- •Поняття кримінологічної віктимології
- •Предмет і структура кримінологічної віктимології.
- •Структура віктимології як наукового напрямку і як навчальної дисципліни.
- •Методологічні основи науки віктимології.
- •Функції кримінологічної віктимології.
- •Віктимность її види та основні характеристики.
- •Загальна теорія віктимології та спеціальні віктимологічні теорії.
- •Передумови створення віктимології.
- •Поняття та властивості віктимізації.
- •Системно-структурний аналіз віктимізації.
- •Структура віктимності і її основні показники.
- •Історія віктимології в срср (Гілінський, в.С. Мінська, ю.М. Антонян д.В., Рівман, в.Я. Рибальська, л.В. Франк, в.П. Коновалов).
- •Розвиток віктимології в Україні (ю.В. Баулін, в.О. Туляков,о.М. Джужа, в.Є. Христенко,м.В. Сенаторов, т.І. Присяжнюк, ).
- •Розвиток віктимології за кордоном (аналіз вчення г. Еллєнбергера, е. Фаттаха, і. Аттіли, е. Віано, х. Фон Хентіга, б. Мендельсона).
- •Теорія "аномії" (е. Дюркгейм, р. Мертон) і тенденції віктимізації в Україні.
- •I.Теория аномии по э. Дюркгейму.
- •II. Теория аномии по р. Мертону
- •Кримінологічна теорія "конфлікту" (у. Чемблисс. Е. Волд, д. Дарендорф) і сучасна віктимологія.
- •Мета й завдання віктимологічного дослідження.
- •Методи аналізу віктимологічної інформації.
- •1. Основные понятия
- •2. Метод сопоставления данных
- •3. Метод фильтрации данных
- •4. Метод распознавания ситуации
- •Поняття й основні ознаки віктимності. (смотри вопросы 6, 11)
- •? Віктимізація та її криміногенне значення.(смотри вопрос 9)
- •? Віктимізація й злочинність.
- •Віктимологічні детермінанти злочинності.
- •Віктимологічні ситуації.
- •Децидивна віктимність
- •Евентуальна віктимність.
- •Види механізму віктимної активності.
- •Механізм індивідуальної віктимної поведінки та його елементи. (джужа)
- •Вторгнення в кризу: етичні і правові основи.
- •? Інтенсивність віктимності в Україні.
- •Поняття віктимогенної деформації.
- •Поняття механізму віктимної поведінки.
- •Причини віктимізації населення.
- •Процесуальні основи вивчення жертв (потерпілих) злочинів. Декларация основных принципов правосудия для жертв преступлений и злоупотрeбления властью
- •А. Жертвы преступлений
- •Роль жертви в механізмі злочинів неповнолітніх.
- •Складові віктимологічної ситуації. (смотри вопрос 23)
- •Класифікація жертв злочину.
- •37. Криміногенне значення поведінки потерпілого
- •Жертва злочину та суміжні поняття.
- •Співвідношення понять «потерпілий» та «жертва».
- •40.Закономірності відносин "жертва-злочинець".
- •41.Система віктимологічного попередження злочинів в Україні.
- •Забезпечення прав жертв злочинів судами. Практика застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів
- •Забезпечення прав жертв (потерпілих) овс.
- •Забезпечення прав жертв (потерпілих) прокуратурою.
- •Суб’єкти віктимологічної профілактики злочинів.
- •Суб’єкти поводження з жертвами злочинів.
- •Системно-структурний аналіз віктимізації.(смотри вопрос 9)
- •Віктимологічна характеристика злочинів, що вчиняються у сфері сімейно-побутових відносин. (джужа)
- •Віктимологічна детермінація злочинів, учинених щодо осіб похилого віку.
- •Поняття і система віктимологічної профілактики.
- •Віктимологічне запобігання, припинення і профілактика агресивних злочинів.
- •Віктимологічне запобігання, припинення і профілактика корисливих злочинів.(джужа)
- •Заходи віктимологічної профілактики насильства у побуті. .(джужа)
- •Основні напрямки віктимологічного попередження насильства у сім’ї.
- •Поняття та суб’єкти поводження з жертвами злочинів (смотри вопрос 46)
- •Принципи поводження з жертвами злочинів за законодавством України
- •Про охорону прав жертв злочинів
- •Основні всесвітні віктимологічні організації і установи.
- •Нормативні основи віктимологічної профілактики злочинів.
- •Нормативно-правові акти віктимологічного характеру в національному законодавстві України.
- •Антикорупційне законодавство і віктимологічна профілактика злочинів.
- •Міжнародні профілактичні акти віктимологічного характеру і національне законодавство України.
- •Основні міжнародно-правові документи віктимологічного спрямування.
- •Декларація Основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою: загальна характеристика. Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою
Жертва злочину та суміжні поняття.
В современной юридической и социологической литературе достаточно долгое время шли дебаты об определении понятия жертвы преступления.
Ряд авторов, основываясь на положениях действующего уголовно-процессуального законодательства и материального права, утверждал, что жертвой преступления может быть только физическое лицо, которому преступлением причинен моральный, физический или иму
щественный вред (т.н. узкое, операциональное определение жертвы) [264].
Например, канадская ученая М. Бариль определяет жертву как лицо (или группу лиц), перенесшее непосредственно посягательство на свои основные права со стороны другого лица (или группы лиц), действующего сознательно [265].
Поляк Ежи Бафия рассматривает виктимологию как <часть криминологии, занимающуюся участием физического лица-жертвы в формировании криминогенной ситуации преступности> [266].
В одной из последних работ, выполненных по виктимологической проблематике в Украине, О.Н. Мойсюк определяет жертву преступления как человека, которому в результате субъективного желания преступника или из объективно складывающихся обстоятельств причи
няется физический, моральный или имущественный ущерб [267].
Другие, принимая во внимание комплексность и междисциплинарность виктимологических исследований, инструментальность и операциональность понимания жертвы в виктимологической теории, определяли жертву как любого человека или социальную общность, которо
й преступлением был причинен вред (т.н. широкое, общетеоретическое определение жертвы) [268].
Так, Эмилио Виано определяет жертву преступления как любое лицо (социальную группу, институт, общность), которому причинен вред или повреждения другим лицом, которое ощущает себя потерпевшим, сообщает об этом публично, нормативно верифицировано как потерпевший и, следовательно, имеет право на получение помощи от государственных, общественных или частных служб
В работе Христенко (2005) предлагается следующее определение: жертва – это человек (сторона взаимодействия), который утратил значимые для него ценности в результате воздействия на него другим человеком (стороной взаимодействия), группой людей, определенными событиями и обстоятельствами. В отечественной виктимологии наряду с термином «жертва» изначально используется термин «потерпевший», что в первую очередь относится к жертвам криминальных преступлений.
Смежные понятия- пострадавший, потерпевший
Співвідношення понять «потерпілий» та «жертва».
1. Потерпілий від злочину – це соціальний суб’єкт (фізична чи юридична особа, держава, інше соціальне утворення або ж суспільство в цілому), благу, праву чи інтересу якого, що знаходиться під охороною кримінального закону, злочином заподіюється шкода або створюється загроза такої. Поняття «потерпілий від злочину» слід відрізняти від понять «потерпілий як суб’єкт кримінального процесу» та «жертва злочину».
2. Потерпілий є обов’язковою ознакою складу значної частини злочинів. Його слід відмежовувати від предмета злочину. В межах загального вчення про склад злочину потерпілий є факультативною ознакою складу злочину. Він може виступати як конститутивною ознакою, так і ознакою складу злочину, що обтяжує відповідальність.
3. Потерпілий – це ознака, що характеризує об’єкт злочину (основний чи додатковий). Разом з потерпілим об’єкти злочинів у кримінальному законі можуть відображатися й завдяки вказівкам на певні матеріальні чи ідеальні блага, суб’єктивні права, юридичні обов’язки, інтереси чи регулятивні норми. В структурі об’єкта злочину потерпілий є одним з учасників охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, на які вчинюється посягання.