів та ін. Головне завдання педагога в реалізації цього принципу - керувати формуванням емоцій, що активізують навчально-пізнавальну діяльність, і запобігати появі тих, які негативно позначаються на ній. Учитель повинен виховувати в учнів уміння володіти своїм настроєм, емоціями, переживаннями.
26. Визначити та охарактеризувати компоненти, структурні елементи та функції навчання.
Навчальний процес - перебіг навчання, що охоплює всі його компоненти: викладача, учня, методи, прийоми, форми І засоби, матеріально-технічне забезпечення та ін.
У різних типах освітніх закладів навчальний процес має свої особливості.
Процес навчання - спеціально організована і змодельована пізнавальна діяльність, що охоплює викладання вчителя та учіння учнів.
Функції:
Освітня (навчальна) функція передбачає засвоєння наукових знань, формування вмінь і навичок. Наукові знання охоплюють факти, поняття, закони, закономірності, теорії, відображають узагальнену картину світу.
Виховна функція спрямована на формування світогляду, моральних, трудових, естетичних, етичних уявлень, поглядів, переконань, системи ідеалів. Вона випливає із самого змісту і методів навчання, специфіки організації спілкування вчителя з дітьми. Об'єктивно навчання не може не виховувати певних поглядів і переконань. Виховна функція охоплює виховні впливи, спрямовані на особистість із метою формування внутрішньої позитивної її реакції (ставлення), активності, самостійності і цілеспрямованості діяльності.
Розвивальна функція, окрім формування знань і спеціальних умінь, передбачає здійснення спеціальної роботи для загального розвитку учнів, їхнього мислення, волі, емоцій, навчальних інтересів і здібностей. Наприклад, для інтенсивного розвитку мислення в процесі навчання необхідно викладати на високому рівні утруднення, у швидкому темпі, забезпечувати усвідомлення учнями своїх навчальних дій.
Крім основних, дидактична система реалізує специфічні функції: інформаційно-пізнавальну, дослідницьку, самоосвітню.
Реалізація інформаційно-пізнавальної функції передбачає відповідний добір та розміщення в часі та дидактичному просторі необхідних блоків оновленого змісту, форм і методів формування навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Дослідницька функція полягає в поступовому залученні учнів до самостійного дослідження процесів і явищ шляхом оволодіння певним мінімумом методологічних і теоретичних знань, виконання індивідуально-дослідних завдань.
Самоосвітня функція реалізується через створення умов для виявлення і розвитку пізнавальних, творчих, навчальних здібностей учнів, використання методів заохочення і стимулювання самостійного розв'язування теоретичних і практичних проблем.
Компоненти:
Цільовий компонент полягає в усвідомленні педагогом і сприйнятті учнями цілей та завдань теми, розділу навчального предмета. Цілі та завдання визначають на основі вимог навчальної програми з урахуванням особливостей учнів класу.
Стимулювально-мотиваційний компонент охоплює систему прийомів для стимулювання в дітей зацікавленості, потреби у розв'язанні поставлених перед ними навчальних завдань. Результатом стимулювання має бути внутрішній процес - виникнення в учнів позитивних мотивів учіння. Мотивація в навчанні виявляється на всіх етапах.
Змістовий компонент визначається навчальною програмою і підручниками. Учитель конкретизує зміст з урахуванням поставлених завдань, специфіки виробничого й соціального оточення, навчальних можливостей учнів.
Процесуальну суть навчання відображає операційно-діяльнісний компонент. Він реалізується за допомогою оптимальних методів, засобів і форм організації викладання й учіння.
Контрольно-регулювальний компонент передбачає одночасний контроль викладача за розв'язанням поставлених завдань і самоконтроль учнів за правильністю виконання навчальних операцій, точністю відповідей. Контроль здійснюється за допомогою усних, письмових, лабораторних та інших практичних робіт, заліків та екзаменів, опитування.
Оцінювально-результативний компонент передбачає оцінювання педагогами і самооцінювання учнями досягнутих у процесі навчання результатів, з'ясування відповідності їх навчально-виховним завданням, виявлення причин певних прогалин у знаннях учнів.