- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)…41
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)…………………………………………………………………………………..50
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)…………………………………………………………………56
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)…………………………………………………………64
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх–початок ххі ст.)…………………………………………………………………………………..72
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці…………………………76
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90–ті роки хх ст.)………………………………………………………………………………83
- •2. Місце історії економіки та економічної думки в системі наук
- •3. Критерії періодизації економічної історії
- •2. Провідні центри первинних цивілізацій, риси їх економічного розвитку.
- •3. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу
- •4. Господарство первісних племен на території України
- •2. Особливості та фактори розвитку господарства Риму
- •3. Розвиток економічної думки античного світу
- •4. Економічний розвиток східнослов'янських племен та його особливості
- •2. Особливості аграрних відносин в українських землях
- •3. Розвиток міст, ремесел торгівлі та фінансів у Європі в середні віки
- •4. Розвиток ремесел, торгівлі, грошового обігу та фінансів в українських землях
- •5. Економічна думка періоду середньовіччя
- •2. Сутність та особливості процесу первісного нагромадження у провідних країнах світу. Мануфактурне виробництво
- •3. Меркантилізм
- •4. Особливості розвитку господарства України в хvі - хvіі ст.
- •2. Вплив розвитку ринкової економіки на європейську економічну думку. Зародження класичної політичної економії
- •3. Економічна система Адама Сміта
- •4. Промисловий переворот, його суть та особливості здійснення в країнах Європейської цивілізації
- •5. Розвиток ідей класичної політекономії в умовах фабричного капіталізму
- •6. Завершальний етап розвитку класичної школи
- •2. Формування світового господарства та міжнародні економічні відносини у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •3. Розвиток альтернативної течії економічної теорії в умовах посилення конкуренції та поглиблення суперечностей ринкової економіки. Національна політична економія
- •4. Марксистська економічна теорія
- •5. Формування теорії ринку. Маржиналістська революція
- •2. Утворення української самостійної держави. Економічна політика перших українських урядів
- •3. Економічні ідеї революційної та радикальної демократії в українській економічній думці
- •4. Розвиток політичної економії в Україні
- •2. Світова економічна криза 1929-1933рр. В сша, Німеччині, Англії, Франції. Початок державного регулювання економіки
- •3. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для провідних країн світової економіки
- •4. Еволюція неокласичної теорії на початку XX століття
- •5. Зародження кейнсіанської школи. Теоретична система Дж.М.Кейнса
- •2. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму
- •3. Еволюція кейнсіанської економічної теорії. Неокейнсіанство. Посткейнсіанство
- •4. Розвиток економічного неоконсерватизму
- •5. Подальша еволюція інституціоналізму
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.).
- •2. Нове кейнсіанство
- •3. Нова інституціональна теорія. Неоінституціоналізм
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.
- •1. Економіка України в 20-ті – 30-ті роки хх ст.
- •2. Економіка України в роки Другої світової війни та післявоєнна відбудова народного господарства
- •3. Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи і спроб її модернізації
- •4. Становлення довоєнної радянської економічної думки
- •5. Післявоєнна радянської економічна думка
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90–ті роки хх ст.).
- •1. Економіка незалежної України. Напрями ринкової трансформації економічної системи України
- •2. Інтегрування господарства економіки України до у світовий економічний простір
- •3. Сучасна економічна думка України
- •Список рекомендованої літератури
Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.).
Глобалізація економічних процесів та формування нової економіки.
Нове кейнсіанство.
Нова інституціональна теорія. Неоінституціоналізм.
1. Глобалізація економічних процесів та формування нової економіки
Революція в галузі інформаційних технологій, формування інтерактивних інформаційних мереж, використання новітніх комунікаційних засобів (супутникового телебачення, комп'ютерів, факс-зв'язку, інтернету, реактивної авіації, контейнерних перевезень), дигіталізація (використання цифрових методів обробки, зберігання і відтворення інформації) уможливили:
формування глобальної інформаційної інфраструктури та інтеграцію інформаційних ресурсів всіх рівнів, обсягів, масштабів;
безпрецедентне зростання мобільності фінансових, матеріальних, людських та інформаційних ресурсів і об'єднання географічне роздрібненого світу у систему, яка функціонує у режимі реального часу;
уніфікацію та упорядкування міжнародних потоків інформації, створення програмних засобів підтримки великих масивів баз даних і забезпечення легкого доступу до них;
формування мережевої логіки взаємовідносин як базової структури глобального господарства.
Частина дослідників трактують глобалізацію як тривалий історичний процес поетапного формування загальнопланетпарної цілісності, який супроводжував весь процес цивілізаційного розвитку або ж розпочався приблизно 100 років тому у зв'язку з інтенсифікацією зовнішньоекономічних зв'язків. Так, наприклад, фахівці Світового банку виокремлюють три хвилі глобалізації:
перша хвиля (1870—1914 рр.), яка стала неперевершеною, оскільки частка міжнародної торгівлі у валовому світовому доході у цей період зросла у два рази, а кумулятивний обсяг інвестицій до країн, що розвиваються, становив 32 %, водночас міграція охопила 10 % населення;
друга хвиля (1950—1970 рр.), пов'язана з поновленням попереднього стану після руйнації міжнародних зв'язків у ході двох світових воєн. У цей період частка обсягу світової торгівлі у світовому ВВП досягнула рівня 1913 р., кумулятивний обсяг інвестицій до країн, що розвиваються, становив 11 %;
третя хвиля (починаючи з 1970 р.), започаткована потужним розвитком сучасних інформаційних і транспортних технологій. У 1998 р. кумулятивний обсяг інвестицій у країни, що розвиваються, досягнув 22 %.
2. Нове кейнсіанство
У 80-х pp. XX ст. означилась тенденція теоретичного відокремлення переважно представників монетарного посткейнсіанства від загального напряму посткейнсіанства у вигляді нового кейнсіанства. Початком використання в науковому вжитку терміна "нове кейнсіанство" акцентувались його суттєві відмінності від неокейнсіанства 50—70-х pp. і посткейнсіанства 60—70-х pp. Йдеться про сучасний етап подальшої еволюції кейнсіанства в широкому розумінні слова. Найважливіша роль у розробці ідей нового кейнсіанства належить таким американським економістам, як Брюс Грінвальд, Джозеф Стігліц (Стенфордський університет), Джордж Акерлоф і Жанет Йєллен (університет Берклі), Олів'є Бланшар і Джуліо Ротемберг (Массачусетський технологічний інститут), Марк Гертлер (університет Вісконсін-Медісон), Бен Бернанк (Прінстонський університет), Грегорі Манків (Гарвард) та ін. Нове кейнсіанство об'єднує з посткейнсіанством і відрізняє від неокласичної школи визнання наявності стійких факторів макроекономічної нестабільності ринкової економіки, існування в ній неповного використання ресурсів та необхідності вдосконалення коригуючого впливу державного регулювання економіки. Але щодо пріоритетів економічного аналізу нове кейнсіанство суттєво відрізняється від своїх попередників. До початку 80-х pp. в кейнсіанстві не була розроблена проблема мікроекономіки. Вона залишалася прерогативою неокласики і саме за це кейнсіанство все більше піддавалося критиці як з боку монетаристів, так і з боку представників нової класичної макроекономічної теорії. Посткейнсіанці також не використовували неокласичних ідей і категоріального апарату. Нові кейнсіанці, на відміну від своїх попередників, вдосконалюють методологію економічних досліджень шляхом залучення як неокласичних ідей, так і відповідного категоріального апарату, використовують формально-математичний апарат загальної рівноваги. Нове кейнсіанство вже не можна назвати лише макроекономічною теорією ефективного попиту. В ньому відбулося зміщення акцентів аналізу з проблеми ефективного попиту на аналіз ринків капіталу, праці, товарів та раціональної поведінки господарських агентів в умовах макроекономічної невизначеності та неповноти економічної інформації. Власне від теорії Кейнса залишилось дуже мало — це ідея про те, що економіка не є цілком саморегульованою системою, а потребує регулювання держави. У центрі уваги нового кейнсіанства — аналіз проблем, породжених активним впливом фінансової сфери та грошового фактора на макроситуацію. Теорію ліквідності Кейнса представники цієї течії вважають спрощеною і надають перевагу розгляду механізму взаємозв'язку реального виробництва не тільки з коливаннями грошового попиту, але й зі змінами структури всієї фінансової сфери, боргової економіки, що базується на заборгованості населення, банків, фірм та держави. З позицій нового кейнсіанства суттєвою основою макроекономіки є розвиток сучасної теорії ціноутворення з урахуванням умов існування великих фірм, сильних профспілок і колективних договорів, а також втручання держави в цей процес. Мова також йде про розробку нової концепції ціноутворення в умовах недосконалої конкуренції, тобто конкуренції, за якої ціни не змінюються настільки швидко й еластично, щоб у достатньо короткий строк привести у рівновагу нове співвідношення попиту і пропозиції. Нові кейнсіанці враховують, що сучасна економіка має договірний характер, а звідси — низька рухливість та негнучкість цін. Стійкістю характеризується і заробітна плата як головний елемент витрат, виходячи з яких складаються ціни на продукцію. Таким чином, нові кейнсіанці вважають, що кейнсіанська теорія сьогодні — це теорія малорухомих цін і заробітної плати, що це саме той ланцюг, який потребує дослідження при аналізі стійкої інфляції. Як бачимо, руйнівний досвід кризових явищ 70-х pp. не пройшов для кейнсіанців безслідно. Вони визнали небезпечність невпинного та необачного зростання державних видатків і бюджетних дефіцитів.