4.Лабораторна діагностика.

Діагноз підтверджують:

♦ серологічним методом. З 5-7-го дня хвороби в сироватці крові з'являються антитіла до рикетсій Провацека, які виявля­ють за допомогою РЗК, РНГА. У динаміці захворювання титр антитіл зростає.

5.Догляд і лікування хворих.

Хворого з підозрою на ви­сипний тиф обов'язково госпіталізують в інфекційне відділен­ня. Призначають антибіотики (тетрациклін, левоміцетин), дез-інтоксикаційні засоби (глюкозо-сольові розчини, реополіглюкін), вітаміни, при збудженні - заспокійливі середники (аміназин, фенобарбітал, оксибутират натрію). Для підвищення тонусу сер­цево-судинної системи застосовують кордіамін, ефедрину гідро-хлорид. При розвитку колапсу призначають внутрішньовенне введення реополіглюкіну, глюкокортикоїдів, вазопресорних серед­ників (мезатон, норадреналін), серцевих глікозидів (строфантин, корглюкон) на фізіологічному розчині натрію хлориду. При тяж­кому перебігу хвороби застосовують глюкокортикоїди.

Важливе місце в комплексному лікуванні хворих займає дог­ляд і харчування. Призначають дієту № 2. Хворий повинен до­тримуватися ліжкового режиму до 5-6-го дня нормальної темпе­ратури тіла. За ним необхідний постійний нагляд, бо в будь-який час, особливо вночі, може виникнути сильне збудження чи делірій (марення, галюцинації), колапс. Якщо у хворого розвивається пси­хоз, встановлюють індивідуальний пост. Для профілактики пнев­монії хворого необхідно регулярно повертати в ліжку, робити дихальну гімнастику. Потрібно слідкувати за чистотою слизових оболонок і шкіри. Порожнину рота треба полоскати водою чи, краще, 0,5-2,0 % розчином борної кислоти, змазувати вазеліном губи. Щоденно обтирають шкіру водою з одеколоном і витирають насухо. Після кожного сечовипускання і дефекації обмивають ділян­ку промежини. У випадку парезу сечового міхура і затримки сечо­випускання на ділянку міхура кладуть грілку з теплою водою, при потребі вводять катетер. З 7-8-го дня нормальної температури тіла хворого поступово піднімають з ліжка, дозволяють ходити по па­латі. Рухову активність дозволяють збільшувати обережно, особ­ливо особам похилого і старечого віку.

6 .Умови виписки реконвалесцентів зі стаціонару, диспансеризації перехворілих.

Виписують хворого зі стаціонару за умови повного клінічного одужання, але не раніше як на 12-й день нормальної температури.

Диспансерний нагляд здійснюють за реконвалесцентами згідно з клінічними показаннями (несприятливі залишкові яви­ща, ускладнення). Вони допускаються до роботи не раніше, ніж через 10 днів після виписки зі стаціонару. Після тяжкого перебігу висипного тифу показане реабілітаційне лікування в профілакторіях, будинках відпочинку, санаторіях загального типу.

7.Профілактичні заходи. Важливе значення в запобіганні захворювання мають виявлення і ліквідація вошивості серед на­селення, проведення дезінсекції та санітарна обробка в епідеміч­ному осередку.

Хворих з гарячкою необхідно щоденно спостерігати, вимі­рювати температуру тіла, оглядати на педикульоз. Не пізніше 5-го дня від початку хвороби вони мають бути проконсультовані лікарем КІЗу. Про кожен випадок підозри на висипний тиф чи хворобу Брілла сповіщають санепідемстанцію з поданням до неї термінового повідомлення.

Хворі з гарячкою і підозрою на висипний тиф або з невстановленим до 4-го дня хвороби діагнозом підлягають негайній гос­піталізації в інфекційне відділення. Якщо попередній діагноз не виключає висипний тиф і гарячка продовжується понад 5 днів, здійснюють обов'язкове дворазове серологічне обстеження з інтер­валом 3-5 днів.

Хворого госпіталізують санітарним транспортом у тому одязі і білизні, в яких він був вдома. Санітарний транспорт після цього підлягає дезінфекційній обробці, одяг - камерній дезінсекції.

До числа контактних осіб при висипному тифі належать: члени сім'ї хворого і всі інші особи, які проживають з ним; ті, хто відвідував хворого в останні 2 дні до захворювання і в період хвороби до госпіталізації; ті, які спілкувались з хворим за місцем роботи, навчання, у дитячому закладі.

За контактними особами спостерігають протягом 25 днів зі щоденною термометрією та обов'язковим оглядом на педикульоз. При виявленні вошей або при наявності в осередку осіб, які пере­несли протягом останніх 3 міс. будь-які гарячкові захворювання, проводять серологічне обстеження (РЗК, РНГА з рикетсіями Провацека). Якщо в контактних осіб підвищилась температура тіла, їх госпіталізують.

Хворого при вступі в стаціонар оглядають на педикульоз.

Важливим профілактичним заходом є виявлення і реєстра­ція осіб з педикульозом при проведенні медичних оглядів в органі­зованих колективах (дитячі ясла і садки, школи-інтернати, літні табори, військові колективи тощо).

Специфічні щеплення роблять за епідпоказаннями. Висип­нотифозну вакцину вводять одноразово.