15

Прокуратура України

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

Головне управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство

Академія прокуратури України

Кафедра нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо проведення перевірок в органах внутрішніх справ додержання вимог закону при прийманні, реєстрації і вирішенні заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини

Київ

2006

Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Стадія порушення кримінальної справи має особливе значення для всієї наступної діяльності щодо досягнення мети кримінального судочинства. Вона розпочинається з появою приводів і підстав для порушення кримінальної справи і завершується рішенням про порушення кримінальної справи або про відмову в цьому, про що уповноважений орган виносить відповідний процесуальний документ. Від законності та оперативності прийнятого рішення на стадії порушення кримінальної справи значною мірою залежить досягнення повноти, всебічності й об’єктивності розслідування, а відтак і гарантований законом захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Найчастіше інформація про злочини надходить до органів внутрішніх справ, працівники яких, відповідно до ст.10 Закону України “Про міліцію”, зобов’язані приймати заяви і повідомлення про вчинені злочини у будь-який час, коли виконують службові обов’язки, та негайно їх реєструвати. Тому одним із важливих напрямів діяльності органів внутрішніх справ, що вимагають повсякденного прокурорського нагляду, є прийом, реєстрація, облік та вирішення заяв і повідомлень про злочини.

Вивчення практики прокурорського нагляду з цих питань свідчить, що істотну шкоду правам та інтересам фізичних та юридичних осіб завдають наявні факти укриття заяв і повідомлень про злочини від своєчасної та правильної реєстрації; несвоєчасного їх розгляду і вирішення; незаконної чи необґрунтованої відмови в порушенні кримінальних справ за фактами, викладеними в заявах і повідомленнях; укриття злочинів і повідомлень про злочини від своєчасного та правильного обліку, а також ряд інших порушень закону з боку службових осіб міліції при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв, повідомлень про злочини, що перешкоджає своєчасному, повному й об’єктивному розкриттю тих злочинів, щодо яких до органів внутрішніх справ надійшли заяви чи повідомлення.

З метою попередження та усунення порушень закону на цій стадії кримінального процесу Генеральний прокурор України в наказі від 19 вересня 2005 року № 4 гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство» зобов’язав підпорядкованих прокурорів щомісячно перевіряти повноту реєстрації, законність розгляду та вирішення заяв і повідомлень про злочини у кожному правоохоронному органі. Вимога щодо щомісячних перевірок прокурором законності приймання, реєстрації та вирішення заяв і повідомлень про вчинені злочини міститься також у ст.227 КПК України.

Відповідно до вимог зазначеного наказу Генерального прокурора України, прокурори всіх рівнів повинні при здійсненні наглядової діяльності на цьому напрямі, забезпечуючи комплексний підхід, використовувати дані органів державного нагляду та контролю, повідомлення засобів масової інформації, звернення, дані лікувальних закладів і судово-медичних бюро, підприємств, установ, організацій тощо, запобігати зволіканню з порушенням кримінальної справи за наявності очевидних ознак злочину, негайно скасовувати постанови про порушення кримінальних справ за малозначними фактами, які лише формально містять ознаки злочинів.

Підготовлені методичні рекомендації мають на меті підвищення професійної майстерності прокурорів при здійсненні перевірок додержання законності органами внутрішніх справ під час обліку, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень про злочини. Вони стануть у нагоді, насамперед, молодим спеціалістам, але й досвідчені прокурори також зможуть більш чітко зорієнтуватися, використати позитивний досвід інших прокуратур.

Використання зазначених методичних рекомендацій у практичній діяльності сприятиме підвищенню ефективності прокурорського нагляду за законністю діяльності органів внутрішніх справ щодо приймання, реєстрації та вирішення заяв, повідомлень або іншої інформації про злочину.

Відділ організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю Головного управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство Генеральної прокуратури України та кафедра нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство Інституту підвищення кваліфікації кадрів Академії прокуратури України з вдячністю приймуть пропозиції та побажання практичних працівників щодо вдосконалення прокурорського нагляду на зазначеній ділянці, інформацію про позитивний досвід роботи.

1. Правові підстави прокурорського нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при прийманні, реєстрації і вирішенні заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини

Відповідно до ст.121 Конституції України нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, є однією з важливих функцій прокуратури.

Діяльність прокурора у кримінальному судочинстві регламентується Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України). Зокрема п.2 ч.1 ст.227 КПК України серед інших повноважень прокурора передбачає його обов’язок не менше одного разу на місяць перевіряти додержання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини.

Готуючись до зазначених перевірок, необхідно звернути увагу на вимоги:

• Кримінально-процесуального кодексу України;

• глави 2 розділу ІІІ Закону України "Про прокуратуру";

• наказу Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 року № 4 ”Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство”;

• Закону України “Про міліцію” (ст.10);

• Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (затверджена наказом МВС України від 14.04.2004 № 400);

• наказу Міністра внутрішніх справ України від 04.10.2003 № 1155 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.03.2004 за № 259/8858) ”Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України”;

• Інструкції “Про єдиний облік злочинів” (затверджена спільним наказом Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства юстиції України від 26.03.2002 № 20/84/293/126/18/5);

• наказу МВС України і МОЗ України від 10.05.1993 № 307/105 “Про порядок обліку випадків звернення до медичних установ і міськрайлінорганів внутрішніх справ громадян з тілесними ушкодженнями кримінального характеру”.

Зазначені інструкції та накази є підзаконними актами Кримінально-процесуального кодексу України і призначені детально регламентувати роботу органів внутрішніх справ (далі – ОВС) з питань, що перевіряються. Тому їх положення також повинні використовуватися прокурорами для виявлення і припинення порушень вимог закону при прийомі, реєстрації, розгляді заяв і повідомлень про злочини (далі – інформації про злочини).

Питання організації роботи ОВС щодо порядку реєстрації і розгляду заяв та повідомлень про безвісне зникнення громадян регулюються іншими інструкціями та наказами МВС України. З урахуванням специфіки перевірку стану додержання вимог закону в ОВС по цій категорії заяв рекомендується проводити окремо.

Крім того, необхідно мати на увазі, що, відповідно до вимог частини 5 статті 97 КПК України, заяви та повідомлення про злочини, до порушення кримінальної справи, можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу чи його заступника. Матеріали оперативно-розшукової справи до постанови про відмову у порушенні кримінальної справи не долучаються. У таких випадках прокурор району позбавлений можливості перевірити матеріали оперативно-розшукової справи, оскільки Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” передбачає наглядові повноваження прокурора на цьому напрямі не нижче рівня прокуратури області. У разі виявлення таких випадків прокурор району має інформувати прокуратуру області про неможливість у повному обсязі перевірити додержання вимог закону у прийнятому рішенні із зазначених підстав.

З метою належної підготовки до проведення перевірки прокурору необхідно мати уявлення про види інформації про злочини та події, що реєструється в ОВС, порядку її приймання і реєстрації.

Усю інформацію про злочини, що надходить до ОВС, залежно від способу її подання, поділяють на дві групи:

1. Інформація про злочини, що міститься в джерелах, визначених законом (ч.1 ст.94 КПК) як приводи до порушення кримінальної справи:

а) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян (до них відносяться усні або письмові заяви громадян, повідомлення податкових інспекцій, контрольно-ревізійних, фінансових, митних органів, медичних і страхових установ, звернень з інших органів внутрішніх справ, у т.ч. державної служби безпеки дорожнього руху, територіальних органів виконання кримінальних покарань, регіональних органів Служби безпеки України, підрозділів державної прикордонної служби та інші);

б) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, що затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним.

Під заявами, повідомленнями про злочин слід розуміти таку усну або письмову заяву громадянина, повідомлення підприємства, установи, організації або посадової особи, в якому містяться відомості про злочин, що вчинений або готується, чи про ознаки злочинного діяння, за умови їх відповідності вимогам, які пред’являються до них законом, а саме:

- усна заява після роз’яснення заявнику відповідальності за завідомо неправдивий донос підтверджена підписанням протоколу, в який занесено цю заяву;

- письмова заява підписана особою, від якої вона виходить, із зазначенням в ній або в окремому протоколі, що заявнику роз’яснена відповідальність за завідомо неправдивий донос, і службовою особою, яка зробила таке роз’яснення;

- повідомлення підприємств, установ, організацій, службових осіб в письмовій формі. На відміну від громадян службові особи не попереджаються про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос, оскільки за неправдиве повідомлення вони несуть кримінальну відповідальність за злочин у сфері службової діяльності.

До числа заяв і повідомлень про злочини не відноситься інформація, яка надійшла по телефону, телеграфу, радіо, у вигляді спрацювання приладів охоронної сигналізації, анонімного звернення про злочини, пригоди та інші сигнали про події, факти, які мають відношення до боротьби зі злочинністю і забезпечення охорони громадського порядку (так звана інша інформація). Така інформація може служити приводом до виїзду на місце події, проведення перевірки. У разі її підтвердження приводом до порушення кримінальної справи слід вважати безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором чи судом ознак злочину.

Не відносяться до заяв і повідомлень про злочини статті, замітки і листи, опубліковані в пресі. Вони є самостійним приводом до порушення кримінальної справи;

в) явка з повинною;

г) повідомлення, опубліковані в пресі;

д) безпосереднє виявлення органами дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

2. Інформація про злочини, що надійшла телефоном чи за допомогою інших засобів зв’язку.

Діюче кримінально-процесуальне законодавство регламентує прийняття та вирішення заяв і повідомлень про будь-які злочини, що вчинені або готуються (ст. 97 КПК України).

В органах внутрішніх справ реєстрація заяв і повідомлень про злочини, тобто запис, відмітка у відповідних книгах або журналах з метою фіксації прийнятої інформації, яка вимагає вчинення певних дій, здійснюється у відповідності з правилами, встановленими Інструкцією про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються. Іншого нормативного документу щодо реєстрації інформації про злочини немає.

Сутність реєстрації полягає у фіксації факту прийняття інформації про злочин відповідним органом з присвоєнням порядкового номера і стислим описом отриманих відомостей у реєстраційному документі.

Згідно із зазначеною Інструкцією вся інформація про злочини та події має реєструватися оперативним черговим по ОВС у журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (ЖРЗПЗ), після її надходження.

Інформацію черговий реєструє самостійно, без узгодження з керівництвом ОВС.

ЖРЗПЗ є документом суворої звітності, а також основним документом, на підставі якого ведеться статистична звітність про розгляд заяв і повідомлень про злочини.

Персональна відповідальність за додержанням правил ведення ЖРЗПЗ і повноту реєстрації інформації про злочини покладається на оперативного чергового по ГУБОЗ МВС, міськ-, рай-, лінорганів, спецпідрозділів БОЗ, а правил ведення журналу реєстрації інформації про злочини та інші події, що надійшли за телефонною лінією чи за допомогою інших засобів зв’язку, (далі – ЖРІЗ) на оперативного чергового по МВС та помічника начальника чергової частини – оперативного чергового по ГУМВС, УМВС, УМВСТ (п.3.15 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються – далі Інструкція).

За наказом МВС України № 400, прийом інформації про злочини, що вчинені або готуються, незалежно від місця і часу їх вчинення, повноти отриманих даних, а також особистості заявника, здійснюється цілодобово оперативним черговим того органу внутрішніх справ, до якого надійшло звернення чи повідомлення.

Вимоги до письмових, усних заяв, повідомлень підприємств, установ, організацій, явок з повинною регламентовані ст.ст. 95 – 96 КПК України.

При виявленні в процесі розслідування раніше вчиненого злочину особа, яка проводить дізнання, або слідчий одержує від потерпілого заяву, що реєструються в ЖРЗПЗ із позначенням “Додатково виявлено у ході розслідування кримінальної справи № __”. Коли одержання письмової заяви неможливе, складається рапорт. За цими документами приймається рішення згідно з вимогами КПК України.

Якщо реєстрацію заяви чи повідомлення про злочин, що вчинений або готується, з будь-яких причин було затримано, то у графі № 2 ЖРЗПЗ поряд з часом її надходження до чергової частини зазначаються дата і точний час її початкового отримання працівником міліції. У такому разі строк прийняття рішення за нею обчислюється з часу початкового отримання.

Заяви та повідомлення про злочини, які вчинені або готуються, що надійшли до чергової частини органу внутрішніх справ, реєструються в ЖРЗПЗ і їх розгляд організовується згідно з вимогами КПК України та Інструкції.

Категорично забороняється реєстрація в канцелярії заяв і повідомлень про злочини, поданих в ОВС особисто заявником, а також передача інформації про злочини і події, що надійшла в канцелярію, в інші служби ОВС для розгляду без реєстрації в ЖРЗПЗ (на анонімну інформацію про злочини ця вимога інструкції не поширюється).

Зареєстрована в ЖРЗПЗ інформація розглядається в порядку й у терміни, встановлені ст. 97 КПК України. Про результати розгляду заяви чи повідомлення працівником з обліково-реєстраційної та статистичної роботи в графі 8 ЖРЗПЗ проставляється спеціальний штамп відмітки про рішення, прийняте за заявами і повідомленнями про злочини, що вчинені або готуються, заповнюються його реквізити та ставиться вихідний номер і дата письмової відповіді заявнику.

Якщо в результаті перевірки інформації про злочин не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку, слідчий або орган дізнання має право, відмовивши в порушенні кримінальної справи, надіслати заяву чи повідомлення на розгляд громадській організації, службі в справах неповнолітніх, трудовому колективу або власнику підприємства, установи, організації чи уповноваженому ним органу для здійснення відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.

Матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи вивчаються особисто начальником ОВС (пункт 5.2.2 Інструкції). Ним же повинні затверджуватися і постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. В обов'язки начальника ОВС також входить:

• при виявленні розбіжності між текстом початкового повідомлення, останніх заяв і поясненнями заявників в особистій з ними бесіді з'ясувати причини цього, вжити заходів до усунення виявлених порушень, про що зробити в матеріалі відповідні записи;

- при виявленні необґрунтованості рішення, прийнятого за матеріалом, на підставі якого раніше затверджено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, негайно вносити пропозиції відповідному прокурору про її скасування;

- у випадку виявлення фактів порушення порядку прийняття, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень про злочини вживати термінові заходи щодо їх усунення, доручати проведення службової перевірки і притягувати у встановленому порядку винних посадових осіб до відповідальності.

Усі матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи реєструються в спеціальному журналі, що ведеться співробітником з обліково-реєстраційної роботи. Кожному матеріалу присвоюється порядковий (з початку року) номер.

Перед проведенням перевірки додержання законності під час прийому, реєстрації, розгляду інформації про злочини і події в РВ/МВ МВС України необхідно ознайомитися з матеріалами роботи комісії з перевірки повноти і достовірності обліку інформації про злочини і події, що зберігаються в спеціальній справі, а також з матеріалами попередніх перевірок з цього питання протягом поточного року.