- •Харківська журналістика (х.Ж.) як предмет наукового вивчення.
- •Народження журналістики в Україні. Місце Харкова.
- •Харківський університет і журналістика на початку хх ст.
- •Моделі виникнення журналістики та їх реалізація в Харкові.
- •Німецька модель виникнення журналістики та причини її застосування в Харкові.
- •6. «Харьковский еженедельник», «Украинский домовод».
- •7. «Харьковский Демокрит».
- •8. «Харьковские известия».
- •9. «Украинский вестник»: наукові статті, естетична програма.
- •10. «Украинский вестник»: літературний склад.
- •11. «Украинский журнал».
- •12. Альманахова жур-ка Харківської школи романтиків. (хшр)
- •13. Газета «Харьковские губернские ведомости» першого періоду.
- •14. «Харьковские губернские ведомости» в епоху Великих реформ: дискусія про т. Шевченка.
- •15. «Х. Губернские ведомости» в 1870-90ті: співробітництво в газеті д.І. Багалія та м.Ф. Сумцова.
- •16. Завершальний період в історії газети «Харьковские губернские ведомости».
- •17. Журнал «Мир»: редактор, автори, матеріали.
- •18. Газета «Южный край»: видавець, автори, позиція
- •19. М.Ф.Сумцов як співробітник газети «Южный край».
- •20. Становлення фахової журналістики в Харкові
- •21. Журналістика наукових товариств Харківського університету.
- •22. Наукові періодичні видання Харківського університету.
- •23. «Протоколы заседаний совета Императорского Харьковского университета».
- •24. Розвиток вищих закладів освіти в Харкові та їх журналістика.
- •25. Приватна складова в розвитку фахової журналістики Харкова.
- •27. Промислові, сільськогосподарські, торгівельні газети й журнали як складова фахової журналістики в Харкові.
- •28. Періодичні видання урядових структур як складова фахової журналістики в Харкові.
- •29. Журнал «Вера и разум» задум, історія заснування, структура.
- •30. Тимофій Буткевич як публіцист вр.
- •31. Філософія у журналі вр
- •32. Церковна історія у вр
- •33. Літературна критика в журналі вр
- •34.Заперечення соціалізму з позиції христ.Цінностей у вр
- •Перша російська революція та її вплив на розвиток журналістки.
- •Газета «Слобожанщина»: видавець, програма, матеріали.
- •Газета «Порада»: видавець, програма, матеріали.
- •Партійне життя в Харкові під час Першої російської революції та партійна журналістика.
- •Журналістика кадетів під час Першої російської революції.
- •Чорносотенна журналістика в Харкові.
- •Соціалістична журналістика Харкова (соціал-демократи, есери).
- •Розвиток приватної журналістики в Харкові в період Першої російської революції.
- •Сатирична журналістика в х. Під час Першої російської революції. Творчість а. Аверченка.
- •«Церковна газета» та її видавець о. Іоанн Філевський.
- •Газета «Утро»: місце на інформаційному ринку.
- •Журнал «Мирный труд» як зразок чорносотенної журналістики.
- •Видавець і редактор журналу «Мирный труд» а. С. Вязігін.
- •Перший період в історії журналу «Мирный труд» та наступні трансформації.
- •49. Ідеологія журналу «Мирний труд»: монархізм, російський націоналізм, ставлення до національного питання, соціалізму.
- •50. Журналістика в Харкові між двома революціями
- •51. Спроби організації партійної журналістики в Харкові між двома революціями.
- •52. Фахова журналістика в Харкові між двома революціями.
- •53. Газета «Сніп»: видавець, редактор, автори.
- •54. Газета «Сніп»: структура, основні матеріали.
- •55. Газета «Сніп»: причини припинення видання.
- •57. Газета «Рідне слово»
- •58. Преса російських більшовиків у Харкові
- •59. Захоплення більшовиками влади в Харкові та їх інф. Політика.
- •60. Офіційна журналістика Радянського уряду України.
- •61. Для чого слід знати історію журналістики Харківської губернії
- •62. Преса Харківської губернії і сучасність…
- •63. Видатні редактори й журналісти Харківської губернії.
10. «Украинский вестник»: літературний склад.
«У.в.» (1816-1819) - перший у підросійській Україні літ.-мистецький і громадсько-політ. місячник. Ініціатива створення належала І. Срезневському. Редакторами стали студенти Є. Філомафітський та Розумник Гонорський. Журнал складався з чотирьох розділів: «Наукові статті», «Красне письменство», «Суміш» та краєзнавчий розділ. Для художнього відділу журналу естетичною програмою стала теорія мальовничої прози Р. Гонорського – зірки літ-го Х. початку ХІХ ст. Головна ознака такої прози – вміння зображати картини дійсності так, щоб передавати у фонетичній значимості слова ознаки відтворюваних явищ. У журналі панував культ навчання, засвоєння кращих світових зразків на своєму нац. ґрунті. Гонорський прагнув збагачення рос. мови за рахунок мови, з якої перекладався твір. Тому переважали твори іноземних авторів, перекладені місцевими діячами. Друкувались уривки творів, які найбільше відповідали еталонам мальовничої прози. Це були твори Шатобріана, Вінкельмана, Мармонтеня та ін. Лише один місцевий письменник витримав конкуренцію зі світовими авторитетами. Гонорський запросив до журналу Івана Вернета, твори якого являли собою зразки ліричної прози, побудовані на суб’єктивному погляді на світ.
У відділі віршів друкувались твори Срезневського, Філомафітського, Кричевської тощо:) Видатним співробітником журналу став Гулак-Артемовський, з приходом якого журнал почав відводити більше місця перекладам з польської мови. Журнал друкує твори Гулака-А. укр. мовою, які були виконані у бурлескно-травестійному стилі та відображали укр. нац. колорит. У журналі був опублікований і Г. Квітка (Фалалей Повінухін) – «Листи до видавців».
Головний здобуток журналу – публікування худ. прози І. Вернета, укр. поезії Гулака-Артемовського, естетичних праць Р. Гонорського. Літ. творчість може призвести до зростання нац. самосвідомості – уряд заборонив видання.
11. «Украинский журнал».
«У.ж.» (1824-1825) було дозволено видавати за двох умов: часопис повинен залежати від універу; упорядковувати його повинен один з членів універу. Їм став О.В. Склабовський з кафедри історії рос. літ. Це перше видання, на обкладинці якого було зазначено « издаваемый Х. универом». Поділу на розділи часопис не мав. В одну рубрику збиралися матеріали пвд заголовками «Вірші» і «Суміш». Саме в цей час міністерство освіти було передане під контроль духовенства. І релігійно-проповідницька проблематика стає типовою для «У.ж.». Джерела таких статей – доповіді на Біблійному товаристві та зборах універу. Та вплив універу був і позитивний: друкувалися матеріали з природничих наук. Журнал друкував праці, що становили практичний інтерес. Слабко були представлені історія та етнографія. Найвагоміше місце у науковому відділі посідали праці, пов’язані з естетикою. Відзначився матеріал І. Кульжинського, який звернув увагу на багатство укр. фольклору і на літ. укр. мову. Хоч часто погляди автора є досить суперечливими, стаття – перша постановка питання про укр. письменство. Головним автором літературознавчих матеріалів був редактор О. Склабовський. У праці «Розгляд оди, вибраної Ломоносовим з Іова» автор критично розглядає твори Ломоносова. До цього критика в рос. суспільстві була відсутня. Стаття «Про наслідування» доводить думку, що всі худ. твори – лише копії, зняті з природи. Природа розумілась як справжній, історичний, міфологічний та ідеальний світи. Крім того, наслідування – шлях для поетичного навчання. Праця «Про користь і мету поезії» визначає центральне місце поезії у житті освіченої людини. Поезію поєднує в собі філософію та історію, доповнюючи та збагачуючи їх поетичною формою та почуттям. Поезія має під виглядом задоволення давати повчання! У журналі друкувались і доволі посередні поетичні твори Склабовського. Крім того, було надруковано 4 вірші декабриста В. Раєвського про становище політ. в’язня. Обговорювалась також поема К. Рилєєва, що могло послужити закриття журналу. Худ. проза представлена слабко. Друкувалися релігійно-дидактичні твори І. Вернета.