37. Суть, значенння і класифікація міжнародних організацій.

У сучасних міжнародних відносинах міжнародні організації відіграють істотну роль як форма співробітництва держав і багатобічної дипломатії. Починаючи зі створення в 1815 році Центральної комісії навігації по Рейну міжнародні організації наділяються власною компетенцією і повноваженнями. Для сучасних міжнародних організацій характерне подальші розширення їхньої компетенції й ускладнення структури. В даний час нараховується більш 4 тисяч міжнародних організацій, з них більш 300 – міжурядові. У центрі їх знаходиться ООН. Для міждержавної організації характерні наступні ознаки: членство держав; наявність установчого міжнародного договору; постійні органи; повага суверенітету; держав-членів. З урахуванням цих ознак можна констатувати, що міжнародна міжурядова організація – це об'єднання держав, засноване на основі міжнародного договору для досягнення загальних цілей, що мають постійні органи і діють у загальних інтересах держав – членів при повазі їхнього суверенітету. Головною ознакою неурядових міжнародних організацій є те, що вони створені не на основі міждержавного договору (наприклад, Асоціація міжнародного права, Ліга суспільств Червоного Хреста й ін.). По характері членства міжнародні організації поділяються на міждержавні і неурядові. По колу учасників міжнародні організації підрозділяються на універсальні (ООН, її спеціалізовані установи) і регіональні (Організація африканської єдності, Організація американських держав). Міжнародні організації підрозділяються також на організації загальної компетенції (ООН, ОАЕ, ОАГ)і спеціальної (Всесвітній поштовий союз, Міжнародна організація праці). Класифікація по характері повноважень дозволяє виділити міждержавні і наддержавні організації. До першої групи відноситься переважна більшість міжнародних організацій. Метою наддержавних організацій є інтеграція. Наприклад, Європейський Союз. З погляду порядку вступу в них організації підрозділяються на відкриті (будь-яка держава може стати членом за своїм розсудом) і закриті (прийом за згодою засновників).

ММПО можна класифікувати:а) по предметі діяльності - політичні, економічні, кредитно-фінансові, з питань торгівлі, охорони здоров'я й ін.;б) по колу учасників - універсальні (тобто для всіх держав -ООН) і регіональні (Організація Африканської Єдності); в) один по одному прийому нових членів - відкриті чи закриті; г) по сфері діяльності - із загальної (ООН) чи спеціальною компетенцією (ВПС);

д) по цілям і принципам діяльності - правомірні чи протиправні; е) по кількості членів - всесвітні (ООН) чи групові (ВІЗ). Ознаки ММПО: 1.Членство не менш 3-х держав; 2.Постійні органи і штаб-квартира; 3.Наявність установчого договору; 4.Повага суверенітету членів-держав; 5.Невтручання у внутрішні справи; 6.Установлений порядок прийняття рішень.

38. Конференція оон - юнктад.

Створена в 1964, як постійний міжурядовий орган, UNCTAD - основний орган Організації Об'єднаних Націй, що має справа з торгівлею, інвестиціями і розвитком. Це - також фокальна крапка Організації Об'єднаних Націй для найменш розвитих країн. Головні задачі: Максимізувати торгівлю, інвестиції і можливості розвитку країн, що розвиваються, і помогатм їм у їхніх зусиллях інтегруватися у світову економіку на рівноправних підставах. 191 держави - членів. Штаб: Geneva, Швейцарія. Секретаріат: Генсек- Рубенс Рикуперо (Бразилія), починаючи з вересня 1995 + 400 співробітників.Budget:US$ 45 мільйонів року від Організації Об'єднаних Націй регулярний бюджет і US$ 24 мільйона від позабюджетних ресурсів.

Забезпечує форум для міжурядового строящим згоді, де всі держави - члени взаємодіють вільно над проблемами політики щодо торгівлі і розвитку. Произвидит політику і дослідження, що будують здатність дії і технічного співробітництво в багатьох областях; просуває участь країн, що розвиваються, у міжнародній торгівлі і допомагає їм на їхніх рейдах-переговорах; підсилює потужності сектора обслуговування в країнах, що розвиваються; просуває інтеграцію торгівлі, навколишнього середовища і розвитку; прагне зменшувати товарну залежність через диверсифікованість і керування ризиком. Аналізує тенденції в іноземної прямої інвестиції і їхньому впливі на розвиток; допомагає країнам просувати міжнародне інвестування; винаходить стратегії для розвитку маленьких і середнього розміру підприємств. І т.д.