46.Внутрішні державні запозичення, їхня доцільність і напрями використання.

Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення, внутрішні запозичення органів влади Автономної Республіки Крим, внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування із дотриманням умов, визначених цим Кодексом.

Державні внутрішні запозичення здійснюються в межах граничного обсягу державного боргу. Кабінет Міністрів України визначає умови здійснення державних запозичень, у тому числі вид, валюту, строк та відсоткову ставку державного запозичення.

Державні внутрішні запозичення можуть забезпечуватися випуском цінних паперів.

Однак надмірне збільшення використання, наприклад, держ.облігацій неоднозначно впливає на економічні процеси. По-перше, призводить до вилучення з ринку валових заощаджень фіз.осіб та прибутків юр.осіб і, як наслідок, - до скорочення джерел фінансування потреб інцест.циклу. По-друге, посилюється нестійкість фін.системи тощо.

Внутрішні державні запозичення можуть використовуватися для фінансування бюджету.

За дефіцитності державного бюджету додатково мобілізовані фінансові ресурси спрямовуються на покриття різниці між бюджетними доходами і видатками. При позитивному бюджетному сальдо мобілізовані засоби прямо використовуються для фінансування економічних і соціальних програм

47.Вплив державного і бюджетного устроїв на бюджетну систему.

Бюджетний устрій – це сукупність принципів, основ та механізмів управління бюджетною системою та окремими її ланками. Складовими бюджетного устрою є структура, принципи побудови та організація функціонування бюджетної системи. Бюджетний устрій ґрунтується на державному і територіальному устроях. На бюджетний устрій визначальний вплив має державний устрій та адміністративно-територіальний поділ країни.

Вплив державного і бюджетного устрою на бюджетну систему полягає в тому, що склад бюджетної системи визначається формами державного устрою (унітарна, федеративна та конфедеративна), а структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм.

Бюджетний устрій містить такі складові: бюджетна система, бюджетні повноваження органів влади відповідного рівня, розмежування доходів та видатків між видами бюджетів (фіскальний федералізм).

Структура бюджетної системи значною мірою залежить від державного устрою країни. Так, держава з федеральним устроєм має федеральний (державний) бюджет і бюджети складових частин федерації (штатів, земель, кантонів, республік), а також бюджети місцеві (районів, міст, сіл, — залежно від адміністративного поділу). У державах без федерального поділу є лише державний і місцевий бюджети.

В Україні за структурою бюджетна система складається з республіканського бюджету та бюджету адміністративно-територіальних одиниць, а саме: бюджету Республіки Крим та місцевих бюджетів: обласних, районних, міських, селищних та сільських. Всі вони мають дві частини: доходи й видатки.

Отже, бюджетний устрій — це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи.