- •Міністерство освіти і науки україни
- •Т.Г.Удалов
- •Конкурентне
- •Навчальний юпосібник
- •Передмова
- •Глава 1 Поняття, система та завдання конкурентного права
- •§ 1. Поняття та зміст конкурентного права
- •§ 2. Принципи конкурентного права
- •§ 3. Конкурентне право | як наука та навчальна дисципліна
- •Глава 2
- •§ 1. Конкуренція
- •§ 2. Монополізм та монополії іц
- •§ 3. Регулювання конкуренції як діяльність держави
- •§ 4. Законодавство про захист економічної конкуренції
- •1) Законодавство про захист економічної конкуренції;
- •§ 5. Загальна характеристика Закону України «Про захист економічної конкуренції»
- •§ 1. Загальні аспекти регулювання монополій і
- •§ 2. Демонополізація економіки
- •§ 3. Природні монополії
- •§ 4. Ціноутворення в умовах ринку
- •Глава 4 Ринок та його дослідження
- •§ 1. Сутність ринку
- •§ 2. Аналіз ринку
- •§ 3. Визначення ринкової влади, оцінка стану конкурентного середовища на ринку і висновки стосовно доцільності запровадження заходів, спрямованих на захист та розвиток конкуренції
- •Глава 5 | Держава як інститут, що забезпечує і захист та розвиток конкуренції і
- •§ 3. Система органів Антимонопольного комітету України
- •§ 4. Правові основи реалізації повноважень Антимонопольного комітету України
- •§ 5. Завдання, компетенція, повноваження
- •§ 6. Проведення органами Антимонопольного комітету перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції
- •§ 7. Міждержавний орган з антимонопольної політики країн снд
- •Глава 6
- •§ 1. Сутність та склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •§ 2. Особи, які беруть участь у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Докази і доказування у справі
- •§ 3. Компетенція органів Антимонопольного комітету щодо розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •§ 4. Процедура розгляду справ • про порушення законодавства я про захист економічної конкуренції
- •Глава 7
- •§ 1. Загальна характеристика основних порушень законодавства про захист економічної конкуренції
- •§ 2. Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання
- •§ 3. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку
- •§ 4. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю
- •§ 5. Господарська діяльність органів виконавчої влади як чинник, що призводить до вчинення ними антиконкурентних дій
- •§ 1. Загальні засади поняття ян недобросовісна конкуренція «•яяі
- •§ 2. Отримання переваг над конкурентом за рахунок його інтелектуальної діяльності та ділової репутації
- •§ 3. Дезорганізація виробничого процесу конкурента, створення перешкод та досягнення неправомірних переваг у конкуренції
- •§ 5. Можливі шляхи захисту від недобросовісної конкуренції та санкції за її вчинення
- •Глава 9 Узгоджені дії суб’єктів господарювання
- •§ 1. Сутність узгоджених дій
- •§ 2. Узгоджені дії, що не потребують одержання дозволу органів Антимонопольноп комітету України
- •§ 3. Загальні засади щодо одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій
- •§ 4. Заява про надання дозволу на узгоджені дії суб’єктів господарювання та її подання
- •§ 6. Відповідальність за вчинення узгоджених дій без дозволу органів Антимонопольного комітету України
- •§ 1. Сутність економічної концентрації щ
- •§ 2. Економічна концентрація в Україні
- •§ 3. Глобалізація економіки
- •Глава 11
- •§ 1. Застосування спеціальних захисних заходів
- •§ 2. Захист національного товаровиробника яя від демпінгового імпорту і
- •§ 3. Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту
- •§ 4. Відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України
- •Тема 1. Предмет, система та джерела конкурентного права України
- •Тема 2. Наука конкурентного права, його теоретичні та методологічні основи
- •Тема 3. Законодавство, що забезпечує і захист конкуренції та регулює монополії |
- •Тема 4. Ринок: поняття, структура та основні елементи
- •Тема 5. Дослідження ринку і та суб’єктів господарювання, що діють на ньому
- •Тема 6. Антимонопольні органи
- •Тема 7. Порушення конкурентного законодавства. Розгляд справ про порушення конкурентного законодавства
- •Тема 8. Узгоджені дії суб’єктів господарювання
- •Тема 9. Антиконкурентні узгоджені дії
- •Тема 10. Монопольна діяльність суб’єктів господарювання на ринку. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем
- •Тема 11. Антиконкурентні дії органів влади, иц місцевого самоврядування, адміністративне- й господарського управління та контролю й
- •Тема 12. Контроль за процесами створення, «й реорганізації, ліквідації суб’єктів господарювання, • приватизацією, орендою • та набуттям у власність майна н
- •Тема 13. Недобросовісна конкуренція
- •Тема 14. Відповідальність за порушення конкурентного законодавства
- •Тема 16. Міжнародне конкурентне право
- •16. Система органів Антимонопольного комітету України.
- •Тема 6. Антимонопольніоргани
- •Тема 7. Порушення конкурентного законодавства. Розгляд справ про порушення конкурентного законодавства
- •Тема 14. Відповідальність за порушення конкурентного законодавства
- •17. Демонополізація економіки.
- •Глава III. Статус Державного уповноваженого та голови територіального відділення Антимонопольного комітету України
- •Глава IV. Правові основи реалізації повноважень Антимонопольного комітету України
- •Глава 1 загальні положення
- •Глава 4
- •Глава 5 відповідальність за недобросовісну конкуренцію
- •Глава 6
§ 2. Принципи конкурентного права
Правове регулювання конкуренції базується на принципах конкурентного права. Вони забезпечують цілеспрямований вплив на конкуренцію та учасників ринкових відносин. Ок-
в
ремо можна виділити загальноправові та спеціальні принципи регулювання конкуренції.
Загальноправові принципи регулювання конкуренції.
1. Принцип свободи економічної діяльності. Базові положення Конституції України щодо конкуренції грунтуються на визначенні та забезпеченні принципу свободи економічної діяльності. Свобода економічної діяльності — комплексна категорія, яка включає передбачені і гарантовані законом:
а) право суб’єкта економічної діяльності розпочинати, проводити та припиняти її у будь-якій не забороненій законодавством сфері;
б) право отримувати, використовувати та передавати правомірну економічну інформацію;
в) свободу та захист від неправомірного впливу на свою діяльність як з боку інших суб’єктів господарювання, так і з боку держави та її органів;
г) право на захист у ході господарської діяльності економічно слабшого суб’єкта господарювання;
д) право будь-якого суб’єкта господарської діяльності на оскарження рішень та дій (бездіяльності) органів державної влади (місцевого самоврядування) та посадових осіб, якщо такі рішення та дії призводять до обмеження економічної конкуренції.
Цей комплекс прав вводиться в дію та забезпечується різними правовими нормами, які побудовані на базі єдиного принципу свободи економічної діяльності. Його цілком можна віднести до механізмів правового регулювання конкуренції.
2. Принцип державного регулювання ринкових відносин. Державний вплив на підприємницьку діяльність з кожним роком стає осмисленішим та економічно обрунтованим. Процес державного регулювання економіки можна визначити як здійснювану на основі та в межах законодавства цілеспрямовану діяльність державних органів з планування організації, стимулювання, обліку, контролю та управління різними видами економічної діяльності суб’єктів господарювання та господарською системою в цілому.
Необхідність державного впливу на економіку визначається потребою захисту публічних інтересів, у тому числі забезпеченням державних потреб, пріоритетів в економіці та соціальному розвитку, формуванням державного бюджету.
3. Принцип законності. В основі цього загальноправово-го принципу в розумінні конкурентного права лежить принцип: дозволено все, крім забороненого законодавством. Цим
принципом у своїй діяльності повинні користуватися підприємці. Разом з тим органи влади, впливаючи на економічні процеси на ринку та конкуренцію, повинні застосовувати інший принцип — заборонено все крім дозволеного законе- І давством. | Спеціальні принципи. . І /. Принцип підтримки добросовісної економічної конкуренції. Відповідно до конституційних принципів захисту конкуренції, держава гарантує збереження та розвиток ринкової конкуренції, недопущення зловживань монопольним становищем, забезпечення регулювання сфер державних і природних монополій, а також прийняття та реалізацію такого законодавства, яке сприяло збільшенню кількості постачальників, покупців, продавців продукції та інших осіб, що господарюють на товарних ринках України.
2. Принцип недопущення зловживання монопольним становищем, обмеження конкуренції, недобросовісної конкуренції. Конкуренція, яку підтримує та захищає держава, може створювати передумови для розвитку та функціонування монополій. Тому держава не лише підтримує добросовісну конкуренцію, а й не допускає діяльності, що спрямована на монополізацію товарних ринків, неправомірне обмеження конкуренції, недобросовісну конкуренцію. З цією метою законодавство про захист економічної конкуренції в Україні і було побудовано за конституційним принципом недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції.
Проголошення та реалізація цього принципу передбачає застосування законодавче оформлених заходів щодо попередження обмеження та недопущення діяльності, що призводить до спотворення або усунення конкуренції з ринку. Ці заходи мають бути спрямовані не лише на діяльність підприємців, а в першу чергу на діяльність органів державної . влади та місцевого самоврядування.
3. Принцип спеціального регулювання сфер природних та державних монополій. Дія конституційного принципу, що був розглянутий вище, не поширюється на сфери господарської діяльності, у яких монополізм є економічно та юридичне виправданим. Йдеться про природні монополії, які останнім часом підлягають інтенсивному державному регулюванню, спрямованому на недопущення зловживань економічною владою суб’єктами, що діють у сферах природних
; монополій. Законодавством, зокрема Законом України «Про
природні монополії», регламентовано наявність та функціо-і нування сфери природних монополій, забезпечується конт-’•: роль за їх діяльністю. Тому, щоб зберегти належний рівень ! конкурентних відносин, таке саме регулювання має забезпе-: чуватися і щодо державних монополій.
4. Принцип єдиного економічного простору. Принцип єдиного економічного простору передбачає вільне переміщення товарів, послуг та фінансових коштів територією України. Відповідно до цього принципу територія України є єдиною сферою обігу товарів (робіт послуг) та коштів, де здійснюються виробництво, обмін, розподіл та виробниче споживання різноманітних благ на основі єдиної законодавчої бази. Практична реалізація цього принципу забезпечить найповніше використання різних факторів виробництва, підвищення «прозорості» товарних ринків на території країни, ефективне застосування економічної інформації, задоволення попиту на товари (роботи послуги) різних видів. Згідно з цим принципом на законодавчому рівні має бути закріплено заборону на встановлення будь-яких штучних бар’єрів, що обмежують можливість переміщення товарів, послуг, фінансових потоків територією країни.
Для реалізації зазначеного принципу на території України не дозволяється встановлення митних кордонів, мита, зборів та будь-яких інших перепон (бар’єрів) для вільного переміщення товарів, послуг чи фінансових коштів. Однак, незважаючи на встановлену заборону, ці перепони виникають. Саме тому в Законі України «Про захист економічної конкуренції» є положення, що не дозволяють встановлювати заборони на реалізацію певних товарів з одного регіону України в інший.
5. Принцип ефективності захисту економічної конкуренції. Згідно з цим принципом з переліку загальних заборон, що їх містить законодавство про захист економічної конкуренції, існують певні винятки. Вони обумовлені принципом розумної ефективності. Наприклад, відповідно до положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» вчинення антиконкурентних узгоджених дій заборонено, проте такі дії можуть бути дозволені, якщо їх учасники доведуть, що ці дії сприяють вдосконаленню виробництва, економічному розвиткові, раціоналізації виробництва тощо.
6. Принцип заборони зловживань. Відповідно до цього принципу покаранню підлягає лише зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, але не економічна влада. Цей підхід є традиційним і для європейської системи конкурентного права.
7’. Принцип поєднання попереднього та наступного контролю. Цей принцип широко застосовується при контролі за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції під час здійснення суб’єктами господарювання концентрації узгоджених дій. Поєднання попереднього та наступного контролю дає можливість охопити якомога більшу кількість об’єктів, що перевіряються, і водночас не обмежувати діяльність підприємців.
5. Принцип захисту вітчизняних товаровиробників від недобросовісної іноземної конкуренції. Українські товарні ринки максимально відкриті для іноземних товаровиробників. Однак іноземна конкуренція не повинна завдавати шкоди економіці України. Тому для захисту вітчизняних товаровиробників держава вживає спеціальних захисних заходів (наприклад, антидемпінгові, антисубсидійні заходи). Їх правовою основою є закони України, що регулюють і регламентують зовнішньоекономічну діяльність та захищають зовнішньоекономічні інтереси України.