1. Що є предметом дослідження національної економіки як галузі знань?

Як наукова дисципліна національна економіка становить собою комплексне систематизоване вчення про закономірності становлення та функ­ціонування господарської системи суспільства, а також теоретичні та ме­тодологічні підходи щодо розробки державної політики з питань подальшого розвитку національної господарської системи.

Предмет дисципліни „Національна економіка”:

• Вся сукупність продуктивних сил.

• Вся сукупність економічних відносин

• Вся сукупність соціокультурних, політичних, морально-етичних традицій і цінностей ведення господарської діяльності

Як явище соціально-економічної реальності національна економі­ка - це єдина економічна система суспільства, в якій стабільними, дина­мічними, повторюваними та стійкими взаємозв'язками поєднані умови та фактори виробництва, його результати, сукупність економічних аген­тів і економічних відносин, інститути, традиції, принципи та механізми господарювання, що у своїй взаємодії формують єдиний господарський механізм нації.

Національна економіка представляє собою економіку певної країни, що має ознаки економічної системи (загальне) та власні особливості і принципи розвитку (особливе), що проявляються в таких формах: економічний потенціал, структура господарського комплексу та галузей господарства, внутрішні чинники соціально-економічного розвитку, господарський механізм регулювання та координації, особли­вості програмування та прогнозування соціально-економічних процесів, а також особливості забезпечення економічної безпеки держави в умовах поглиблення тенденцій до інтеграції і глобалізації світогосподарських зв'язків.

3. У чому полягає суть теорії інститутів?

Інститути національної економіки - це ключові елементи будь-якої економічної системи; механізми упорядкування економічних дій, що становить сутнісну основу економічної системи суспільства. Це поняття є ширшим за „господарський механізм", оскільки відображає не лише форми і способи регулювання та управління економічними процесами, а й способи поєднання ресурсів у суспільному виробництві товарів та по­слуг на принципах виконання інститутами у суспільстві певних лише їм притаманних ролей та функцій. Іншими словами, система інститутів економіки у їх взаємодії та розвитку і є економічна система суспільства.

До основних базових інститутів економіки представники інституціоналізму відносять працю, владу, власність та управління. Вони є спільни­ми для усіх економік, проте конкретні форми їх прояву (у кількісному та якісному вираженні) можуть видозмінюватись і впливати на формування різних моделей національної економіки.

Комбінація базових економічних інститутів - це формування еле­ментів, складних підсистем господарської системи та взаємозв'язків між ними у кожному конкретному суспільстві. Взаємодія та згрупування ба­зових економічних інститутів формує інституціональну матрицю сус­пільства, що є саморозвивальною і самопідтримувальною підсистемою суспільства поряд з політичною, соціальною, технологічною, демогра­фічною та екологічною суспільними підсистемами.

До інституціональних елементів національної господарської системи відносять: підприємства, робітників, фірми, домогосподарства - мікрорівень національної економіки. У кожному з цих елементів тісно переплі­таються праця, управління, власність та влада, формуючи скелет кожного з елементів.