3.4. Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями

Система державного управління суб’єктами господарювання

Окрім внутрішніх органів управління підприємствами та організаціями, існують вищі органи загальнодержавного управління всіма суб’єктами господарювання. Формування й функціонування таких органів управління є об’єктивно необхідними й доцільними, оскільки зумовлюються наявністю широкого кола управлінських рішень, прийняття та практична реалізація яких перебувають поза можливостями і компетенцією самих підприємств та організацій. Чинну в Україні систему загальнодержавного управління підприємствами, організаціями та іншими первинними ланками (утвореннями) національної економіки показано на рис. 3.6.

Рис. 3.6. Система загальнодержавного управління підприємствами та організаціями в Україні.

Президент України як глава держави в рамках повноважень, визначених Конституцією України, керує усіма сферами діяльності суспільства, включаючи економіку. З цією метою він видає відповідні укази і розпорядження, проводить ділові зустрічі та наради з посадовими особами відповідного рівня, здійснює робочі поїздки в регіони (області, міста), відвідує ті або ті підприємства (організації). Певні управлінські рішення приймає також глава адміністрації Президента.

Верховна Рада (парламент) України бере участь в управлінні економікою, окремими її сферами і галузями опосередковано, через формування необхідної законодавчої бази.

Центральну виконавчу владу держави репрезентує Кабінет Міністрів України, який практично реалізує соціально-економічну політику країни, координує і спрямовує діяльність конкретних ланок національної економіки через відповідні центральні органи виконавчої влади — міністерства, державні комітети, комітети, агентства, інші установи.

Центральними органами виконавчої влади, керівники яких входять безпосередньо до складу Кабінету Міністрів України та які утворюють систему державного управління суб’єктами господарювання (діяльності), є конкретні міністерства, комітети та інші центральні відомства. Основними складовими елементами чинної системи загальнодержавного управління сферою економіки служать галузеві та функціональні міністерства.

Будь-яке міністерство очолює міністр, який має кількох заступників (здебільшого один з них є першим). До складу органів управління міністерства входять департаменти (управління) та відділи, які керують підприємствами (організаціями) з певних питань у межах своєї компетенції. Важливим робочим органом міністерства є колегія, членами якої є міністр, заступники міністра, начальники (керівники) основних департаментів і відділів. У складі міністерства виокремлюються необхідні функціональні департаменти: планово-економічний, технічний, маркетингу, зі зв’язків із зарубіжними країнами, фінансовий, праці й заробітної плати, виробничо-диспетчерський, центральна бухгалтерія тощо.

Галузеві органи управління підприємствами (організаціями)

Виробничо-господарську та іншу діяльність окремих підприємств (організацій) чи їхніх добровільних або інституціональних об’єд­нань безпосередньо координують галузеві органи управління, до яких належать відповідні міністерства, комітети, агентства. Станом на 1 липня 1999 року в Україні діяли такі галузеві органи управління:

1) Міністерство агропромислового комплексу України;

2) Міністерство вугільної промисловості України;

3) Міністерство енергетики України;

4) Міністерство промислової політики України;

5) Міністерство транспорту України;

6) Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України;

7) Державний комітет лісового господарства України;

8) Державний комітет рибного господарства України;

9) Державний комітет України з енергозбереження;

10) Комітет водного господарства України;

11) Комітет з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості України;

12) Комітет медичної та мікробіологічної промисловості України;

13) Комітет України з монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

14) Комітет України з питань геології та використання надр;

15) Комітет харчової промисловості України;

16) Національне агентство з контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів і виробів медичного призначення;

17) Національне космічне агентство України.

Не завадить зазначити, що функціонує й низка галузевих комітетів, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через інші центральні органи виконавчої влади (переважно міністерства). До таких галузевих комітетів з усіх названих належать такі:

● комітети за номерами 8, 11, 13, 15 — через Міністерство агропромислового комплексу;

● комітет за номером 9 — через Міністерство енергетики;

● комітет та агентство за номерами 12 і 16 — через Міністерство охорони здоров’я України;

● комітети за номерами 10 і 14 — через Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

Функціональні міністерства та інші центральні органи державного управління

У системі загальнодержавного управління важливе практичне значення мають функціональні міністерства, комітети, агентства та інші органи централізованого керівництва суб’єктами господарювання (діяльності), які відокремлено і спеціалізовано виконують певні управлінські функції на макрорівні стосовно галузевих органів управління і первинних суб’єктів господарювання (діяльності).

Станом на 1 липня 1999 року в Україні в системі загальнодержавного управління були діяли такі функціональні міністерства, комітети, агентства та інші центральні установи:

1) Міністерство економіки України;

2) Міністерство зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України;

3) Міністерство праці та соціальної політики України;

4) Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України;

5) Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

6) Міністерство фінансів України;

7) Національний банк України;

8) Державний комітет статистики України;

9) Державний комітет України з питань науки та інтелектуальної власності;

10) Державний комітет України з питань розвитку підприємництва;

11) Державний комітет України по матеріальних резервах;

12) Державний інвестиційно-кліринговий комітет;

13) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

14) Державна митна служба України;

15) Державна податкова адміністрація України;

16) Державна служба експортного контролю України;

17) Державне казначейство України;

18) Державний інноваційний фонд;

19) Антимонопольний комітет;

20) Комітет України з питань стандартизації, метрології та сертифікації;

21) Комітет по нагляду за охороною праці;

22) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю;

23) Фонд державного майна України;

24) Національне агентство з управління державними корпоративними правами;

25) Національне агентство України з питання розвитку та європейської інтеграції;

26) Агентство з питань банкрутства;

27) Агентство з питань спеціальних (вільних) економічних зон;

28) Головне контрольно-ревізійне управління України;

29) Ліцензійна палата.

Конкретні функції, виконувані функціональними центральними органами державного управління, визначено здебільшого випадків їхньою назвою. Пояснення здійснюваних функцій потребують хіба що деякі центральні органи управління, зокрема:

● Міністерство економіки  визначає головні напрями економічної політики держави; розробляє індикативні макроекономічні показники для забезпечення необхідних пропорцій у національній економіці;

● Державне казначейство  розробляє й реалізує плани фінансування переважно організацій, діяльність яких здійснюється за рахунок державного бюджету;

● Державний інноваційний фонд  займається фінансовою підтримкою інноваційних проектів підприємств та організацій;

● Фонд державного майна  проектує й реалізує щорічні програми приватизації державних підприємств (організацій);

● Ліцензійна палата  видає спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення зовнішньо торговельних операцій або певних видів підприємницької діяльності.

До функціональних органів, діяльність яких спрямовується Кабінетом Міністрів України через інші центральні органи виконавчої влади, з усіх названих належать такі: а) агентства і комітети за номерами 20, 25—27 — через Міністерство економіки; б) органи за номерами 9 і 18 — через Міністерство освіти; в) комітет за номером 21 — через Міністерство праці та соціальної політики; г) комітет за номером 12 — через Міністерство промислової політики; д) органи за номерами 17, 22, 28 — через Міністерство фінансів; е) орган за номером 29 — через Державний комітет з питань розвитку підприємництва.