32. Дати загальну характеристику активних методів навчання.

Навчання - процес двосторонній, і тому його якість залежить як від дидактичної досконалості роботи вчителів, так і від відношення учнів до проведених занять, від рівня їхньої пізнавальної активності. Тільки це сполучення високої наукової змістовності й методичної майстерності вчителя із умілим стимулюванням пізнавальної діяльності учнів створює надійну основу для глибокого й міцного оволодіння ними навчальним матеріалом. Тому стають усе більше популярними активні методи навчання, використання яких припускає не пасивне засвоєння учнями готових знань, а створення умов для активної творчої діяльності щодо придбання цих знань, формування вмінь і навичок.

Схема 1

Пасивні методи навчання

Активні методи навчання (схема 2) – це способи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, які спонукують їх до активної розумової й практичної діяльності в процесі оволодіння навчальним матеріалом. Якщо вчитель використовуэ ці методи навчання, то учні вже - не пасивні слухачі, а активні учасники уроку. Якщо у випадку застосування пасивних методів основною діючою особою й менеджером уроку був учитель, то тут учитель й учні перебувають на однакових правах. Якщо пасивні методи припускали авторитарный стильвзаємодії на уроці, то активним методам відповідає демократичний стиль.

Схема 2

Активні методи навчання

Активні методи навчання при вмілому застосуванні дозволяють вирішити одночасно три навчально-організаційні завдання:

1) підкорити процес навчання керуючому впливу викладача;

2) забезпечити активну участь всіх учнів у навчальній роботі;

3) установити безперервний контроль за процесом засвоєння навчального матеріалу.

Сьогодні існують різні підходи до класифікації активних методів навчання.У якості критеріїв виступають: характер навчально-пізнавальної й ігрової діяльності, спосіб організації ігрової взаємодії, місце проведення занять, їхнє цільове призначення, тип використовуваної імітаційної моделі тощо.

Активні методи навчання можуть використовуватися на різних етапах навчального процесу:

І етап - первинне оволодіння знаннями. Це можуть бути евристична бесіда, навчальна дискусія тощо.

ІІ етап - контроль знань (закріплення), можуть бути використані такі методи як контролюючі машинні програми, тестування тощо.

ІІІ етап - формування вмінь, навичок на основі знань і розвиток творчих здібностей, можливе використання імітаційних методів.

Підбиваючи підсумок, відзначимо, що кожен учень цікавий своєю унікальністю, і завдання вчителя - зберегти цю унікальність, розвивати схильності й таланти, розширити можливості кожного Я, а можливе це тільки при повсюдному використанні активних методів навчання.

33. Визначити неімітаційні активні методи навчання та охарактеризувати їх.

Основна відзнака цих методів від інших методів активного навчання - відсутність поданої в тієї або іншій формі імітаційної моделі досліджуваного об'єкта, процесу або діяльності. При цьому активізація навчання, ознаки якої були відзначені вище, досягається лише в результаті використання постійно діючих прямих і зворотних зв'язків між навчальною системою (викладач, навчальна машина) і студентами.

Неімітаційні методи:

2. Інтелектуальна розминка (експрес-опитування);

3. навчальна дискусія;

4. мозковий штурм;

5. «групи, що дзижчать»;

6. синдикат;

7. самостійна робота з літературою;

8. використання навчальних і контролюючих машинних програм;

9. активно-групові консультації; олімпіади;

10. учнівські наукові конференції;

11. тестування

34. Визначити імітаційні активні методи навчання та охарактеризувати їх.

Імітаційні методи активізації навчально-пізнавальної діяльності розподіляються на ігрові та неігрові.

До ігрових належать розігрування ролей і ділові ігри різних модифікацій. Вони заповнюють ту прогалину в навчальному процесі, яку не можуть компенсувати інші методи (наприклад словесні методи, практичні заняття тощо), але не замінюють їх. Ігровий характер навчально-пізнавальної діяльності дає змогу ознайомитися зі специфікою і особливостями певної професійної діяльності, а також сприяє відчуттю своєї ролі в ній. Окрім того, вони суттєво допомагають закріпленню й поглибленню знань, отриманих під час бесід, лекцій, розповідей, семінарів, практичних занять, удосконаленню практичних навичок та вмінь, їх застосуванню, творчому використанню у вирішенні професійних проблем, створенню умов для активного обміну досвідом.

Основна функція цих занять полягає в навчанні шляхом дій (чим ближча ігрова діяльність учнів до реальної ситуації, тим вища її навчально-пізнавальна ефективність).

Основними різновидами ігрових методів активізації навчально-пізнавальної діяльності є метод інсценування і ділові ігри.

Метод інсценування має багато спільного з театром, який викликає сильні почуття і, відповідно, впливає на емоційно-вольову сферу особистості. Один із найдавніших методів навчання, він найбільш ефективний і на сьогодні, бо забезпечує умови максимального наближення Дидактичного процесу до дійсності.

Можна використовувати дві форми інсценування занять: перша – це заздалегідь підготовлене інсценування; друга – імпровізоване інсценування, яке порівняно з першим виникає ніби ненавмисно, випадково і несподівано під час обговорення певних навчальних проблем.

Ігрові:

1. Ділові ігри

2. метод розігрування ролей

3. ігрове проектування

4. індивідуальний ігровий тренінг на ЕОМ.

Негрові:

1. Метод кейса

2. рішення ситуаційних завдань

3. індиви-дуальний тех-нологічний тренінг на ЕОМ

35. Охарактеризувати метод мозкового штурму як активний метод навчання.

"Мозковий штурм" - метод колективного обговорення проблеми, яка вимагає нетрадиційного вирішення.

Робота проводиться в таких групах: генерація ідей, аналіз проблемної ситуації і оцінки ідей, генерація контрідей. Генерація ідей проходить в групах за певними правилами. На етапі генерації ідей будь-яка критика заборонена. Заохочуються репліки, жарти, невимушена обстановка. Потім одержані в групах ідеї систематизуються, об'єднуються за загальними принципами і підходами. Далі розглядаються можливі перешкоди реалізації відібраних ідей. Оцінюються критичні зауваження учасників. Остаточно відбираються лише ті ідеї, які не були відхилені критичними зауваженнями та контрідеями.

Правила "мозкової атаки".

1. Під час "мозкового штурму" немає ні начальників, ні підлеглих - є ведучий і учасники.

2. "Мозковий штурм" не допускає шаблонного мислення. Необхідно повністю звільнитися від стереотипів і традицій.

3. Повна свобода уяви. Найфантастичніша і найнеймовірніша ідея сприймається зі схваленням.

4. Рекомендовано ставити колегам запитання з метою уточнення і розвитку їх. ідей. Важливо заохочувати і підтримувати партнерів.

5. Категорично заборонені взаємні критичні зауваження і поточні оцінки. На стадії обговорення ніщо не відкидається. Навіть тоді, коли комусь не подобаються запропоновані ідеї, краще сказати: "Так, але можна й по-іншому"...

6. Свої думки слід формулювати ретельно і коротко. Чим більше буде висунуто ідей, тим краще.

7. Запам'ятайте: оптимізм і впевненість збільшують розумову енергію людини у десять разів!

36. Охарактеризувати метод проектів як активний метод навчання.

Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації.

Метод проектів - педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі. Нижче звернемо увагу читача на видах дослідницьких проектів та їх організацію.

Учитель при плануванні на навчальний рік має виділити провідну тему чи декілька тем, які будуть винесені на проектування. Далі необхідно сформулювати відповідну кількість як індивідуальних, так і групових тем, робота над якими потребує засвоєння учнями необхідних знань і формування необхідного досвіду. Але вчителю слід мати на увазі, що проект учня може перетворитися в реферат, а реферат просто "витягується" із Інтернету.

Проектна діяльність передбачає роботу в колективі. Великий інформаційний і технологічний обсяг багатьох проектів примушує учнів об'єднуватися у групи. Така ситуація сприяє становленню, формує соціалізовану особистість, працюючи у команді діти вчаться взаємодіяти один з одним, вирішувати можливі конфлікти, набувати навичок етичного міжособистісного спілкування, брати відповідальність за вибір рішення, аналізувати результати діяльності.