- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)…41
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)…………………………………………………………………………………..50
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)…………………………………………………………………56
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)…………………………………………………………64
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх–початок ххі ст.)…………………………………………………………………………………..72
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці…………………………76
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90–ті роки хх ст.)………………………………………………………………………………83
- •2. Місце історії економіки та економічної думки в системі наук
- •3. Критерії періодизації економічної історії
- •2. Провідні центри первинних цивілізацій, риси їх економічного розвитку.
- •3. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу
- •4. Господарство первісних племен на території України
- •2. Особливості та фактори розвитку господарства Риму
- •3. Розвиток економічної думки античного світу
- •4. Економічний розвиток східнослов'янських племен та його особливості
- •2. Особливості аграрних відносин в українських землях
- •3. Розвиток міст, ремесел торгівлі та фінансів у Європі в середні віки
- •4. Розвиток ремесел, торгівлі, грошового обігу та фінансів в українських землях
- •5. Економічна думка періоду середньовіччя
- •2. Сутність та особливості процесу первісного нагромадження у провідних країнах світу. Мануфактурне виробництво
- •3. Меркантилізм
- •4. Особливості розвитку господарства України в хvі - хvіі ст.
- •2. Вплив розвитку ринкової економіки на європейську економічну думку. Зародження класичної політичної економії
- •3. Економічна система Адама Сміта
- •4. Промисловий переворот, його суть та особливості здійснення в країнах Європейської цивілізації
- •5. Розвиток ідей класичної політекономії в умовах фабричного капіталізму
- •6. Завершальний етап розвитку класичної школи
- •2. Формування світового господарства та міжнародні економічні відносини у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •3. Розвиток альтернативної течії економічної теорії в умовах посилення конкуренції та поглиблення суперечностей ринкової економіки. Національна політична економія
- •4. Марксистська економічна теорія
- •5. Формування теорії ринку. Маржиналістська революція
- •2. Утворення української самостійної держави. Економічна політика перших українських урядів
- •3. Економічні ідеї революційної та радикальної демократії в українській економічній думці
- •4. Розвиток політичної економії в Україні
- •2. Світова економічна криза 1929-1933рр. В сша, Німеччині, Англії, Франції. Початок державного регулювання економіки
- •3. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для провідних країн світової економіки
- •4. Еволюція неокласичної теорії на початку XX століття
- •5. Зародження кейнсіанської школи. Теоретична система Дж.М.Кейнса
- •2. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму
- •3. Еволюція кейнсіанської економічної теорії. Неокейнсіанство. Посткейнсіанство
- •4. Розвиток економічного неоконсерватизму
- •5. Подальша еволюція інституціоналізму
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.).
- •2. Нове кейнсіанство
- •3. Нова інституціональна теорія. Неоінституціоналізм
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.
- •1. Економіка України в 20-ті – 30-ті роки хх ст.
- •2. Економіка України в роки Другої світової війни та післявоєнна відбудова народного господарства
- •3. Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи і спроб її модернізації
- •4. Становлення довоєнної радянської економічної думки
- •5. Післявоєнна радянської економічна думка
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90–ті роки хх ст.).
- •1. Економіка незалежної України. Напрями ринкової трансформації економічної системи України
- •2. Інтегрування господарства економіки України до у світовий економічний простір
- •3. Сучасна економічна думка України
- •Список рекомендованої літератури
5. Зародження кейнсіанської школи. Теоретична система Дж.М.Кейнса
Вплив неокласицизму в 20—30 рр. різко зменшився, тому що пережив кризу. Механізм вільної конкуренції не забезпечував подолання протиріч ринкового господарства. Сама практика відчує необхідність втручання держави в господарське життя. У зв'язку з цим гостро постало питання про розробку нової теоретичної концепції, яка обґрунтувала б напрями і методи регулювання економіки з боку держави. За цих умов у 30 рр. ХХ ст. виникає новий напрям в економічній теорії — «регульовна економіка» - засновником якого був Джон Мейнард Кейнс. У подальшому цей напрям і одержав назву кейнсіанство.
Кейнсіанство - напрям в економічній науці, що дає обґрунтування неможливості саморегулювання капіталістичної економіки на макрорівні та необхідності державного втручання в економічні процеси. Вчення Кейнса було своєрідною реакцією на неокласичну школу і маржиналізм, які панували в економічній науці раніше. Кейнс визнав, що капіталізм з його принципами вільної конкуренції вичерпав свої можливості. Він чітко сформулював напрям економічної теорії - теорію державної регульованої економіки. В докейнсіанській економічній теорії, зокрема неокласицизмі, переважав мікроекономічний підхід (аналіз економіки з точки зору окремих господарських одиниць). Умови процвітання окремого господарчого суб'єкта ототожнювалися з умовами зростання та процвітання країни в цілому.
Виникнувши у 30-ті рр., кейнсіанство займало провідні позиції в економічній теорії та політиці провідних країн світу протягом 40-50 рр. XX ст.
На відміну від класиків та неокласиків Кейнс не розглядав капіталізм як систему економічних гармоній. Він говорить про притаманні цьому суспільству недоліки. Основними з них він вважав неповне використання виробничих та трудових ресурсів, кризи, безробіття. Кейнс зробив спробу дослідити причини цих недоліків і розробив конструктивні рекомендації щодо їх усунення. На думку Кейнса, головна причина криз та безробіття - недостатність сукупного попиту. Його недостатність зумовлена дією основного психологічного закону. Згідно з цим законом зі зростанням доходу збільшується і споживання, але не тією мірою, якою збільшується дохід, оскільки зростає: схильність до заощаджень. Це стримує зростання попиту доживання. Тому в центрі теорії Кейнса - проблема факто-й, що визначає величину попиту та його зростання. Досліджуючи цю систему, Кейнс увів такі поняття, як:
схильність до споживання — це частка споживання в національному доході;
схильність до заощадження — визначається частиною доходу, що заощаджується;
схильність до інвестицій - частина національного доходу, яка йде на розширення виробництва;
переваги ліквідності - прагнення перетворити в позичкову форму;
гранична ефективність капіталу - норма прибутку тощо.
З'ясувавши причини, що породжують недоліки капіталістичної системи та фактори, які на них впливають, Кейнс розробив практичні рекомендації щодо їх усунення - економічну програму державного регулювання економіки. На думку Кейнса держава повинна стимулювати підвищення ефективного попиту, передусім інвестиційного, продуктивного, за рахунок бюджетних методів (система державних закупівель і домовленостей), за рахунок заходів щодо підвищення граничної ефективності капіталу і зниження норми відсотка за допомогою помірної інфляції, впровадження пільгової (заохочувальної) для корпорацій системи податків, державного субсидіювання з метою росту виробництва.
Мінілексикон
Версальський договір – мирний договір, підписаний між країнами Антанти і Німеччиною 28 червня 1919 року, який закріпив результати Першої світової війни. Згідно з ним, Німеччина втратила значну частину території й зобов’язувалась сплатити репарації.
Депресія – фаза економічного циклу, яка характеризується глибоким падінням та застоєм у виробництві, високим безробіттям та падінням доходів населеня.
Загальна рівновага –стан економіки, коли досягнуто рівноваги на усіх риках. Вважається, що економіка знаходиться у стані загальної рівноваги, коли неможливо змінити виробництво одного товару, не змінивши ціни на інші товари.
План Дауеса – репараційний план для Німеччини, який був розроблений міжнародним комітетом експертів під головуванням Чарльза Г.Дауеса і затверджений 16 серпня 1924 р. План передбачав заходи по відновленню економіки Німеччини.
План Юнга – репараційний план, названий у честь творця іменем О.Юнга, американського банкіра і затверджений у січні 1930 р. План Юнга передбачав зменшення розмірів щорічних репарацій та платежів (на 20%), ліквідацію всіх форм і видів контролю над економікою і фінансами Німеччини.
План Маршалла – програма відбудови і розвитку Європи після Другої світової війни шляхом надання їй економічної допомоги з боку США. Ідея створення плану була висунута державним секретарем США Джорджом Кетлеттом Маршаллом (1880—1959 рр.) 5 червня 1947 р. План Маршалла здійснювався з квітня 1948 р. по грудень 1951 р.
Схильність до споживання — величина, яка показує частку видатків на споживання у національному доході.
Часткова рівновага – рівновага між попитом і пропозицією на ринку окремого товару.
Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ ст.).
Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині ХХ ст.
Виникнення і загальна характеристика неолібералізму.
Еволюція кейнсіанської економічної теорії. Неокейнсіанство. Посткейнсіанство.
Розвиток економічного неоконсерватизму.
Подальша еволюція інституціоналізму.
1. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині ХХ ст.
Після другої світової війни світове господарство охоплювало три підсистеми: господарство економічно розвинених країн, держав так званого соціалістичного табору та країн, що розвиваються, утворених, головним чином, після розпаду колоніальної системи. Головною тенденцією в економічному розвитку всіх країн була індустріалізація. Змінювалася структура національних господарств. Важливими чинниками розвитку світового господарства були розвиток науково-технічного прогресу, подальше поглиблення всесвітнього поділу праці, інтернаціоналізація виробництва. Сформувалася світова інфраструктура — комплекс галузей, що обслуговували світові економічні відносини (транспортна система, мережа інформаційних комунікацій тощо). Розширилися і набули нового змісту всі форми міжнародних економічних відносин. Для господарського розвитку характерним було посилення взаємозв'язків між усіма країнами та їхніми групами.
Економічно розвинені країни в другій половині XX ст. перейшли до якісно нового етапу економічного розвитку. Був здійснений різкий поворот в інвестиційній сфері на користь масового споживання і соціальної інфраструктури. Характерною особливістю було зростання у виробництві ролі НТП, запроваджувалися механізація і автоматизація виробництва, нові технології. Це дало змогу звільнити значні людські ресурси з матеріальної сфери виробництва і використати їх у сфері послуг. На фоні структурних змін у виробництві спостерігалося підвищення життєвого рівня населення.
Найбільш динамічно розвивалася промисловість, провідна галузь господарства. При всій різноманітності її розвитку в різних країнах структурні зміни відбувалися переважно в одному напрямі. Вичерпування національних родовищ руд і вугілля, конкуренція імпортної нафти, підвищення ефективності використання палива зумовили повільні темпи розвитку, скорочення у ВВП частки добувних галузей. Зростало значення обробної промисловості. Випереджаючими темпами розвивалися виробництво електроенергії, газопостачання, хімічна промисловість. Розпочався перехід на нафтогазову сировинну базу. Друге місце за темпами розвитку посідала електротехнічна галузь. Провідна роль, як і раніше, належала машинобудуванню. Виникли нові галузі: аерокосмічна, радіоелектронна та ін.
Істотною ознакою сільського господарства в економічно розвинених країнах був перехід до машинного виробництва стандартизованої продукції землеробства, широке впровадження досягнень НТП. Зменшилася кількість населення, зайнятого в сільському господарстві. Посилилася концентрація виробництва. Сільське господарство перетворилося на індустріальну галузь.
У повоєнні десятиліття в економічно розвинених країнах склалася сприятлива ситуація для підвищення життєвого рівня населення. Збільшувалися доходи громадян. У 50-ті роки в країнах Європи реальна заробітна плата зросла вдвічі. Збільшення доходів населення спричинило зростання споживчих витрат і зміну самої структури споживання. Населення західних країн все менше грошей витрачало на харчування і все більше на товари тривалого користування: будинки, автомобілі, телевізори, магнітофони, пральні машини тощо. Бурхливий економічний розвиток давав змогу виділяти значні кошти на виконання соціальних програм. До середини 70-х років у всіх країнах Заходу були створені ефективні системи соціального забезпечення.