Особливості оцінки ефективності організаційних нововведень

З огляду на особливості оцінки ефективності всю сукупність нових організаційних рішень можна умовно розподілити на дві групи: першу — організаційні нововведення, здійснення яких потребує певних (нерідко істотних) додаткових одночасних витрат (капітальних вкладень); другу — ті з них, що не потребують додаткових інвестицій.

Визначення і оцінка економічної ефективності організаційних нововведень, що належать до першої групи (наприклад, організація нових спеціалізованих або комбінованих виробництв; концентрація виробництва на діючому підприємстві, що веде до необхідності його розширення, реконструкції або технічного переозброєння) здійснюються так само, як і нових технічних рішень. Водночас слід ураховувати одну важливу обставину — до складу поточних витрат треба включати додатково транспортні витрати, а також втрати сировини (матеріалів) і готової продукції за їхнього транспортування і зберігання.

Ефективність безвитратних нових організаційних рішень (зокрема запровадження бригадної або іншої прогресивної форми організації та оплати праці; удосконалення окремих елементів господарського механізму — організаційних структур управління, систем планування й фінансування тощо; створення нових ринкових структур) визначають здебільшого на підставі обчислення економії поточних витрат, зумовленої здійсненням таких нововведень. У кожному конкретному випадку необхідно точно окреслювати коло показників для оцінки ефективності тієї чи тієї групи безвитратних організаційних рішень.

Питання для самостійного поглибленого вивчення

1. Суттєво-змістова характеристика і взаємодія різних видів інноваційних процесів (новин, нововведень).

2. Аналітична оцінка впливу організаційно-технічних та інших нововведень на економічні та соціально-екологічні показники діяльності підприємств України.

3. Відбір та методика обчислення показників для виявлення впливу нововведень на економіку підприємства.

4. Суттєва характеристика науково-технічного прогресу (різні підходи й тлумачення).

5. Поняття та ключові особливості сучасної науково-технічної революції.

6. Сучасні загальні та пріоритетні напрями НТП в окремих галузях народного господарства України.

7. Напрямки й тенденції сучасного організаційного прогресу на підприємствах та в інших ланках управління суспільним виробництвом.

8. Проблеми розвитку суспільних форм організації виробництва за умов формування ринкових відносин між підприємствами.

9. Конверсія й диверсифікація сучасного виробництва на підприємствах України.

10. Методика визначення ефективності технічних новин (нововведень) і можливості її вдосконалення.

11. Методичні підходи до визначення ефективності організаційних та інших нововведень.

12. Інноваційна модель розвитку різногалузевих підприємств України: об’єктивна необхідність, змістова характеристика та напрями практичної реалізації.

Розділ 10. ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНА БАЗА ВИРОБНИЦТВА

Ключові поняття і терміни:

техніко-технологічна база (ТТБ);

підтримка ТТБ;

форми розвитку ТТБ;

технічний рівень виробництва;

технічний розвиток підприємства;

економічне управління технічним розвитком;

лізинг;

договір лізингу;

лізингові платежі;

виробнича потужність підприємства;

проектна потужність;

резервна потужність.