- •Поняття кримінологічної віктимології
- •Предмет і структура кримінологічної віктимології.
- •Структура віктимології як наукового напрямку і як навчальної дисципліни.
- •Методологічні основи науки віктимології.
- •Функції кримінологічної віктимології.
- •Віктимность її види та основні характеристики.
- •Загальна теорія віктимології та спеціальні віктимологічні теорії.
- •Передумови створення віктимології.
- •Поняття та властивості віктимізації.
- •Системно-структурний аналіз віктимізації.
- •Структура віктимності і її основні показники.
- •Історія віктимології в срср (Гілінський, в.С. Мінська, ю.М. Антонян д.В., Рівман, в.Я. Рибальська, л.В. Франк, в.П. Коновалов).
- •Розвиток віктимології в Україні (ю.В. Баулін, в.О. Туляков,о.М. Джужа, в.Є. Христенко,м.В. Сенаторов, т.І. Присяжнюк, ).
- •Розвиток віктимології за кордоном (аналіз вчення г. Еллєнбергера, е. Фаттаха, і. Аттіли, е. Віано, х. Фон Хентіга, б. Мендельсона).
- •Теорія "аномії" (е. Дюркгейм, р. Мертон) і тенденції віктимізації в Україні.
- •I.Теория аномии по э. Дюркгейму.
- •II. Теория аномии по р. Мертону
- •Кримінологічна теорія "конфлікту" (у. Чемблисс. Е. Волд, д. Дарендорф) і сучасна віктимологія.
- •Мета й завдання віктимологічного дослідження.
- •Методи аналізу віктимологічної інформації.
- •1. Основные понятия
- •2. Метод сопоставления данных
- •3. Метод фильтрации данных
- •4. Метод распознавания ситуации
- •Поняття й основні ознаки віктимності. (смотри вопросы 6, 11)
- •? Віктимізація та її криміногенне значення.(смотри вопрос 9)
- •? Віктимізація й злочинність.
- •Віктимологічні детермінанти злочинності.
- •Віктимологічні ситуації.
- •Децидивна віктимність
- •Евентуальна віктимність.
- •Види механізму віктимної активності.
- •Механізм індивідуальної віктимної поведінки та його елементи. (джужа)
- •Вторгнення в кризу: етичні і правові основи.
- •? Інтенсивність віктимності в Україні.
- •Поняття віктимогенної деформації.
- •Поняття механізму віктимної поведінки.
- •Причини віктимізації населення.
- •Процесуальні основи вивчення жертв (потерпілих) злочинів. Декларация основных принципов правосудия для жертв преступлений и злоупотрeбления властью
- •А. Жертвы преступлений
- •Роль жертви в механізмі злочинів неповнолітніх.
- •Складові віктимологічної ситуації. (смотри вопрос 23)
- •Класифікація жертв злочину.
- •37. Криміногенне значення поведінки потерпілого
- •Жертва злочину та суміжні поняття.
- •Співвідношення понять «потерпілий» та «жертва».
- •40.Закономірності відносин "жертва-злочинець".
- •41.Система віктимологічного попередження злочинів в Україні.
- •Забезпечення прав жертв злочинів судами. Практика застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів
- •Забезпечення прав жертв (потерпілих) овс.
- •Забезпечення прав жертв (потерпілих) прокуратурою.
- •Суб’єкти віктимологічної профілактики злочинів.
- •Суб’єкти поводження з жертвами злочинів.
- •Системно-структурний аналіз віктимізації.(смотри вопрос 9)
- •Віктимологічна характеристика злочинів, що вчиняються у сфері сімейно-побутових відносин. (джужа)
- •Віктимологічна детермінація злочинів, учинених щодо осіб похилого віку.
- •Поняття і система віктимологічної профілактики.
- •Віктимологічне запобігання, припинення і профілактика агресивних злочинів.
- •Віктимологічне запобігання, припинення і профілактика корисливих злочинів.(джужа)
- •Заходи віктимологічної профілактики насильства у побуті. .(джужа)
- •Основні напрямки віктимологічного попередження насильства у сім’ї.
- •Поняття та суб’єкти поводження з жертвами злочинів (смотри вопрос 46)
- •Принципи поводження з жертвами злочинів за законодавством України
- •Про охорону прав жертв злочинів
- •Основні всесвітні віктимологічні організації і установи.
- •Нормативні основи віктимологічної профілактики злочинів.
- •Нормативно-правові акти віктимологічного характеру в національному законодавстві України.
- •Антикорупційне законодавство і віктимологічна профілактика злочинів.
- •Міжнародні профілактичні акти віктимологічного характеру і національне законодавство України.
- •Основні міжнародно-правові документи віктимологічного спрямування.
- •Декларація Основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою: загальна характеристика. Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою
Поняття і система віктимологічної профілактики.
Стратегія боротьби із злочинністю у світі загалом і в нашій країні зокрема, переходить до системного впливу на неї, тобто втілюються в життя комплексні програми загально-соціальних та кримінально-правових заходів протидії цьому негативному явищу. Віктимологічну профілактику визначають як систему взаємопов’язаних, організаційно забезпечених державних, громадських та індивідуальних заходів, спрямованих на виявлення і усунення або нейтралізацію чинників, які формують особисту чи масову можливість стати жертвою злочину. Ідея захисту жертв злочинів від протиправних діянь злочинців та свавілля державних чиновників послідовно втілюється з кінця 40-х років ХХ століття. Б.Мендельсон, Г.Гентіг, Г. Елленбергер у той час започаткували дослідження механізму злочинної поведінки з урахуванням віктимологічних аспектів. Вони сформулювали новий науковий напрям – віктимологію як систему знань про жертву злочину. Виникненню віктимології сприяло обмеження традиційних моделей профілактики злочинів, спрямованих виключно на нейтралізацію кримінальної активності злочинців. Це спонукало правоохоронні органи використовувати можливості віктимологічної профілактики, головною метою якої є зниження ризику стати жертвою злочину. До цієї діяльності активно залучаються громадські організації, асоціації, різні спілки й комітети, клуби потерпілих. Наприклад, у ФРН – громадська організація „Біле кільце”, у США – Національна асоціація з надання допомоги жертвам. На міжнародному рівні діють Всесвітня віктимологічна асоціація, Європейський форум підтримки жертв злочинів. В Україні у 1997 р. був створений правозахисний центр „Ла Страда – Україна”, який є членом Всесвітнього альянсу проти торгівлі жінками. Проблема захисту прав жертв злочинів дістала відповідне схвалення і в Організації Об’єднаних Націй. Генеральна Асамблея ООН 29 листопада 1985 р. Затвердила Декларацію основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою. Декларація визначила такі головні напрями підтримки потерпілих: 1) впровадження у національне законодавство держав – членів ООН міжнародних стандартів доступу потерпілих до системи правосуддя та державної підтримки; 2) кримінально-правова реституція жертвам, їх сім’ям або утриманцям; 3) компенсації жертвам з державних і недержавних фондів; 4) надання необхідної матеріальної, медичної, психологічної та соціальної допомоги з урядових, добровільних громадських та місцевих джерел. Кримінально-процесуальне законодавство України передбачає право потерпілого або його представників подати позов, який розглядається судом одночасно з кримінальною справою. Рішення про відшкодування збитків суд приймає і без наявності позову, однак в умовах економічної нестабільності та низького життєвого рівня більшості населення України такі рішення дуже рідко виконуються в повному обсязі. Важливим кроком до реального захисту окремих категорій осіб стало прийняття в грудні 1993 р. Законів України „Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” та „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”. У цих законах названо види відповідних профілактичних заходів і порядок їх здійснення. Окрім того, Комплексна програма профілактики злочинів на 2001-2005 роки, затверджена Указом Президента України від 25 грудня 2000 р., містить низку заходів щодо захисту