5.Основні засоби ознайомлення дітей з довкіллям.

Основними засобами ознайомлення дітей з довкіллям є: середовище (предметне, соціальне, мовленнєве тощо), пр-рода, ігри, предмети побуту, народні традиції і звичаї, свя­та, народно-декоративне мистецтво, художня література, усна народна творчість, технічні засоби навчання, образо­творче мистецтво, сім'я.

Предметне середовище повинне бути варіативним і гнучким у її використанні, слугувати насамперед задо­воленню потреб самої дитини, його інтересам і запитам. Дитина повинна відчути себе комфортно серед іграшок і предметів, що її оточують, в ігрових куточках чи ігрових зонах мати вільний доступ до них і використовувати їх за власним бажанням в ігровій, побутовій, образотворчій, конструктивній, трудовій та інших видах діяльності.

Природне середовище - це фауна і флора, водойми, річ­ки, море, заказники, космос, що оточують дитину і вплива­ють на її розвиток.

Соціальне середовище - суспільні, матеріальні і духов­ні умови існування і життєдіяльності дитини. Середовище може бути стихійним і організованим, близьким і далеким, пасивним і активно-стимульованим, гальмівним і розви­вальним, зовнішнім і внутрішнім.

Завдання вихователя дошкільного закладу - створити для дітей своєї групи розвивальне предметне, природне, просторове і соціальне середовище, яке б забезпечувало комфортне життя дитини на основі особистісно-орієнтова-ної моделі виховання і навчання, взаємодії дитини з одно­літками і дорослими.

Принципами побудови й організації такого розвиваль-нрго предметного середовища є: дотримання дистанції і позиції у взаємодії, активність, самостійність, креативність і творчість; стабільність і динамічність, комплексування і зонування; принцип "емоційності середовища", індиві-

дуальної комфортності й емоційного благополуччя кожної дитини і дорослого; принцип відкритості і закритості; враховування статевих і вікових відмінностей.

Природа є важливим засобом навчання, виховання і розвитку дитини. Природа - це все, що існує у Всесвіті: ор­ганічний і неорганічний світ, жива і нежива природа, це Космос і всі його складники. К.Д.Ушинський писав: "Природа є одним із могутніх аспектів у вихованні людини, а саме прискіпливе виховання без участі цього агента завжди відкликається сухістю, однобічністю, неприємною штучністю. Бідна дитина, якщо вона виросла і не зірвала польової квітки, не зім'яла на волі зеленої травички. Ніко­ли вона не буде розвиватися з тією повнотою і свіжістю, на які здібна людська душа".

Природа залишає глибокий слід у душі дитини. Вона впливає на всі органи чуття своєю динамічністю, яскра­вістю, різнобарвними кольорами, загадковістю.

Природа є джерелом розумового розвитку дитини, скарбницею усіх знань дитини. Серед природи дитина стає дослідником, відкриває для себе новий загадковий світ природного довкілля, яке намагається пізнати, дослідити, дійти самостійних висновків.

Високо оцінював природу як засіб навчання і вихо­вання В.О.Сухомлинський. "Я прагнув до того, - писав він, - щоб це життєдайне джерело (природа) було відкрите для дітей з перших кроків їхнього шкільного життя... Ми йшли в природу - в ліс, сад, на поле, луки, берег річки... Роль цього засобу, де кожна зустріч з новим явищем довкілля пробуджує у серцях дітей почуття захоплення, неможливо переоцінити".²

Великий педагог і вчений проводив з дітьми шести ро­ків "уроки мислення" серед природи, організовував "по­дорожі".

На природі, від такої краси в дітей з'являлося бажання розповісти про бачене, почуте і сприйняте. Природа була першим поштовхом до творчості - діти складали маленькі твори про природу, а потім записували їх у класі.

У процесі ознайомлення дітей з природою вихователь повинен здійснювати такі завдання:

• формувати реалістичні уявлення і поняття про пред­мети і явища природи і зв'язки з ними, виховувати на цій основі реалістичне світорозуміння;

• розвивати допитливість, спостережливість, логічне мислення;

• виховувати любов до природи, бережне і дбайливе ставлення до тварин і рослин;

• виховувати інтерес до праці в природі, працьовитість;

• виховувати екологічну культуру.

Природа є джерелом знань, а знання - це підґрунтя уявлень про довкілля, вони дають можливість дитині практично орієнтуватись у довкіллі, організовувати свою діяльність, формувати своє ставлення до природного довкілля.

Особливо корисними є знання, які відбивають закономірні взаємозв'язки, взаємозалежність і детермінованість явищ природи. Учені довели, що дошкільникам доступне розу­міння причин деяких простих явищ, вони здатні шляхом порівняння і зіставлень до логічних міркувань і об'єктив­них умовисновків.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний заклад

« Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К.Д.Ушинського»

Інститут дошкільної та спеціальної освіти

Факультет дошкільної педагогіки та психології

Кафедра сімейного та естетичного виховання