Розділ 1 функціонування феномену болю у творах о. Забужко, м. Матіос та с. Андрухович

На початку ХХІ століття провідним у сфері літературної творчості залишається постмодерністський напрямок. Популяризації останнього сприяли філософські ідеї Ж. Дерріда, Ф. Ліотара, Ж. Бодріяра, Ж. Батая, що базуються на аналізі провідних засад постмодерністської свідомості. Загалом можна стверджувати, що „постмодернізм пройнятий відчуттям вичерпності історії, естетики, мистецтва. Світ – це хаос, вважають постмодерністи, і людина не має можливості ані змінити, ані осягнути його” [31, с. 18].

1.1. Біль як трансформаційна модель людського досвіду

Літературні тексти, як стверджує Д. Ліхачов, „відтворюють реальний світ у своїх мистецьких ракурсах <...> Література обирає тільки деякі явища реальності і потім їх умовно скорочує чи поглиблює” [24, с. 78]. У цьому контексті варто наголосити на тому, що органічний феномен болю існує у повсякденному житті як цілком окреслене відчуття, тобто таке, що має під собою певне неспростовне фізіологічне підґрунтя. Феномен болю характеризує найпервинніший досвід вже новонародженого малюка. Подальший людський досвід, пов’язаний з самотністю, насиллям, незахищеністю і т. ін., не змінює особливого ставлення людини до болю. „Біль ніколи не буває перебільшеним” [31, с. 172], оскільки він завжди є тільки „мій” і не може бути полишеним на когось іншого.

1.1.1. Феномен болю у творах О. Забужко. Яскравою образною ілюстрацією до щойно ствердженого може слугувати епізод з роману О. Забужко „Польові дослідження з українського сексу”. Головна героїня роману змальовує своє життя як сповнене стражданнями, а власне тіло – як „книгу відгуків (вигуків)” [17, с. 43].

1.1.1.1. Поетикальна реалізація феномену болю у романі О. Забужко „Польові дослідження з українського сексу”. У романі О. Забужко „Польові дослідження з українського сексу” світоглядні й емоційні непорозуміння між Оксаною та її коханцем Миколою найчастіше знаходять своє вираження у сфері їхньої інтимної взаємодії. Зокрема, головна героїня постійно дорікає Миколі за те, що він заподіює їй біль – як фізичний, так і моральний, що він „пройшов крізь її територію, мов татарська орда, – зі свистом і гиком випікши майже з цілого обширу пам’яті, з усіх її головних осідків ту живильну, таємничо-мерехку любовну вологість...” [17, с. 83].

Зразок 7

Список використаних джерел

1. Зарубіжна література. Програма для середньої загальноосвітньої школи. 5-11 класи / [за редакцією Д. В. Затонського та ін.] // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001. – № 7. – С. 20–57.

2. Павличко С. Насильство як метафора (Дискурс насильства в українській літературі) / С. Павличко // Павличко С. Теорія літератури / С. Павличко; передм. Марії Зубрицької. – К. : Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2002. – С. 589–594.

3. Скоропанова И. С. Русская постмодернистская литература: [учеб. пособие] / И. С. Скоропанова. – М. : Флинта: Наука, 2002. – С. 277–281. – (4-е изд., испр.).

4. Гродская Е. Елена Долгопят. Тонкие стёкла: [Електроний ресурс] / Елена Гродская // Знамя. – 2002. – № 5. – Режим доступа к статье:

http://magazines.russ.ru/znamia/2002/5/grod.html.

5. Яковлева Т. Особенности мужской и женской речи в художественных произведениях / Т. Яковлева // „Гендерные отношения в российском обществе” 17 окт. 2001 г.: материалы конф. / [отв. ред. Т. А. Мелешко, М. В. Рабжаева]. – СПб. : Алетейя, 2004. – С. 293–297.

6. Тамарченко Н. Д. Теория литературы: учеб. пособие для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений: в 2 т. / Тамарченко Н. Д. , Тюпа В. И. , Бройтман С. Н. – М. : Академия, 2004. Т. 1: Теория художественного дискурса. Теоретическая поэтика. – 2004. – 512 с.