47. Баланс міжнародної заборгованості.

Балас міжнародної заборгованості – торба боргових та майнових зобів”язань країни іноземним кредиторам, яку необхідлно погасити у встановлень термін з виплатою відсотків.

За рядками платежу ДЗ буває: капітальна – рядків платежу не наставши; поточна – рядків платежу наставши. Щодо незбалансованості міжнародних розрахунків те можна відмитити, що додатнє сальдо мають країни Західної Європи, Японія, а від”ємне – ННД, США, країни, що розвиваються.

48. Розрахунковий баланс.

Розрахунковий баланс – цеспіввідношення усіх грошових надходжень та платежів країни на якусь дату незалежно від рядок настання платежів; це наступні платежі та надходження (постачання товарів у кредит з оплатою іх вартості в майбутньому; зовнішні позики і кредити поза межами ПБ); це календар платежів країн.

Може також бути активний і пасивний.

49. Особливості динаміки та структури міжнародної торгівлі.

Міжнародна торгівля є центральною ланкою в складній системі мирохозяйственных зв'язків, опосредуя практично усі види міжнародного поділу праці і зв'язуючи всі країни світу в єдину міжнародну економічну систему. . Вона являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу, а її обсяг підраховується шляхом підсумовування обсягів експорту,

Сучасна міжнародна торгівля-торгівля між країнами, що припускає ввіз (імпорт) і вивіз (експорт) товарів. У ній беруть участь різні юридичні особи-корпорації, їхнього об'єднання, держави, окремі індивідууми. Вона є коштом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і, таким чином, збільшувати загальний обсяг виробництва.

Крім того, немаловажною особливістю є найрізноманітніші економічні і політичні ризики в міжнародній торгівлі, обумовлені географічними, політичними, національними факторами .

Сучасна міжнародна торгівля має динамічний характер. Структура й обсяг експорту, імпорту товарообігу різних країн і регіонів світу безупинно міняється. Аналіз показує винятково швидкий ріст товарообігу після другої світової війни: з 1947 по 1973 р. обсяг Світового експорту щорічно збільшувався приблизно на 6%. У цілому за післявоєнний період відбувся дійсний вибух експорту товарів: його обсяг при перерахуванні в поточні долари збільшився з менш чим 25 млрд. доларів у 1939р. до приблизно 2500 млрд. доларів у 1987р. 90-і роки не змінили цієї тенденції.

За даними Секретаріату ГАТТ, Оборот світової торгівлі в 1993 році, з урахуванням зміни цін зріс па 2,5%; обсяг світового експорту зріс на 2% і імпорту на 2%.

Інтенсивність торгових зв'язків значно розрізняється по

країнам. На частку тільки промислово розвитих країн приходиться близько 70% міжнародної торгівлі і більш 3/4 усього торгового обороту, включаючи послуги. В основному вони ведуть цю торгівлю один з одним: близько 80% експорту промислово розвитих країн, призначається для інших промислово розвитих країн. Для приклада—.на частку взаємної торгівлі країн, що розвиваються, провадиться лише чверть їхнього експорту .

Настільки динамічний розвиток зовнішньої торгівлі порозумівається її позитивним впливом на рівень і якість економічного розвитку країн. Більшість країн у сучасні умови-країни з відкритою економікою, тобто значна частина ВВП провадиться в них за участю зовнішньоторговельного сектора.