Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод_суд_економ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
165.38 Кб
Скачать

21

Експрес-інформація

ЩОДО МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ

ПРО ПІДГОТОВКУ МАТЕРІАЛІВ ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ

СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

В нових економічних умовах господарювання, які базуються на ускладнених господарських зв'язках, виникає необхідність комплексного використання правових та економічних знань для успішного розкриття економічних злочинів.

Одним з важливих доказів, визначених судово-процесуальним законодавством, вважаються висновки експертів. Згідно зі ст. 75 КПК експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні справи потрібні наукові, технічні або інші наукові знання. Судово-економічна експертиза зумовлена потребою спеціальних знань у галузі економіки: бухгалтерського обліку, оподаткування, контролю, аналізу, господарської діяльності для повноти, всебічності і об'єктивності дослідження фактичних обставин справи.

Законом України "Про судову експертизу" чітко визначено принципи судово-експертної діяльності. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності та повноти досліджень. Перші три принципи регламентуються процесуальним законодавством. Повнота досліджень вимагає правильного вибору об'єктів дослідження.

Об'єктами судово-економічної експертизи є документи, що містять дані про матеріальні, трудові і фінансові ресурси, процеси господарської діяльності та система бухгалтерського обліку і звітності (первинні документи, регістри бухгалтерського, податкового обліку, форми бухгалтерської, податкової та статистичної звітності). Джерелами інформації є законодавчі акти, нормативні документи, акти ревізій і контрольних перевірок, висновки різних видів експертиз.

Від правильного та повного надання слідством на дослідження об'єктів судово-економічної експертизи залежить якість експертного висновку, його доказовість. Особливо ретельно підбираються первинні облікові документи, що підтверджують факт виконання господарської операції.

Практика свідчить, що об'єкти судово-економічної експертизи визначають параметри дослідження.

Тому слідча практика ставить перед фахівцями в галузі економіки завдання спрямувати всі методи дослідження в напрямку вдосконалення сучасних підходів, методів і прийомів перевірок у розкритті та запобіганні економічним злочинам.

1. Підготовка матеріалів при призначенні судово-еконеомічної експертизи на стадії попередньОго слідстВа

Відповідно до норм статті 4. Закону України “Про судову експертизу” незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечується:

  • процесуальним порядком призначення судового експерта;

  • забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;

  • існування установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання та попереднього слідства;

  • кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків;

  • можливістю призначення повторної судової експертизи;

  • присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Тобто, правильність висновку експерта ґрунтується на принципах законності, незалежності, об’єктивності та повноти дослідження.

Крім того, слід зазначити, що досить важливим для дачі правильного висновку є вибір слідчим установи та особи, яка буде проводити судову експертизу. Згідно статті 10 Закону судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для давання висновку з досліджуваних питань.

Фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності.

Міністерство юстиції України веде Реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян. Атестація судових експертів (в тому числі і експертів-економістів) з числа працівників підприємницьких структур та громадян проводиться Міністерством юстиції України.

Органи дізнання, попереднього слідства і суди зобов’язані доручати проведення судових експертиз переважно фахівцям, внесеним до цього Реєстру.

На дослідження експертам надаються переважно оригінали документів, вилучені на підприємствах, в організаціях і закладах або завірені копії таких документів.

Акти ревізій, контрольних перевірок та документи, складені ревізорами контрольно-ревізійних, податкових служб та аудиторами аудиторських фірм (відомості, інші узагальнені дані), повинні бути підписані особами, що їх склали, відомості руху товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів - підписані від імені матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до вимог ст. 196 КПК України перелік документів, що направляються на дослідження експерту, зазначається в постанові про призначення судово-бухгалтерської експертизи. Документи повинні бути підшиті, пронумеровані та підібрані в хронологічному порядку їх складання та відображення в обліку.

Порядок складання та класифікація документів

Експертне дослідження вважається повним при дослідженні:

а) первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій;

б) регістрів бухгалтерського та податкового обліку, головної книги;

в) балансів та звітних документів;

г) інших матеріалів справи.

Вказані матеріали справи, що є об'єктами судово-бухгалтерської експертизи можна розподілити за такою схемою:

При дослідженні питань, пов'язаних з неналежним контролем за господарською діяльністю, суб'єкту розслідування необхідно подати акти документальних ревізій, тематичних перевірок та інвентаризацій, що характеризують стан зовнішнього та внутрішнього контролю.

Вимогами Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08. 10. 98. №53/5, передбачено :

Розділ 3. "Оформлення матеріалів для проведення експертизи Пункт. 14. Експертиза проводиться після подання особою чи органом, які призначили експертизу, матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

Пункт. 15. До експертної установи слід надсилати: постанову (ухвалу) про призначення експертизи, а також об'єкти дослідження (у разі потреби - зі зразками для порівняльного дослідження, протоколами вилучення речових доказів, їх огляду, схемами тощо).

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні експертизи, дається в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз у науково-дослідних експертних установах Міністерства юстиції України, затверджених вищевказаним наказом. Слід зазначити, що орієнтовний перелік питань з економічної (бухгалтерської) експертизи, який наведений в вищезазначених рекомендаціях, є дещо застарілим та не відповідає вимогам КПК та самої Інструкції щодо предмету економічної експертизи та меж компетенції експерта-економіста.

Пункт 17. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи вказуються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, назва суду, який виніс постанову (ухвалу); назва справи та її номер; обставини справи, які стосуються експертизи, підстави призначення експертизи, прізвище експерта або назва установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, поставлені експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, порівняльних матеріалів, а також матеріалів, направлених експертові для ознайомлення, або посилання на такі переліки, які є в матеріалах справи; інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Пункт 18. У разі призначення додаткової або повторної експертизи крім матеріалів, вказаних у пункті 17 цієї Інструкції, експерту надсилаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку. У постанові (ухвалі) про призначення додаткової та повторної експертизи зазначаються мотиви й підстави їх призначення.

Пункт 19. У постанові (ухвалі) про призначення комплексної експертизи зазначаються її назва та установа (установи), експертам якого (яких) доручено її проведення, а у разі участі в її проведенні особи, яка не є співробітником експертної установи - також її прізвище, ім'я та по батькові. У випадках, коли проведення комплексної експертизи доручено експертам декількох установ, у постанові (ухвалі) про її призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення експертизи, зокрема, координацію роботи експертів і зв'язок з особою або органом, які призначили експертизу. Якщо проведення комплексної експертизи доручено співробітникам експертної установи та особі, яка не є працівником цієї установи, провідною призначається експертна установа. Постанова (ухвала) про призначення комплексної експертизи направляється в кожну з установ-співвиконавців, а також особі, яка не є працівником експертної установи. Об'єкти дослідження і матеріали справи направляються експертній установі. Якщо у постанові (ухвалі) провідну установу не визначено, вона визначається за згодою між керівниками установ, а якщо між ними виникне суперечка то особою чи органом, які призначили комплексну експертизу.

Пункт 20. За загальним правилом експертизи мають призначатися відповідно до зони, яка обслуговується певною установою. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, вказавши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Пункт 21. Якщо необхідно провести експертизу на місці події або за місцезнаходженням об'єкта дослідження, особа або орган, які призначили експертизу, повинні забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об'єкта дослідження і належні умови праці.

Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи експерту слід надати документи бухгалтерського обліку, які містять відомості - вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути: прибуткові та видаткові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книжки, матеріали інвентаризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери за балансовими рахунками, головні книги, баланси та інші первинні та зведені документи бухгалтерського обліку і звітності.

Якщо ведення обліку механізовано, експерту надаються документи на машинних носіях (роздруківки регістрів бухгалтерського обліку).

Якщо експертиза призначається з метою документального підтвердження висновків документальних ревізій, в постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід зазначити, які саме висновки і з яких причин викликають сумнів (суперечать іншим зібраним у справі доказам, оскаржуються заінтересованими особами, непереконливо обгрунтовані ревізорами та ін.).

У разі, якщо у слідчого будуть виникати труднощі у підборі документів, які необхідні для надання експертного висновку з конкретних питань, вони можуть звернутися за консультацією до спеціаліста.

Документи мають бути систематизованими (за епізодами, періодами тощо), підшитими, прошнурованими та пронумерованими.