5. Вплив антропогенного фактора на кругообіг речовин та енергії у біосфері

Людство являє собою частину біомаси біосфери. Якщо на початку свого існування людина цілком залежала від довкілля, то з розвитком мозку вона сама стає могутнім чинником подальшої еволюції на Землі. Опанування людиною різних форм енергії мало своїм наслідком значну зміну земної кори і біогенну міграцію атомів. В.І. Вернадський підкреслив, що вплив людини на біосферу істотно посилився після появи науки, і людство стало найголовнішою силою, яка змінює процеси в біосфері.

Зв’язана хімічна

енергія

Мал.2.Основні напрями потоку енергії на Земній Кулі.

За останні сто років, особливо в останні десятиріччя XX ст., антропогенна діяльність людини призвела до значних порушень кругообігу речовин у біосфері, розвитку глобальної екологічної кризи. Саме діяльність

людини значно прискорила процеси вивітрювання гірських порід, зумовила накопичення в атмосфері такої кількості газів, яка призвела до розвитку негативних кліматичних змін (парниковий ефект),появи озонових дір та кислотних дощів, деградації грунтів через надмірне накопичення в них токсичних хімічних сполук. Внаслідок збільшення в природних водах, повітрі й грунтах концентрації важких металів, нафтопродуктів, пестицидів деградують екосистеми, уповільнюються процеси кругообігу речовин у біологічному циклі, частішають спалахи "цвітіння" вод внаслідок масового розмноження мікроскопічних водоростей не тільки ставків, водосховищ, а й Світового океану, що сильно пригнічує розвиток консументів і призводить до порушень функціонування екосистем. Людина продукує також у величезних кількостях речовини, які не можуть бути залучені до біологічного кругообігу (пластмаси, поліетилен тощо), оскільки вони не розкладаються редуцентами.

Накопичення в атмосфері вуглекислого газу, спричинене людською діяльністю, може призвести найближчим часом до потепління, танення льодовиків і підйому рівня води в океанах більш ніж на 100 м.

Антропогенна деструкція біосфери, спричинена неконтрольованим популяційним вибухом, надзвичайно швидкими темпами зростання населення, тягне за собою пере виснаження природних ресурсів, перевиробництво і, нарешті, пере забруднення довкілля.. За прогнозами фахівців, якщо людина не почне сама регулювати зростання своєї популяції і обмежувати хижацьке споживання природних ресурсів, природа, згідно із законами регулювання, ліквідує цей чинник збурення в біосфері.

6. Ноосфера. Відновні та невідновні ресурси біосфери та їх використання

Сучасний стан біосфери В.І.Вернадський назвав ноосферою, перейнявши цей термін у французьких вчених Е Леруа і П.Тайера де Шардена. Поняття про ноосферу (грец. “ноос’ – розум, “сфера” – куля) уперше з’явилося на початку ХХст. За Вернадським, ноосфера – це біосфера, перетворена працею людини і змінена науковою думкою.

В.І.Вернадський "як вчений-матеріаліст", визначив місце людини у біосфері такими положеннями:

1. Людина, якою вона спостерігається в природі, як і всі живі організми, як і вся жива речовина, є певна функція біосфери, в певному її просторі і часі.

2. Людина у всіх проявах становить певну закономірну частину побудови біосфери.

"Вибух" наукової думки в XX ст. підготовлений усім минулим біосфери і має глибинні корені. Цивілізація "культурного людства" - оскільки воно є формою організації нової геологічної сили, створеної у біосфері, - не може перерватися і знищитися, оскільки це велике природне явище, яке відповідає історично, точніше, геологічно, встановленій організованості біосфери.

Ці ідеї покладені в основу закону ноосфери В.І.Вернадського: біосфера перетвориться в ноосферу, тобто сферу, де людський розум буде відігравати домінуючу роль розвитку системи людина-природа. Розглядаючи людину і біосферу як єдине органічне ціле, В.І.Вернадський пов'язував злети в історії цивілізації із народженням біосферою можливостей, здатних робити прориви в її території: через століття повторюються періоди, коли згромаджуються в одному або не багатьох поколіннях, в одній або багатьох країнах багато обдарованих особистостей, уми яких створюють силу, що змінює біосферу.

За сучасними уявленнями, ноосфера – це сфера гармонійної взаємодії природи і суспільства, у межах якої розумна діяльність стає головним, вирішальним фактором розвитку біосферних процесів.

Перехід до ноосфери слід вважати ідеальним варіантом майбутнього, в основі якого лежить складний процес гармонізації відносин між біосферою та господарською діяльністю людини.