§ 2. Захист національного товаровиробника яя від демпінгового імпорту і

Відповідно до українського законодавства демпінг — це вве­зення на митну територію України товару за цінами, ниж­чими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експор­ту, що заподіює шкоду національному товаровиробникові по­дібного товару.

Способом виявлення демпінгу є порівняння фактичних цін ввезених товарів на територію країни із внутрішніми ці­нами країни-експортера та встановлення факту продажу то­варів за зниженими цінами.

Отже, демпінг можна визначити як продаж на території України імпортних товарів за ціною, нижчою ніж у країні, що виробила цей товар. Продаж в Україні товарів за демпін­говими цінами може спричиняти шкоду як її економіці, так і національним товаровиробникам. Щоб запобігти цьому дер­жава проводить спеціальні антидемпінгові розслідування щодо вявлення факту демпінгу та його впливу на національ­ного товаровиробника, а також для встановлення величини демпінгової маржі. Встановлення такого факту дає підстави для застосування антидемпінгових заходів до імпортерів.

За результатами спеціального розслідування вживають антидемпінгових заходів. Ці заходи мають вигляд антидем­пінгового мита, яке справляється у разі ввезення на митну територію України товару, який є об’єктом застосування ан­тидемпінгових заходів. Для вжиття цих заходів необхідно визначити демпінгову маржу. Демпінгова маржа — це сума, на яку ціна товару на внутрішньому ринку в країні експорту перевищує експортну ціну. Щоб встановлити демпінгову маржу, необхідно визначити нормальну вартість імпортова­ного товару, яка, в свою чергу, визначається на основі цін, встановлених під час здійснення торговельних операцій між незалежними покупцями у країні експорту, та експортної ці­ни. Експортною ціною є ціна, за якою фактично оплачується або підлягає оплаті товар, який продається в країну імпорту з країни експорту. Різниця між вартістю товару на внутріш­ньому ринку країни експортера та експортною ціною і є дем­пінговою маржею. Демпінгова маржа має велике значення при застосуванні антидемпінгових заходів, бо відповідно до неї встановлюється розмір антидемпінгового мита. Таким митом обкладається імпортний товар, що ввозиться в Україну, і є об’єктом антидемпінгового розслідування. Якщо

не можна визначити конкретного постачальника імпортова-Я ного товару в Україну, що є об’єктом антидемпінгового роз­слідування, мито встановлюється для країни звідки імпорту­ється цей товар. Розмір антидемпінгового мита має не пере­вищувати демпінгової маржі, та бути меншим, якщо його розмір є достатнім для покриття шкоди, що завдається на­ціональному товаровиробникові. Антидемпінгове мито поді­ляється на попереднє та остаточне антидемпінгове мито.

Попереднє мито запроваджується під час порушення ан­тидемпінгової Процедури та антидемпінгового розслідуван­ня. Його застосовують протягом чотирьох місяців. Цей строк може бути подовжений на два місяці, але загальний строк його застосування не повинен перевищувати шести місяців. Строк застосування попередніх антидемпінгових за­ходів подовжується до шести місяців, якщо експортери, що проводять значну кількість торговельних операцій, які є об’­єктом розгляду, звертаються до компетентних органів із зая­вою про подовження строку застосування попереднього ан­тидемпінгового мита або не заперечують проти подовження строку застосування такого мита.

Остаточне антидемпінгове мито встановлюється за результатами антидемпінгового розслідування і є причиною його припинення. Його встановлюють на строк та у розмірі, необхідному для усунення демпінгу та заподіяної ним шко­ди. Рішення про встановлення такого мита втрачає чинність через 5 років від дати його прийняття.

Якщо втрата чинності рішенням про встановлення анти­демпінгового мита спричинить подовження дії або поновлен­ня демпінгу та заподіяння шкоди, дію такого рішення може бути подовжено.