2.2.10. Інтенсифікація процесу навчання

Пошуки тих чи інших напрямів шкільного навчання зумов­люються особливостями та потребами суспільно-економічного розвитку. Впродовж століть суспільство задовольняв екстен­сивний підхід до організації навчання. Екстенсивний (від лат. extensivus — розширювальний) підхід передбачає досягнення результатів у навчанні за рахунок кількісних факторів (збіль­шення років навчання у школі, кількості годин на вивчення навчальних дисциплін та ін.). На певних етапах історичного розвитку такий підхід задовольняв суспільство. Та з часом він вичерпав свої можливості. З розвитком науки, збільшенням обсягу інформації актуалізація проблеми продукування інте­лектуального багатства суспільства привела до необхідності інтенсифікації навчального процесу.

Інтенсифікація (фр. intensification — роблю) передбачає до­сягнення у навчанні бажаних результатів за рахунок якісних факторів, тобто за рахунок напруження розумових можливо­стей особистості. Адже у процесі навчання у рамках екстенсив­ного підходу можливості мозку використовуються на 15—20 відсотків. Тому більш ефективне використання потенційних можливостей мозку учнів і вчителів — це найперша передумо­ва інтенсифікації навчального процесу. Потрібно зважати на ряд факторів, які в своїй єдності і взаємозв'язку можуть забез­печити інтенсивність навчання.

1. Організація навчального процесу на достатньому науко­ вому рівні з погляду розуміння сутності навчання, його рушій­ ної сили, логіки навчального процесу, методів, форм, типів.

2. Забезпечення високого рівня психолого-педагогічної підго­ товки вчителів.

3. Оптимальність змісту навчального матеріалу з погляду його доступності щодо вікових та індивідуальних можливостей школярів.

4. Демократизація організації навчальної діяльності учнів.

5. Створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов для навчання (харчування, дотримання вимог повітряного, світлово­ го, теплового режимів, гігієна розумової праці та ін.).

6. Широке використання технічних засобів навчання і, в пер­ шу чергу, комп'ютерної техніки.

7. Володіння вчителем педагогічною технологією і технікою.

8. Забезпечення високого соціально-економічного статусу вчителя у суспільстві.

Забезпечення інтенсифікації навчання — проблема досить складна. Вона виходить далеко за межі суто педагогічних проб­лем. Але об'єктивні чинники соціально-економічного розвитку підносять її актуальність.

Література

1. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта Украї­ ни. — 2002. — 23 квітня.

2. Кремень В.Г. Філософія освіти XXI століття // Освіта України. — 2002. — 28 грудня.

3. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття"). — К.: Райдуга, 1994.

4. Бабанський Ю.К., Поташник М.М. Оптимізація педагогіч­ ного процесу (в запитаннях і відповідях). — К.: Рад. шк., 1984.

5. Дидактика современной школы / Под ред. В.А. Они- щука. — К.: Рад. шк., 1987.

6. Оконъ В. Введение в общую дидактику. — М.: Высш. шк., 1990.

7. Основы дидактики / Под ред. Б.П. Есинова. — М.: Про­ свещение, 1967.

8. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. — М.: Просвещение, 1977.

9. Педагогіка / За ред. М.Д. Ярмаченка. — К.: Вища шк., 1986.

10. Подласый И.П. Педагогика. — М.: Владос, 1999.

10. Фурман А.В. Проблемні ситуації в навчанні. — К.: Рад. шк., 1991.

10. Фіцула М.М. Педагогіка. — К.: Академія, 2000.

112

113

Завдання для самостійної роботи

1. Ознайомтесь зі змістом Державної національної програ­ ми "Освіта" ("Україна XXI століття") і випишіть завдання удос­ коналення навчального процесу.

2. Зіставте структури процесу пізнання, учіння, логіки на­ вчального процесу і проаналізуйте взаємозв'язки між ними.

3. На основі свого фаху створіть дві ситуації для дії рушій­ ної сили і поясніть психолого-педагогічний механізм її впливу на ефективність навчального процесу.

4. Проаналізуйте один-два уроки з погляду реалізації на них вимог логіки навчального процесу та структурних компонентів процесу учіння.

5. Виходячи з аналізу вивчення на уроці конкретної теми або її частини (з урахуванням "своєї" спеціальності), визначте можливості реалізації основних функцій навчання.

6. Випишіть з науково-методичної літератури 2—3 проблемні ситуації зі "своєї" дисципліни, проаналізуйте їх з погляду ефек­ тивності у навчальному процесі.

7. Доберіть приклади з власного життя з погляду ролі і впливу методів навчання на вашу власну пізнавальну діяльність.

8. Випишіть важливі міркування з педагогічних праць Я.А. Коменського, К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського, які стосуються сутності навчання.

9. Проаналізуйте думку Я.А. Коменського "Хай буде аль­ фою і омегою пошуки такої методи, при якій учителі менше б учили, а учні більше б учились" з погляду її актуальності.

10. Сформулюйте для себе, як майбутнього учителя, 10—12 правил організації навчального процесу на науковій основі.

11. Користуючись науково-методичною літературою, складіть модель вивчення певної теми із "свого" предмета стосовно ви­ мог модульно-розвивального навчання.

Завдання для самоконтролю

1. Що називається навчанням? Із наведених відповідей оберіть одну правильну, довівши неповноту або помилковість інших.

А. Навчання передбачає озброєння учнів методами навчальної діяль­ності, в результаті якої буде здійснюватися їх розумовий розвиток.

Б. Навчання — це цілеспрямована і систематична робота вчи­теля, скерована на озброєння учнів знаннями, уміннями, навичками, підготовку їх до активної життєвої діяльності.

В. Навчання — це діяльність учнів, під час якої здійснюється роз­виток інтелектуальних можливостей особистості.

Г. Під навчанням варто розуміти систему впливу педагога на особистість учня з метою всебічного виховання.

2. Що ви розумієте під рушійною силою навчання? Із пропонова­ них відповідей виберіть адекватну сутності цього явища.

A. Рушійною силою процесу навчання є наявність взаємозв'язку між знаннями і незнаннями.

Б. Протиріччя між бажаннями і знаннями у процесі навчання і виступають основою рушійної сили.

B. Рушійна сила — це рух від початкового рівня знань до бажаного. Г. Сенс рушійної сили полягає у спонукальній діяльності вчителя. Д. Правильної відповіді немає.

досвід творчої діяльності

3. Спираючись на запропоновану схему, з'ясуйте функції процесу навчання.

4. Який взаємозв'язок між навчанням і розвитком? Виберіть пра­ вильну відповідь.

A. Навчання і розвиток — процеси, не залежні один від одного. Б. Розвиток визначає успіх навчання. Але розвиток не залежний

від навчання. Його протікання визначається завчасно біологічними факторами.

B. Навчання повною мірою визначається розвитком. Рівень роз­ витку обумовлює характер і зміст навчання. Але навчання не впли­ ває на розвиток.

Г. Навчання і розвиток — процеси взаємообумовлені, навчання залежить від розвитку, але, в свою чергу, сам розвиток стимулюється навчанням. Навчання веде за собою розвиток.

5. Яка із наведених схем відображає пізнання наукою істини? А. Абстрактне мислення < — > Живе споглядання < — >

<—> Практика.

114

115

Б. Живе споглядання < — > Абстрактне мислення < — > <—> Практика.

В. Корисність знань <—> Істинність знань.

Г. Закони природи <—> Розум <—> Діяльність.

6. Виберіть ознаки, які характеризують процес наукового пізнан­ня, і ознаки, які характеризують пізнання у процесі навчання.

A. Ставиться задача відкриття нових істин.

Б. Вимагається творче засвоєння раніше відкритого.

B. Забезпечується прискорений темп пізнання явищ дійсності. Г. Змінюються форми та методи пізнавальної діяльності.

Д. Активний процес пізнавальної діяльності.

Е. Неперервне накопичення відносних істин, які наближаються нескінченно до абсолютної істини в ході відкриття нових законів, теорій.

Є. Відбувається стрибок, що полягає в переробці одиничного в за­гальне, в обмеженні необхідного від випадкового, суттєвого від несут­тєвого, головного від другорядного.

Ж. Від кількісного накопичення окремих наукових фактів думка йде до гіпотези, до її доведення, до висновку і узагальнення.

З. Спіралеподібний розвиток, що зумовлюється запереченням.

І. Заперечення заперечення проявляється в забезпеченні наступ­ності та поглибленні наукових уявлень про виучувані явища на базі нових даних.

7. До якої групи належать компоненти структури процесу учін-ня? Розмістіть їх в логічній послідовності.

А.

Сприймання. Розуміння. Мислення. Відчуття. Діяльність

Б.

Практика. Проблемна ситуація. Розуміння. Тренування. Формування умінь

В.

Застосування. Розуміння. Сприймання. Узагальнення. Систематизація. Запам'ятання

Г.

Проблемна ситуація. Практика. Вправи. Наочне сприймання. Систематизація. Залам'ятання

8. Визначте послідовність виконання дій у структурі діяльності вчителя. (Біля опису кожної дії поставте її порядковий номер.)

Попередня організація навчальної роботи вчителя. Аналіз досягнутих результатів. Стимулювання активності учнів. Планування діяльності. Поточний контроль, корекція. Організація діяльності учнів.

9. Серед запропонованих нижче положень виберіть ті, які харак­ теризують дії вчителя на кожному етапі.

А. Постановка перед учнями навчальних завдань.

Б. Організація взаємоконтролю учнів і розумової взаємодопомоги при виконанні лабораторних та практичних робіт.

B. Спостереження за діяльністю учнів. Г. Складання поурочних планів.

Д. Створення сприятливих умов, за яких школярі сприймають навчальні завдання.

Е. Своєчасне надання допомоги учням у виконанні навчальних зав­дань.

Є. Складання календарно-тематичних планів. Ж. Підготовка необхідних технічних засобів навчання, наочних посібників, дидактичних і роздаткових матеріалів.

З. Перегляд письмових робіт, зошитів учнів у процесі навчальної роботи.

І. Визначення прогалин в знаннях та вміннях учнів.

К. Попереднє проведення дослідів, демонстрацій, перегляд діафільмів.

Л. Постановка навідних запитань, виконання більш конкретних вправ.

М. Підбір навчально-методичної літератури, яка буде використа­на на уроці.

Н. Визначення ступеня знання учнями фактів і визначень.

О. Попереднє виконання вправ для закріплення, повторення та домашньої роботи для того, щоб врахувати можливі витрати часу на уроці.

П. Встановлення уміння використовувати отримані знання для розв'язання практичних завдань.

Р. Виконання вправ.

C. Чіткий розподіл функцій між учнями при організації практич­ них робіт.

Т. Зосередження уваги учнів на темі. У. Відповіді учнів на контрольні запитання. Ф. Встановлення рівня усвідомлення учнями знань. X. Короткий і зрозумілий інструктаж учнів про способи діяль­ності, що передбачаються.

Ц. Формування пізнавального інтересу.

Ч. Оцінка раціональності обраного учнями варіанту організації навчальної діяльності.

Ш. Розвиток почуття обов'язку і відповідальності.

Щ. Індивідуальні бесіди з окремими учнями під час самостійної роботи класу.

Ю. Додаткове пояснення.

Я. Визначення засобів, спрямованих на подолання причин прогалин в знаннях учнів.

10. Що ви розумієте під мотивами навчання? Назвіть основні мотиви, поясніть їх сутність.

11. Які типи навчання характеризують вказані ознаки?

116

Теорія навчання (дидактика)

117

А.	— Учитель "подає" навчаль­ний матеріал. — Учні усвідомлено заучують навчальний матеріал. — Учні інформують вчителя про рівень своїх знань.	Б.	— Учитель залучає учнів до ви­окремлення навчальної задачі. — Учні самостійно вивчають навчальний матеріал. — Школярі використовують знання на практиці.
В. — Учитель повідомляє учням аксіомні знання. — Учні завчають інформацію, не заглиблюючись в суть. — Учні по пам'яті відтворюють знання.

12. Визначте і запишіть дії вчителя та учнів у різних типах навчання: .

а) пояснювально-ілюстративне навчання:
вчитель	учень — сприймає навчальну інформа­цію; — засвоює найбільш важливі мо­менти в загальному вигляді, пока­зує первинне розуміння матеріалу; — використовує різні способи ос­мислення і поглиблення розумін­ня навчального матеріалу; — узагальнює засвоєний матеріал; — закріплює вивчене шляхом по­вторення; — використовує вивчення в ході виконання вправ, аналізу життє­вих ситуацій.
б) проблемне навчання:
вчитель — ставить перед учнями про­блемну задачу; — організує роздуми учнів над поставленою задачею; — пропонує довести справед­ливість висунутого варіанта розв'язання задачі; — якщо гіпотеза правильна, то просить зробити із неї виснов­ки про набуті знання;	учень

— при неправильних думках пропонує знайти помилку, ста­вить уточнюючу задачу або конкретизує її; — узагальнює отримане учня­ми розв'язання задачі; — ставить запитання з ме­тою закріплення нових знань; — пропонує вправи для засто­сування знань на практиці.

13. У чому сутність проблемного навчання? Розкрийте наукові засади проблемного навчання.

14. Відтворіть в опорній схемі структуру проблемного навчання. Поясність логічний взаємозв'язок між компонентами цієї структури.

15. Що ви розумієте під оптимізацією навчального процесу? Назвіть вимоги та шляхи оптимізації навчального процесу.

16. До якої групи ви відносите провідні фактори, спрямовані на інтенсифікацію процесу навчання?

А.	— Ретельна підготовка до уроку. — Використання наочності, — Спостережливість учителя. — Активність учнів	Б.	— Організація самостійної пізнавальної діяльності. — Формування пізнавальних мотивів навчання. — Забезпечення зворотного зв'язку. — Використання комп'ютерної техніки
В.	— Використання технічних засобів навчання. — Індивідуальна робота з учнями. — Забезпечення зворотного зв'язку. — Робота учнів у лабораторіях	Г.	— Залучання учнів до колективної діяльності. — Організація роботи учнів з книгою. — Активна домашня робота. — Забезпечення контролю за роботою учнів