Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді до іспиту з дисципліни «Психологічна служба» для студентів спеціальності « Психологія»..docx
Скачиваний:
212
Добавлен:
17.01.2019
Размер:
216.85 Кб
Скачать
  1. Психологічні проблеми підліткового віку, як пубертатного періоду розвитку.

Підлітковий вік також називають пубертатним періодом - стадія, коли людина досягає статевого дозрівання (в середньому триває 3-4 роки). На цій стадії у підлітків інтенсивно росте скелет тіла. Спочатку дозрівають внутрішні органи, а потім збільшуються зовнішні розміри тіла. Також пубертатний період характеризується високою гормональною активністю, що впливає на розвиток організму та поведінку дитини. На цьому фоні з'являється сексуальна поведінка, виокремлюється статева роль - уявлення про себе, установки і поведінка в соціальних ситуаціях, як індивіда чоловічої або жіночої статі.

Важливим є також те, що в організмі підлітків виникають труднощі з кровопостачанням мозку, оскільки всі системи організму розвиваються досить швидко, а серце і легені дещо запізнюються у розвитку. Це спричиняє нестабільність у поведінці та активності дітей цього віку.

Психічний розвиток підлітків характеризується тим, що фактично весь цей період супроводжується кризою, яку умовно називають "криза 13 років".

Її передумовою є руйнування старої структури особистості, внутрішнього світу, системи переживань дитини, що були сформовані до цього віку.

Основними причинами кризи є наступні:

1) дорослі не змінюють своєї поведінки у відповідь на появу в підлітків прагнень до нових форм взаємин із батьками та вчителями;

2) у поведінці з'являється пряме відображення статевого дозрівання.

Суть кризи полягає у глибокій якісній зміні всього процесу психічного розвитку дитини, її внутрішнього світу (а не в яскравих зовнішніх проявах поведінки).

Проблеми , що виникають в період кризи:

1. Зниження продуктивності навчальної діяльності (а також спроможності нею займатися) навіть у тих сферах, де підліток обдарований (часто це зумовлюється переходом від конкретного до логічного мислення).

2. Негативізм. Підліток ніби відштовхується від оточуючих. Схильний до сварок, порушень дисципліни, у нього часто виникає внутрішнє занепокоєння, невдоволення, прагне самотності та самоізоляції.

Бурхливий розвиток та криза підліткового віку зумовлюють появу психологічних новоутворень, центральним з яких є самосвідомість. Іншим новоутворенням є відчуття дорослості. Це проявляється не у вигляді наслідування (як було в дошкільному та молодшому шкільному дитинстві), а в приналежності до світу дорослих - постійному намаганні зайняти місце дорослого в системі реальних стосунків між людьми. Звичайно дорослість підлітків є суб'єктивною, проявляється вона в емансипації від батьків, новому ставленні до навчання, у романтичних стосунках з однолітками іншої статі, у зовнішньому вигляді й манері одягатися.

  1. Психічні новоутворення та труднощі підліткового віку.

   Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні.    Почуття дорослості у підлітковому віці. Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих.      Потреба підлітка у самоствердженні. Постійна взаємодія підлітка з однолітками породжує у нього прагнення зайняти належне місце серед них, що є одним із домінуючих мотивів поведінки та діяльності.

Розглядаючи психологічні труднощі підліткового віку, передусім необхідно ставити акцент на особливостях афективної сфери, потребової сфери, особливостях Я-концепції та поведінки.

Афективна сфера охоплює сукупність переживань людиною свого ставлення до оточуючої дійсності і до самої себе. У підлітковому віці характерною є легка збудливість, егоїстичність, різка зміна настроїв і переживань, імпульсивність у поведінці, що часто зумовлює втечі з дому, демонстративні спроби самогубства тощо. Ці різко виражені психологічні особливості підліткового віку отримали назву «підліткового комплексу»  

Найгостріше у підлітковому віці виявляється потреба в автономії. Яскраво простежується потреба у самоствердженні. Потреба в автономії – потреба у набутті самостійності, незалежності, свободи, бажання прийняти права і обов’язки дорослої людини. Поведінкова автономія – набуття незалежності і свободи, яка є достатньою для того, щоб без зовнішнього керівництва приймати самостійні рішення. Емоційна автономія – потреба позбавлення від батьківської емоційної залежності.

Проблеми в підлітковому віці зумовлюються ще й особливостями самосвідомості (самооцінка/зовнішній вигляд). Підліткам характерна реакція емансипації. Реакція емансипації – це прагнення підлітків звільнитися від опіки та контролю з боку дорослих. Розрізняють 3 види емансипації. Емоційна емансипація виявляється у прагненні підлітків мати тісні емоційні контакти не з батьками, а з ровесниками. Поведінкова емансипація виявляється у прагненні звільнитися від контролю з боку батьків. Нормативна емансипація виявляється у прагненні відкидати ті норми та цінності, яких дотримуються батьки.

38, 39, 40 Одна розгорнута відповідь!!!

  1. Основні напрямки роботи психолога з молодшими підлітками.

  1. Основні напрямки роботи психолога з учнями середнього підліткового віку.

  2. Основні напрямки роботи психолога з дітьми старшого підліткового віку.

Основними задачами психологічної роботи з підлітками є розвиток соціально-психологічних навичок; розширення рольового репертуару; розвиток комунікативних навичок; актуалізація процесу соціального самовизначення.

Засоби вирішення поставлених задач:

  • групова діяльність (соціально-психологічний тренінг);

- індивідуально-консультативна робота з підлітками, їх батьками, педагогами (проблема міжособових стосунків, шкільна адаптація, навчання, профорієнтація).

Виділяють такі основні етапи роботи з підлітками в школі:

І. Вирішення організаційних питань

  • аналіз запиту адміністрації;

  • зустріч з педагогами, які працюють з підлітками;

  • організація зустрічей з працівниками центрів соціальних служб для молоді;

  • планування діяльності, розробка напрямків роботи з підлітками.

ІІ. Діагностичні процедури

  • інтелектуальний розвиток (шкали інтелекту Векслера, ШТРР, тест Амтхауера тощо);

  • особистісні характеристики (особистісні опитувальники Кеттела, Айзенка, Шмішека, ПДО тощо); сфера самосвідомості (дослідження самооцінки);

  • мотиваційна сфера (тест гумористичних фраз, опитувальники Мехрабіана);

  • між особові стосунки (соціометрія, методика Лірі, 110 незакінчені речення);

  • професійна орієнтація (ДДО);

  • діагностична робота з батьками (між особові стосунки в сім’ї:

  • тест-опитувальник батьківського ставлення Варги-Століна);

  • діагностична робота з педагогами (психологічний клімат в колективі, стиль поведінки в конфліктній ситуації).

ІІІ. Корекційна та розвивальна робота

  • вироблення адекватних форм поведінки (корекція агресивності та тривожності);

  • розвиток навичок спілкування та міжособової взаємодії (соціально-психологічні тренінги).

ІV. Консультативна робота

    • індивідуальна робота за запитом підлітка;

    • індивідуальна робота за запитом батьків;

    • індивідуальна робота за запитом педагогів.

V. Профорієнтаційна робота

  • робота з підлітками;

  • робота з класним керівником.