МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Придніпровська державна академія будівництва і архітектури

Кафедра землевпорядкування, будівництва автодоріг і геодезії

Методичні рекомендації

до виконяння практичних робіт з дисціпліни

«Земельний кадастр»

для студентов специальності

напрям 6.08101 «Геодезія, картографія та землеустрій»

спеціальність " Землевпорядкування та кадастр "

Дніпропетровськ

2011 рік

Зміст

1. Вступ.

2. Практична робота №1 «Вивчення державної систематичної звітності форми 6-зем.».

3. Практична робота №2 «Вивчення українського класифікатора цільового використання земель».

4. Практична робота №3 «Вивчення класифікації обмежень та обтяжень у

використанні земельних ділянок».

5. Практична робота №4 «Визначення і нанесення кадастрових номерів на

кадастровий план».

6. Практична робота №5 «Розрахунок розміру втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь з земель сільськогосподарського використання».

7. Рекомендована література.

Вступ

Сьогодні значно зростає роль державного земельного кадастру, оскільки він є інформаційною базою для ефективного управління земельними ресурсами, ведення земельної статистики, землеустрою, регулювання земельних відносин, підтримки податкової та інвестиційної політики держави, розвитку ринку землі і обґрунтування розмірів плати за землю. В свою чергу вимагає реформування існуючої системи землевпорядкування. Створення нового її типу, який відповідав би сучасним умовам розвитку суспільства і земельних відносин. Виконання ролі державного земельного кадастру у суспільстві залежить від достовірності і повноти його даних, оперативності їх одержання і надання споживачу, а відповідно, й рівня підготовки фахівців.

Тому актуальність і невідкладність вирішення проблем державного земельного кадастру гостро стоїть на сьогоднішній день. Вирішити данне питання можна при умові підготовки висококваліфікованих фахівців за спеціальністю «Землевпорядкування і кадастр».

Державна статистична звітність за формою 6-зем. Зазначена форма звітності передбачає надання інформації за землевласниками і землекористувачами у розрізі угідь. Вихідна інформація застосовується при складанні проектів землеустрою і технічних документації, надається відділами земельних ресурсів за письмовою заявою фізичних та юридичних осіб. Використовується, як інформаційна довідка про земельну ділянку і відображається в експлікації земель. Облік кількості земель, як і державний земельний кадастр в цілому, ведеться за системою, яка складається з трьох рівнів: базовий, регіональний і національний. Станом на 1 січня кожного року інженер-землевпорядник складає звіт про наявність земель, їх розподіл за власниками землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності. На базовому рівні, який є вихідним, розробляється і впроваджується текстова земельно-кадастрова документація. Одержані тут земельно-облікові дані узагальнюються на наступних рівнях і ведуться в автоматизованому режимі. Значним кроком у процесі автоматизації обліку кількості земель стала розробка програмного комплексу "Земля".

Український класифікатор цільового використання земель(УКЦВЗ). Затверджений наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548 зареєстрований в Міністерстві юстиції України листопада 2010 р. за N 1011/18306. Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Класифікація обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок регламентується ст.98-102-1, 110 Земельного кодексу України. Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб. На використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором.

Кадастровий номер земельної ділянки - це унікальний на території України код, який присвоюється кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації і залишається незмінним упродовж усього часу фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого. Для забезпечення міжвідомчої уніфікації при використанні кадастрових номерів земельних ділянок у структурі кадастрового номера земельної ділянки використовується код об'єктів адміністративно-територіального устрою України – КОАТУУ. Індексні кадастрові карти (плани) створюються для різних рівнів адміністративно-територіальних одиниць: для областей, адміністративних районів, сільських (селищних) рад та населених пунктів. На індексній кадастровій карті адміністративного району наносять межі сільських (селищних) рад.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Регламентує відшкодування втрат ст.207-209 земельного кодексу України. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Таким чином, зазначений методичний посібник включає в себе п’ять практичних завдань, якіми необхідно володіти при землевпорядних та кадастрових роботах.

Практична робота №1

Тема роботи: Вивчення державної систематичної звітності форми 6-зем.

Мета практичної роботи: Ознайомитись з порядком і методикою державної статистичної звітності форми 6-зем на прикладі наданих підприємств і громадян, заповнити статистичну звітність форми 6-зем.

Виконання роботи:

З обліку кількості земель проводиться статистична звітність в рамках програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики, затвердженої в 1993 р. Вона включає форми №№: 6-зем-звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності; 6а-зем-звіт про наявність зрошуваних земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями; 6б-зем-звіт про наявність осушених земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями.

Форму цієї звітності приведено у відповідність із Стандартною статистичною класифікацією землекористування Європейської економічної комісії та з класифікацією видів економічної діяльності, затвердженою Держстандартом України. Це дозволяє застосовувати її у міжнародній практиці.

Cтандартна класифікація земель має таку структуру:

1. сільськогосподарські землі;

2. ліси та інші лісовкриті площі;

3. забудовані землі;

4. відкриті заболочені землі;

5. сухі відкриті землі;

6. відкриті землі без рослинного покриву або з незначними рослинним покривом;

7. води.

У межах кожної з цих категорій форма № 6-зем визначає конкретних власників і користувачів, перелік яких наводиться нижче.

І. Категорія сільськогосподарських підприємств включає:

1. Недержавні сільськогосподарські підприємства, у тому числі:

колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські товариства, підсобні сільські господарства недержавних підприємств, установ та організацій, інші недержавні сільськогосподарські підприємства;

2. Державні сільськогосподарські підприємства, у тому числі:

радгоспи всіх систем, сільськогосподарські науково-дослідні установи і навчальні заклади, підсобні сільські господарства державних підприємств, установ, організацій, інші державні сільськогосподарські підприємства;

3. Міжгосподарські підприємства.

ІІ. За категорією громадян, яким надані землі у власність і користування, ураховуються:

1. Фермерські господарства;

2. Ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі на земельних частках (паях);

3. Особисті господарства;

4. Ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибні ділянки);

5. Ділянки для садівництва, у тому числі:

колективне садівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне садівництво;

6. Ділянки для дачного будівництва, в тому числі:

кооперативне дачне будівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне дачне будівництво;

7. Ділянки для гаражного будівництва, у тому числі:

кооперативне гаражне будівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне гаражне будівництво;

8. Ділянки для городництва, у тому числі:

кооперативне городництво, з них: землі загального користування, індивідуальне городництво;

9. Ділянки для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності;

10. Ділянки для сінокосіння та випасання худоби.

ІІІ. До категорії „Заклади, установи, організації” віднесені:

1. Органи державної влади та місцевого самоврядування;

2. Громадські організації;

3. Заклади науки;

4. Заклади освіти;

5. Заклади культурно-просвітницького обслуговування;

6. Релігійні організації;

7. Заклади фізичної культури та спорту;

8. Заклади охорони здоров`я;

9. Заклади соціального забезпечення;

10. Кредитно-фінансові заклади;

11. Заклади торгівлі;

12. Заклади громадського харчування;

13. Заклади побутового обслуговування;

14. Заклади комунального обслуговування;

15. Екстериторіальні організації та органи;

16. Житлово-експлуатаційні організації;

17. Інші заклади: установи, організації.

ІV. Категорію „Промислові та інші підприємства” представляють:

1. Підприємства добувної промисловості;

2. Металургійні підприємства з обробки металу;

3. Підприємства з виробництва та розподілу електроенергії;

4. Підприємства з виробництва будівельних матеріалів;

5. Підприємства харчової промисловості та з переробки сільськогосподарської продукції;

6. Підприємства інших галузей промисловості.