Тема 7 Визначення вартості машин і обладнання

7.1 Об'єкт, цілі та особливості оцінки машин і обладнання

Уживаний у практиці господарювання термін «машини та обла­днання» має широке значення і не обмежується тільки четвертою групою типової класифікації основних фондів, що використову­ється чинними системами бухгалтерського обліку та статистики.

Об'єктом оцінки техніко-технологічного потен­ціалу підприємств можуть бути:

1. машинний або верстатний парк підприємства в цілому чи його структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць тощо);

2. технологічні комплекси (поточні й автоматичні лінії, роботизовані комплекси, гнучкі виробничі модулі тощо);

3) функціонально самостійні машини, агрегати та установки. Досвід оціночних робіт уможливлює визначення найтиповіших ситуацій, тобто конкретних обставин й умов, які спричиня­ють необхідність проведення оцінки машин та обладнання. До них належать:

1. Продаж зайвих для виробництва машин та обладнання.

2. Оформлення застави під певну частину рухомого майна з ме­тою отримання кредитних ресурсів для реалізації комерційних угод.

3. Страхування машин та обладнання як майна підприємства.

4. Передача машин та обладнання в оренду, лізинг.

5. Визначення бази оподаткування (у складі основних вироб­ничих фондів) для нарахування податку на майно.

6. Визначення інвестиційної вартості машин та обладнання за обгрунтування інвестиційних проектів.

7. Оцінка вартості машин та обладнання, що імпортується, для нарахування мита, зборів та інших платежів.

8. Оцінка вартості машин та обладнання як проміжний етап за загальної оцінки потенціалу підприємства (бізнесу).

Як об'єкти оцінки машини та обладнання характеризуються низкою особливостей, що відрізняють їх від інших елементів майнового потенціалу підприємства, і передовсім від будинків та споруд. До основних із них належать:

• По-перше, кількість об'єктів оцінки на підприємстві може сягати десятків тисяч різних видів обладнання, що відрізня­ються за призначенням, експлуатаційними і конструктивними характеристиками. З-поміж них трапляються об'єкти, які важ­ко ідентифікувати.

• По-друге, в аналізованій предметній сфері оцінки немає та­ких узагальнюючих техніко-економічних показників, як вартість 1 м² площі, 1 м³ об'єму, 1 погонного метра довжини та інших, що широко використовуються на практиці щодо оцінки будинків і споруд, передавальних пристроїв та полегшують процес оціню­вання.

• По-третє, для швидкозмінних поколінь машин актуальною, більш важкою для визначення і значимішою за своїми наслідка­ми, ніж для нерухомості, є проблема фізичного зносу, функціо­нального, технологічного і зовнішньоекономічного старіння за­собів праці, а також пов'язаного з цим їх знецінення.

• По-четверте, оцінку вартості машин та обладнання дуже утруднює значна частка імпортного обладнання у складі машин­ного парку підприємства, яке, як правило, незіставне з вітчиз­няними зі зразками не тільки за технічним рівнем та якістю, але й за вартісними (монопольно високими) параметрами.