Тема лекції № 6: «Захворювання переважно з повітряно- крапельним механізмом передачі. Грип. Гострі респіраторні вірусні інфекції. »

1. Визначення грип; збудник захворювання, його характеристика.

2. Епідеміологія, патогенез інфекції.

3 .Основні клінічні прояви хвороби, ускладнення.

4. Лабораторна діагностика.

5. Догляд і лікування хворих.

6 Профілактичні заходи

1.Визначення грип; збудник захворювання, його характеристика.

Грип (grippe influenza) - гостра вірусна хвороба людини з крапельним механізмом передачі збудника, епідемічні і пандемічним розповсюдженням. Характеризується ура дихальних шляхів, вираженою інтоксикацією, гарячкою помірними катаральними явищами.

Грип та інші гострі респіраторні хвороби (ГРХ) є найпоши­ренішими хворобами людини. За даними ВООЗ, на них щороку хворіє кожний третій житель планети, на їх долю припадає 75 % усіх інфекційних захворювань, а в роки епідемій - до 90 %. Грип та інші ГРХ посідають перше місце серед причин тимчасової непрацездатності. Етіологічним чинником ГРХ можуть бути по­над 200 різних РНК- і ДНК-вірусів, а також інші мікроорганізми. За етіологією можна виділити 5 основних нозологічних форм: грип, парагрип, респіраторно-синцитіальна, риновірусна, аденовірусна хвороби.

Етіологія. Збудник грипу — пневмотропний вірус, що містить РНК. Залежно від антигенної будови, розрізняють три типи вірусу: А, В і С. Перехресний імунітет вони не спричинюють. До складу білкової оболонки вірусу грипу А входять два антигени - гемаглютинін і нейрамінідаза, що позначаються відповідно літера­ми Н і N. Цьому типу вірусу притаманна велика мінливість, тому він викликає розвиток епідемії і пандемії. Антигенна структура вірусів типів В і С значно стійкіша, вони менш мінливі, пандемію спричинити не можуть.

Віруси грипу мало стійкі в довкіллі, швидко гинуть при на­гріванні, під впливом сонячного проміння, дезінфекційних розчинів, довше зберігають життєздатність при низьких температурах.

2.Епідеміологія, патогенез інфекції.

Епідеміологія. Джерелом збудника є людина: здорова особа наприкінці інкубаційного періоду, хворий протягом усього періоду захворювання (у середньому 5-7 діб) і реконвалесцент (в окре­мих осіб вірус може зберігатись до 14-15 діб).

Передача збудника здійснюється через повітря, що дає змогу вірусу грипу швидко розповсюдитись у континентальному і навіть глобальному масштабі, якщо немає колективного імунітету.

Грип уражає всі вікові групи людей і має сезонність. Макси­мальна захворюваність припадає на зимову пору. Щорічно хворіє від 10 до 25 % населення, а під час великих спалахів - 50 % і більше.

Людству відомі особливо жорстокі пандемії грипу. Найбільша з них ввійшла в історію під назвою "іспанки". Вона буяла в 1918-1919 роках і за цей час забрала життя 20 млн. людей, тобто стільки, як загинуло під час першої світової війни. Серед тих, які захворіли в Києві, помер кожний третій.

Вчені доводять, що "колискою" крупних епідемій грипу А у 20-му сторіччі була територія Китаю. Саме там зародились нові антигенні варіанти вірусу. Епідемії повторювались через кожні 2 роки. Вірус типу В зумовлював менші епідемії грипу з інтервалом коло 3 років. Тип С спричиняв спорадичну захворюваність.

Патогенез. Вірус грипу з вдихуваним повітрям потрапляє на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів і проникає в циліндричний епітелій, де інтенсивно розмножується. Це зумов­лює руйнування і злущення епітелію. Дегенеративний процес розповсюджується і на інтерстиціальну тканину. Віруси прони­кають у лімфатичні капіляри і далі в кровоносне русло. Токсини віріонів діють як капіляротоксична отрута, спричинюючи розла­ди кровопостачання, особливо виражені в нервовій системі.

Грип "відкриває двері" вторинній мікрофлорі, що часто при­зводить др. запалення легень, додаткових порожнин носа, середнього вуха, ниркових мисок тощо. Розвивається також імунодефіцит-ний стан організму, внаслідок чого активізуються супровідні хронічні захворювання - туберкульоз, ревматизм, нефрит.

Тривалість імунітету залежить від типу вірусу. Після грипу, спричиненого вірусом типу А, він зберігається не більше 2 років, типу В - до 3-4 років, а після типу С — протягом усього наступ­ного життя.