- •1. Виникнення психологи вищої школи як нової галузі психологічних знань
- •2. Предмет і основні категорії психології вищої школи
- •4.Принципи пвш
- •5.Фукції
- •7. Психологія вихованн у вш
- •8. Завдання психології вищої школи
- •9. Криза освіти. Основні напрями реформування
- •10.Психологія педагогічної діяльності у вш
- •12.Пвш і практика педагогічної діяльності
- •13. Етика наукового дослідження
- •14. Моделі навчання
- •1. Загальні положення
- •18.Методи розвивального навчання
- •19.Теорія поетапного формування Гальперін
- •22.Вимоги до організації сам. Роб.
- •23. Педагогічний контроль і оцінка як функція управління
- •24. Структура педагогічної діяльності вчителя.
- •25.Структура педагогічних здібностей
- •27. Типологічні особливості сучасних студентів
- •30. Адаптація студента до навчання у вищій школі,
- •31.Ідеальна модель студента внз
- •32. Роль самовиховання в професійному зростанні студента
- •33. Типи учіння та орієнтувальна основа діяльності
- •34. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
- •37. Відмінності між студентами як предмет навчального впливу
- •38.Мотивація навчання у студентів
- •Агальна характеристика мотивації навчання. Її системна організація
- •Характеристика мотиваційної сфери студента
- •40. Кмсонп як глобальна навчальна технологія
- •41. Процедурні елементи кмсонп
- •42. Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання
- •43. Варіанти соціально-психологічної структури студентської групи:
- •44. Стадії розвитку студентської групи
- •47. Основні барєри в міжособистісних взаємини
- •48.Механізми взаєморозуміння в студентській групі
- •49. Провідна діяльність у студентському періоді
- •50. Структура авторитетності викладача
- •52. Вимоги студентів (магістрантів) до викладача:
- •53.Психологічна характеристика викладача-дослідника:
- •54. Психологічна готовність викладачів до пед.. Діяльності у вш
- •55.Психологічні умови імпровізації в науково-педагогічній діяльність
- •56. Структура педагогічних здібностей
- •57. Формування педагогічної етики
- •58. Психолоічна готовність до пед.. Праці
- •59. Рівні моральної вихованості студентів
- •60. Можливі професійні та особистісні суперечності в викладацькому середовищі
- •61. Психологічні особливості пед. Майстерності викладачів
- •63.Ідеальна модель викладача внз
- •64.Психологічний зміст фахової кваліфікаційної характеристики Магістр
12.Пвш і практика педагогічної діяльності
Забезпечення умов для педагогічної, науково-педагогічної та наукової діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників, умов для навчання учнів і студентів, а також соціального захисту учасників навчально-виховного процесу є найважливішим напрямом державної політики у галузі освіти. Громадянам, які навчаються, гарантується:
захист життя, збереження здоров'я, фізичне виховання;
регулярне безоплатне підвезення у сільській місцевості до місця навчання і додому дітей дошкільного віку, учнів та педагогічних працівників;
пільговий проїзд студентів у громадському транспорті;
надання адресної допомоги, академічних і соціальних стипендій;
здійснення заходів щодо профілактики бездоглядності і правопорушень серед дітей, учнівської та студентської молоді, їх соціальної реабілітації у суспільстві;
працевлаштування випускників, які навчалися за державним замовленням.
Відповідно до Закону України «Про освіту» система освіти в сучасній Україні складається з таких ланок: дошкільна освіта; загальна середня освіта; позашкільна освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта; післядипломна освіта; аспірантура; докторантура; самоосвіта. Встановлено й відповідні освітні рівні: початкова освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта. До освітньо-кваліфікаційних рівнів віднесено такі: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр; спеціаліст, магістр.
Система освіти в Україні будується згідно з принципами, сформульованими у ст. 6 Закону України «Про освіту», зокрема: доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок зі світовою і національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий, світський характер освіти; інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти; єдність і спадкоємність системи освіти; неперервність і різноманітність освіти; поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.
Зважаючи на завдання всебічного розвитку особистості й потребу вдосконалення освіти в сучасній національній школі, у процесі формування змісту освіти виходять з того, що загальна освіта покликана давати знання, що сприяють розвитку мислення, і знання, потрібні для життя, які можна застосовувати у практичній трудовій діяльності
13. Етика наукового дослідження
або принципи гуманізму при психологічному дослідженні:
Неприпустимо завдавати шкоди ні психічному, ні фізичному здоров’ю піддослідних.
Не посягати на основні права людини, особливо коли досліджуються діти або люди поважного віку, тобто ті, хто дуже від когось залежні («Не зашкодь!»).
Дослідник повинен спиратися на позитивне, шукати резерви для вдосконалення та створювати умови для реалізації прихованих можливостей. Навіть коли результати негативні, піддослідний повинен відчувати свою значущість, бути впевненим у досягненні позитивного результату наступного разу.
Етика наукового дослідження передбачає попередню згоду людини (з 8-річного віку) брати участь у дослідженні. Добровільна участь і одержана від піддослідного інформація ніяк не винагороджується.
Потрібно дотримуватися конфіденційності виявлених результатів, зокрема про можливі наслідки дослідження, особливо при таких негативних оцінках: «низький рівень», «схильний до агресії», «низька самооцінка» тощо, а також неадекватно високих показниках. Хоча учасники дослідження мають право отримувати інформацію про себе, але в формі, доступній їхньому розумінню. Одночасно обережно треба ставитися до їх психічного здоров’я.
Потрібно організовувати дослідження (особливо для молодших) цікавим, забавним, рівним для всіх учасників та інформативним (особливо для старших).
Діяльнісний підхід до вивчення психіки полягає в дослідженні студента в різних видах діяльності, особливо в навчально-професійній діяльності - провідній діяльності студентського віку.