6. Вимоги до змісту ділового плану.

Вимоги до укладання ділових планів визначаються двома основними факторами. По-перше, складання плану необхідне для кращого розуміння свого бізнесу та відпрацювання майбутніх дій щодо ефективного управління в умовах реалізації бізнес-ідеї. По-друге, він повинен надати інвесторам повну інформацію про сутність комерційної ідеї, а також конкретних дій фірми по її втілення у життя.

Великою помилкою є думка згідно якої добрий бізнес-план може бути складений тільки фахівцем у цій області. Скоріше всього, що вона культивується самими робітниками консалтингових фірм, для яких консультаційні послуги в області економіки та фінансів надають значні прибутки. Насправді, найкращим бізнес-планом буде той, що розроблений саме підприємцем, який і буде його впроваджувати.

Інша справа, що за відсутності належного досвіду в окремих питаннях планування, маркетингу, фінансів і т. п., без допомоги таких фахівців осилити дану роботу буде досить важко. Але експерти, зі всіма своїми професійними навичками не в змозі виробити комерційної ідеї, що і є сутністю ділового плану.

Таким чином, самостійна розробка бізнес-плану є першою вимогою до його укладання. Тільки в цьому разі бізнес-план в змозі найбільш повно висвітлити основну ідею, яка на думку її автора здатна привести до підприємницького успіху. Крім того, самостійно складений діловий план дозволяє перетворити процес планування у ефективний метод управління, при здійсненні якого народжуються раціональні ідеї у різних галузях бізнесу. Їх здійснення при реалізації плану дозволить отримати найбільш високий результат.

Добре розроблений діловий план повинен бути гранично правдивим: тільки в цьому випадку він виявиться корисним робітничим інструментом. Цієї вимоги необхідно дотримуватися навіть під загрозою можливого прохолодного ставлення до проекту з боку інвесторів. Адже прикрашення ситуації з метою отримання інвестицій, може значно ускладнити життя при підході термінів розрахунків з кредиторами. Крім того, неправдивий бізнес-план виявляється даремним для навчання, а, отже, втрачає найбільшу свою цінність.

Додержуватися цієї вимоги дуже просто. Для цього достатньо при будь якому висновку задавати себе питання : а що буде, якщо події будуть розгортатися не за планом? Якщо ринкова ситуація дозволяє зробити кілька оцінок, то треба найбільшу увагу приділити найбільш песимістичної з них.

4. Вимоги до змісту розділу "Управління і власність"

Після з'ясування того, яким чином буде здійснюватися виробничий цикл, настала черга вирішення питання того, яким чином цей процес необхідно керувати.

Таким розділом бізнес-плану, що органічно пов'язаний з виробничою стратегією є "Розвиток системи керування й власності". Його ціллю є формування загальної стратегії менеджменту фірми й обґрунтування напрямків по удосконалюванню її управлінської структури. Запропонований матеріал повинен формувати в інвестора думку про компетентність керівництва в питаннях менеджменту. В незалежності від того, наскільки привабливою є концепція бізнесу, інвестори не схильні зв'язувати себе якимись зобов'язаннями стосовно фірми, якщо не будуть упевнені в людях, що будуть його здійснювати. При цьому вони говорять, що вкладають кошти в менеджерів, а не у відвернені ідеї або продукцію.

Основною задачею, яка постає перед розроблювачами бізнес-плану є формування в читачах упевненості в достатньому рівні кваліфікації своїх головних менеджерів. Крім того, необхідно довести обґрунтування структури керування. При цьому аналізується існуюча структура керування і подаються відповіді на запитання про її відповідність задачам, що стоять перед фірмою. Обґрунтованість запропонованої структури керування повинна підтверджуватися переліком основних функціональних обов'язків. Вся інформація про систему керування повинна супроводжуватися кошторисами витрат, що звичайно приводяться в заключній частині розділу.

Ефективність управління багато в чому пов'язана і з формою її організації. Вона повинна бути адекватна стоячим перед фірмою задачам і, у той же час, не дуже руйнівної для її бюджету. Словом, у даній частині розділу повинні бути приведені докази того, що очікувані витрати на керування не є зайвими.

Другою найважливішою задачею розділу є надання інформації про можливу форму власності, яка повинна сприяти ефективним діям з реалізації ділового плану. Інвесторів це питання цікавить з точки зору гарантій повернення вкладених засобів і можливості впливати на здійснення бізнесу. Тому, на цьому етапі має бути розгляд структури капіталу і його необхідний обсяг, а також розподіл часток між власниками. Така відкритість дозволяє сформувати атмосферу довіри між основними учасниками проекту.