- •Харківська журналістика (х.Ж.) як предмет наукового вивчення.
- •Народження журналістики в Україні. Місце Харкова.
- •Харківський університет і журналістика на початку хх ст.
- •Моделі виникнення журналістики та їх реалізація в Харкові.
- •Німецька модель виникнення журналістики та причини її застосування в Харкові.
- •6. «Харьковский еженедельник», «Украинский домовод».
- •7. «Харьковский Демокрит».
- •8. «Харьковские известия».
- •9. «Украинский вестник»: наукові статті, естетична програма.
- •10. «Украинский вестник»: літературний склад.
- •11. «Украинский журнал».
- •12. Альманахова жур-ка Харківської школи романтиків. (хшр)
- •13. Газета «Харьковские губернские ведомости» першого періоду.
- •14. «Харьковские губернские ведомости» в епоху Великих реформ: дискусія про т. Шевченка.
- •15. «Х. Губернские ведомости» в 1870-90ті: співробітництво в газеті д.І. Багалія та м.Ф. Сумцова.
- •16. Завершальний період в історії газети «Харьковские губернские ведомости».
- •17. Журнал «Мир»: редактор, автори, матеріали.
- •18. Газета «Южный край»: видавець, автори, позиція
- •19. М.Ф.Сумцов як співробітник газети «Южный край».
- •20. Становлення фахової журналістики в Харкові
- •21. Журналістика наукових товариств Харківського університету.
- •22. Наукові періодичні видання Харківського університету.
- •23. «Протоколы заседаний совета Императорского Харьковского университета».
- •24. Розвиток вищих закладів освіти в Харкові та їх журналістика.
- •25. Приватна складова в розвитку фахової журналістики Харкова.
- •27. Промислові, сільськогосподарські, торгівельні газети й журнали як складова фахової журналістики в Харкові.
- •28. Періодичні видання урядових структур як складова фахової журналістики в Харкові.
- •29. Журнал «Вера и разум» задум, історія заснування, структура.
- •30. Тимофій Буткевич як публіцист вр.
- •31. Філософія у журналі вр
- •32. Церковна історія у вр
- •33. Літературна критика в журналі вр
- •34.Заперечення соціалізму з позиції христ.Цінностей у вр
- •Перша російська революція та її вплив на розвиток журналістки.
- •Газета «Слобожанщина»: видавець, програма, матеріали.
- •Газета «Порада»: видавець, програма, матеріали.
- •Партійне життя в Харкові під час Першої російської революції та партійна журналістика.
- •Журналістика кадетів під час Першої російської революції.
- •Чорносотенна журналістика в Харкові.
- •Соціалістична журналістика Харкова (соціал-демократи, есери).
- •Розвиток приватної журналістики в Харкові в період Першої російської революції.
- •Сатирична журналістика в х. Під час Першої російської революції. Творчість а. Аверченка.
- •«Церковна газета» та її видавець о. Іоанн Філевський.
- •Газета «Утро»: місце на інформаційному ринку.
- •Журнал «Мирный труд» як зразок чорносотенної журналістики.
- •Видавець і редактор журналу «Мирный труд» а. С. Вязігін.
- •Перший період в історії журналу «Мирный труд» та наступні трансформації.
- •49. Ідеологія журналу «Мирний труд»: монархізм, російський націоналізм, ставлення до національного питання, соціалізму.
- •50. Журналістика в Харкові між двома революціями
- •51. Спроби організації партійної журналістики в Харкові між двома революціями.
- •52. Фахова журналістика в Харкові між двома революціями.
- •53. Газета «Сніп»: видавець, редактор, автори.
- •54. Газета «Сніп»: структура, основні матеріали.
- •55. Газета «Сніп»: причини припинення видання.
- •57. Газета «Рідне слово»
- •58. Преса російських більшовиків у Харкові
- •59. Захоплення більшовиками влади в Харкові та їх інф. Політика.
- •60. Офіційна журналістика Радянського уряду України.
- •61. Для чого слід знати історію журналістики Харківської губернії
- •62. Преса Харківської губернії і сучасність…
- •63. Видатні редактори й журналісти Харківської губернії.
34.Заперечення соціалізму з позиції христ.Цінностей у вр
Після смерті Амвросія ВР дещо змінився. Домінують політичні аспекти. Адресат полеміки – соц..теорія. ВР хотів утриматися на безпартійній позиції. Але церква повинна була підтр. політику уряду. У ВР розміщувалися публ. промови із Засід.ДержДуми про соц-зм як гол. загроза рос.сусп-ву. Промови з критикою уряду та внутр. політики Росії, в журналі не друкувалися. Свящ. Галахов у статті «Соціалістичні утопії XIX віку…» погоджується з ідеєю соц..рівності. Але з т.з. моралі соц-зм принизив людину до тваринних інстинктів. Соц-зм повертає людство до язичництва, коли немає ідеалів любові/доброти. Соц. об*єднує людей на економ.засадах. Християнство пропагує терпимість і любов. Соціалісти — класову ненависть і боротьбу. Статті у ВР говорили про ворожість соц-зму людській прир., поширення соц.вчення – небезпека. Щеков, Загоровський вважали, що соц.-зм суперечить божому слову і глузду(багатство залеж. від моралі/душевн.здібностей), щоб реалізуваси соц.-зм треба знищ. част. сусп.-ва.Христ.любов спасе. Гол. мета соціалістів,на думку авторів ВР - спростувати христ.,поставити на його місце своє матеріалістичне вчення. А. Райський «Євангеліє і соціалізм» визнавав точки дотику релігії і соц-му: встановити рівність. Спочатку індивідуальне, потім соц-не (за Єванг.), а соц-м усе перевернув. Стеллецький казав про те, що нерівність людей – різні прир./розумові здібн.,нахил до праці. А розділ майна між бідн. та багат. нічо не змінить. Критика соц-му стала важл. темою в публіцистиці ВР після революції 1905 р., велася професійно: публікації перекладів класичних праць світової публіцистики, дослідження вітч. авторів. З часом зміст полеміки вичерпав себе - повторення мотивів і аргументів у багатьох статтях.
Перша російська революція та її вплив на розвиток журналістки.
Початкок першої рос. революції – 9.01.1905, коли на підступах до царської резиденції в Петербурзі –Зимового палацу – була розстріляна мирна демонстрація робітників, які несли Миколі ІІ петицію прос своє тяжке становище. Ця подія обурила всю Росію. Перший політичний страйк 19.01.1905 в Харкові розпочався на знак солідарності х жертвами кривавої неділі. Згодом страйк охопив багато підприємств, страйкували студенти - влада й підприємці змушені були шукати шляхи до компромісу. Унаслідок поступок з боку власників підприємств з 17 лютого в Х. страйковий рух пішов на спад. Артем прибуває до Х. у січні 1905р. завдяки йому створено тут спочатку групу «Вперед», а потім Харківський міський осередок більшовицької партії. 10-го жовтня в Х. розпочався новій страйк, сутички з військами, перша пролита кров. З 13 жовтня в Х. військовий стан – тривав до 1908 р. Для заспокоєння суспільства 17.10.1905 цар змушений був підписати Маніфест, у якому проголошувалося надання народові політичних свобод (зокрема, свободи слова і друку), та утворення в Росії законодавчого органу – Держ. Думи. У країні запрацював справжній парламент. Проголошення політ. свобод призвело до створення легальних партій та організацій. Укр. слово дістало право вільного використання у книгодрукарні та періодичній пресі (але не в освіті)3.06.1907 - кінець першої рос. революції. Більшовики створили цілу мережу легальних партійних видань – газети «Новая жизнь», «Наше эхо», «Звезда», які підготували появу і поступилися місцем класичній щоденній більшовицькій газеті «Правда», що розпочала свою історію в день припинення виходу «Звезды» - 22.04.1912р. До 8 липня 1914 р. газета, вісім разів змінивши свою назву після заборони її видання урядом, виконувала функції центрального органу партії і була остаточно закрита лише на початку Першої св. війни. Більшовики видавали також легальні журнали «Вестник жизни», «Просвещение». Революція мала грандіозне значення для жур-ки в Росії у цілому!! Вона спричинила пресовий вибух. У Х. під час проголошення нових правил про друк 24.11.1905 р. до початку 1907 р. виникли 2 газети укр. мовою і 27 рос. Але багато з газет закривалося місцевою владою (був же ж введений воєнний стан). Тимчасові правила про періодичні видання затвердженні 24.11.1905р. – право на видання мав будь-який рос. підданий, якому було 25 р., і володів загальною громадянською правоздатністю. Треба було подати губернаторові або градоначальнику заяву з повідомленням про періодичність, ім’я, адресу видавця і редактора, назву друкарні. Видання могло бути призупинене або закрите лише в судовому порядку.
Журналістика періоду першої рос. революції має всі підстави розглядатися як окрема інформаційна епоха: 1) у Х. вперше здійснені спроби видавати газети укр. мовою, раніше такого не було. 2) велике поширення партійної преси. 3) вибух приватної ініціативи в галузі періодичної преси.