- •Історія відкриття і створення антибіотиків
- •Поняття про антибіотики
- •Антагонізм у світі мікроорганізмів
- •Класифікація антибіотиків
- •I. Класифікація антибіотиків за походженням
- •II. Класифікація антибіотиків за механізмом біологічної дії
- •III. Класифікація антибіотиків за спектром біологічної дії
- •1. Протибактерійні антибіотики вузького спектру дії, активні переважно щодо грампозитивних організмів.
- •2. Протибактерійні антибіотики широкого спектру дії.
- •IV. Класифікація за хімічною будовою
- •Пошук нових антибіотиків
- •Етапи одержання антибіотиків
- •Виділення продуцентів антибіотиків. Загальні принципи
- •Визначення антибіотичної активності мікроорганізмів
- •Визначення антивірусної дії антибіотиків
- •Дифузійні методи
- •Турбідіметричні методи
- •Методи виділення і очищення антибіотиків
- •Антимікробний спектр і токсичність
- •Лікувальні властивості антибіотиків
- •Антибіотична продуктивність організму
- •Двофазний характер розвитку продуцентів антибіотиків
- •Шляхи підвищення антибіотичної продуктивності мікроорганізмів
- •Вивчення умов культивування і збереження штамів продуцентів антибіотиків в активному стані
- •Спрямований біосинтез антибіотиків
- •3. Отримання з вихідного штаму продуцента мутантів, які синтезують різні модифікації вихідного антибіотика.
- •Характер і механізм дії антибіотиків
- •Основні механізми біологічної дії антибіотиків
- •Антибіотики, що пригнічують синтез клітинної стінки
- •Механізми антибіотикорезистентності. Загальні закономірності
- •Стислий огляд сучасних антиінфекційних препаратів
- •Бета-лактамні антибіотики
- •Механізм дії
- •Напівсинтетичні пеніциліни
- •Антистафілококові пеніциліни
- •Карбоксипеніциліни
- •Комбінація двох пеніцилінів
- •Цефалоспорини
- •Цефалоспорини II покоління
- •Цефуроксим
- •Цефуроксим аксетил
- •Цефаклор
- •Цефалоспорини III покоління
- •Пероральні цефалоспорини III покоління
- •Цефалоспорини IV покоління
- •Механізм дії
- •Аміноглікозиди
- •Хінолони / фторхінолони
- •Хінолони I покоління
- •Фторхінолони
- •Хінолони II покоління
- •Хінолони III покоління
- •Хінолони IV покоління
- •Тетрацикліни
- •Макроліди
- •Лінкосаміди
- •Поліміксини
- •Глікопептиди
- •Оксазолідінони
- •Антибактеріальні препарати різних груп
- •Механізм дії
- •Сульфаніламіди
- •Похідні нітроімідазолу
- •Механізм дії
- •Похідні нітрофурану
- •Похідні 8-оксихіноліну
- •Протитуберкульозні препарати
- •Комбіновані препарати
- •Протигрибкові препарати
- •Імідазоли
- •Триазоли
- •Препарати різних хімічних груп
- •Антисептики
- •Противірусні препарати
- •Протигерпетичні препарати
- •Інтерферони
- •Рекомбінантні інтерферони
- •Антиретровірусні хіміопрепарати
- •Загальні показання до застосування арвп
- •Протипаразитарні препарати
- •Протипротозойні препарати
- •Терпенлактони
Поняття про антибіотики
Термін «антибіотик» ввів З. Ваксман в 1942 р. Він дав таке визначення антибіотиків:
Антибіотики – це хімічні речовини, що утворюються мікроорганізмами, які мають здатність пригнічувати ріст або навіть руйнувати бактерії чи інші мікроорганізми.
Це визначення не показує відмінностей між антибіотиками та іншими продуктами життєдіяльності мікроорганізмів, які також проявляють антимікробні властивості, але не належать до антибіотиків (наприклад, молочна і лимонна кислота, що виробляються окремими групами бактерій і пригнічують розвиток інших мікроорганізмів). Воно також включає в число продуцентів антибіотиків лише мікроорганізми, хоча відомо, що антибіотики утворюються також вищими рослинами і тваринами.
М. М. Шемякін та О. С. Хохлов дали наступне визначення: Антибіотичними речовинами слід вважати всі продукти обміну будь-яких організмів, здатні вибірково пригнічувати або вбивати мікроорганізми.
З. В. Єрмольєва: Антибіотики - це речовини природного походження, що мають виражену біологічну активність. Вони можуть бути отримані з мікробів, рослин, тваринних тканин і синтетичним шляхом.
В даний час найбільш коректним визначенням антибіотиків вважають визначення Н. С. Єгорова:
Антибіотики - специфічні продукти життєдіяльності або їх модифікації, що мають високу фізіологічну активність щодо певних груп мікроорганізмів (вірусів, бактерій, грибів, водоростей, найпростіших) або до злоякісних пухлин, вибірково затримуючи їх ріст або повністю пригнічуючи розвиток.
Тобто найбільш правильно вважати антибіотиками продукти біосинтезу організмів і не включати до їх числа речовини, що проявляють антимікробні властивості, але отримані в результаті хімічного синтезу (сульфаніламіди, антисептики, дезінфікуючі засоби та ін).
Утворення антибіотиків – це спадково закріплена особливість метаболізму організмів. Антибіотики – кінцеві продукти обміну, що накопичуються всередині клітини або виділяються в навколишнє середовище.
Відмінності антибіотиків від інших продуктів життєдіяльності:
У порівнянні з органічними кислотами, спиртами та іншими продуктами, здатними пригнічувати ріст мікроорганізмів, антибіотики мають високу біологічну активність відносно чутливих до них організмів. Тобто антибіотики в дуже низьких концентраціях проявляють високий фізіологічний ефект.
Характерна особливість антибіотиків – вибірковість дії. Тобто кожен антибіотик проявляє свою біологічну дію лише по відношенню до окремих, цілком певних організмів або груп організмів, не спричиняючи при цьому ефекту на інші форми живих істот.
Деякі антибіотики разом з антибактеріальними властивостями виявляють імуномодулюючу дію або виступають в ролі інгібіторів ферментів, що інактивують антибіотики.
Антагонізм у світі мікроорганізмів
Вироблення та виділення в навколишнє середовище антибіотичних речовин є однією з форм антагонізму. Антагонізм – це така форма співіснування організмів, за якої один з них тим або іншим способом пригноблює або навіть повністю пригнічує розвиток інших видів.
Антагонізм, що існує між мікроорганізмами прийнято поділяти на пасивний і активний.
Пасивний антагонізм. Виявляється тільки при конкуренції за поживні речовини і включає:
1.Антагонізм, обумовлений використанням різними організмами, що спільно розвиваються на/в будь-якому субстраті, одних і тих же поживних речовин. При цьому перевагу отримує той мікроорганізм, швидкість росту якого вища, ніж у інших мікроорганізмів.
2. Насильницький антагонізм – виділення одним видом мікроорганізмів ферментів, що лізують інший вид (лізинів).
Активний антагонізм. Має місце завжди, незалежно від наявності або нестачі джерел живлення і включає:
1. Утворення мікроорганізмами органічних кислот, спиртів або інших продуктів обміну, що пригнічують ріст інших мікроорганізмів.
2. Вироблення і виділення в навколишнє середовище антибіотичних речовин.