- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)…41
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)…………………………………………………………………………………..50
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)…………………………………………………………………56
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)…………………………………………………………64
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх–початок ххі ст.)…………………………………………………………………………………..72
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці…………………………76
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90–ті роки хх ст.)………………………………………………………………………………83
- •2. Місце історії економіки та економічної думки в системі наук
- •3. Критерії періодизації економічної історії
- •2. Провідні центри первинних цивілізацій, риси їх економічного розвитку.
- •3. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу
- •4. Господарство первісних племен на території України
- •2. Особливості та фактори розвитку господарства Риму
- •3. Розвиток економічної думки античного світу
- •4. Економічний розвиток східнослов'янських племен та його особливості
- •2. Особливості аграрних відносин в українських землях
- •3. Розвиток міст, ремесел торгівлі та фінансів у Європі в середні віки
- •4. Розвиток ремесел, торгівлі, грошового обігу та фінансів в українських землях
- •5. Економічна думка періоду середньовіччя
- •2. Сутність та особливості процесу первісного нагромадження у провідних країнах світу. Мануфактурне виробництво
- •3. Меркантилізм
- •4. Особливості розвитку господарства України в хvі - хvіі ст.
- •2. Вплив розвитку ринкової економіки на європейську економічну думку. Зародження класичної політичної економії
- •3. Економічна система Адама Сміта
- •4. Промисловий переворот, його суть та особливості здійснення в країнах Європейської цивілізації
- •5. Розвиток ідей класичної політекономії в умовах фабричного капіталізму
- •6. Завершальний етап розвитку класичної школи
- •2. Формування світового господарства та міжнародні економічні відносини у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •3. Розвиток альтернативної течії економічної теорії в умовах посилення конкуренції та поглиблення суперечностей ринкової економіки. Національна політична економія
- •4. Марксистська економічна теорія
- •5. Формування теорії ринку. Маржиналістська революція
- •2. Утворення української самостійної держави. Економічна політика перших українських урядів
- •3. Економічні ідеї революційної та радикальної демократії в українській економічній думці
- •4. Розвиток політичної економії в Україні
- •2. Світова економічна криза 1929-1933рр. В сша, Німеччині, Англії, Франції. Початок державного регулювання економіки
- •3. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для провідних країн світової економіки
- •4. Еволюція неокласичної теорії на початку XX століття
- •5. Зародження кейнсіанської школи. Теоретична система Дж.М.Кейнса
- •2. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму
- •3. Еволюція кейнсіанської економічної теорії. Неокейнсіанство. Посткейнсіанство
- •4. Розвиток економічного неоконсерватизму
- •5. Подальша еволюція інституціоналізму
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.).
- •2. Нове кейнсіанство
- •3. Нова інституціональна теорія. Неоінституціоналізм
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.
- •1. Економіка України в 20-ті – 30-ті роки хх ст.
- •2. Економіка України в роки Другої світової війни та післявоєнна відбудова народного господарства
- •3. Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи і спроб її модернізації
- •4. Становлення довоєнної радянської економічної думки
- •5. Післявоєнна радянської економічна думка
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90–ті роки хх ст.).
- •1. Економіка незалежної України. Напрями ринкової трансформації економічної системи України
- •2. Інтегрування господарства економіки України до у світовий економічний простір
- •3. Сучасна економічна думка України
- •Список рекомендованої літератури
2. Особливості та фактори розвитку господарства Риму
В історії Античного Риму прийнято виділяти три етапи:
VIІI – VI ст. до н.е.) – царський
509 – 31 рр. до н.е.) – республіканський
31 р. до н.е. – 476 р. н.е.) – імператорський.
В першому періоді (VIIІ – VI ст. до н.е.) проходять руйнування родового ладу, перехід до селянської общини і до рабовласництва. Раніше усіх цей перехід здійснюють етруски, які в VII ст. до н.е. почали поширювати свій вплив на сусідні з Етрурією області. В VII ст. до н.е. було засновано Рим, який за правління царів етруської династії Тарквініїв став самим могутнім містом регіону, а згодом і усієї Італії.
Визначну роль в господарстві Риму відігравало землеробство. Серед ремесел значного поширення набули металообробне, керамічне, будівництво. Розвивалась торгівля з грецькими містами, Карфагеном, Сицилією. З середини V ст. до н.е. з’явились монети.
Розпад родового ладу зумовив необхідність соціального переустрою суспільства. У середині VI ст. до н.е. римський цар «етруської династії» Сервій Тулій провів реформу, яка знищила пережитки общинного ладу поділивши суспільство на 5 категорій за майновою ознакою і створила умови для розвитку приватної власності. Ця реформа викликала невдоволення родової знаті. Сервія Тулія було убито, його наступника – Тарквілія Гордого вигнано з Риму і у 510 р. до н.е. відмінено царську владу назавжди. Замість царів почали вибирати двох виборних посадових осіб — консулів.
З V по сер. III ст. до н.е. римська община складаються з двох верств населення - патриціїв, які звали себе римським народом і плебеїв. Плебеї були вільними, володіли землею на правах приватної власності. Проте їх безправ’я приводило до того, що їх часто за борги продавали у рабство. VI - III ст. до н.е. в Римі склалось патріархальне рабство.
Одночасно з розвитком господарства Рим здійснює територіальну експансію. У середині III ст. до н.е. він захоплює усю територію сучасної Італії. У II ст. до н.е. Рим стає світовою імперією.
На II – І ст. до н.е. припадає розцвіт рабовласницького ладу. Рабство набуває класичних форм. Джерелом поповнення рабів стають війни. Раби перетворюються в основну продуктивну силу. Громадяни Риму є вільними і власниками усіх захоплених Римом територій. Громадян Риму заборонено продавити у рабство.
У цей період у Римі формується крупне землеволодіння. Головна організаційна форма сільськогосподарського виробництва – рабовласницька вілла (25 - 100 га площею і 50 - 60 рабів). Згодом концентрація земельної власності приводить до виникнення латифундій – володінь площею понад 10000 га.
Перемоги в загарбницьких війнах, багатства і слава штовхали знатних полководців до захоплення влади. Це призвело до громадянських війн у І ст. до н.е., які поклали кінець республіці, призвели до занепаду сільське господарство.
Імператорський період характеризується відсутністю крупних війн, що призвело до злету господарства. І - II ст. до н.е. – епоха найбільшого розквіту Римської імперії. Припинення війн скоротило потік рабів і збільшило їх ціну. Використання рабів стало неефективним, а разом з тим стали неефективними і рабовласницькі латифундії. Латифундії починають ділити на ділянки «парцели», які здаються в оренду колонам (вільним селянам), також раби відпускаються на самостійне господарство з відбуванням повинності і наділяються землями. Уже з ІІ ст. н.е. рабська праця у Римі практично не використовується.
У III - V ст. н.е. спостерігається занепад господарства Римської імперії. Скорочуються сільськогосподарські угіддя, в занепад приходять латифундії і середня оренда. Зростає значення колонату. Вілли перетворюються в замкненні господарства, скорочується торгівля.
В 330 р імператор Костянтин І на місці грецького міста Візантії заснував другу столицю імперії – Константинополь. В 385 р. Римська імперія розпалась на дві частини: Західну з центром у Римі і Східну (пізніше її почали називати Візантією) зі столицею у Константинополі. У 410 р. племена вестготів захопили Рим. Менш ніж через 100 років після розподілу Західна імперія була зруйнована.