43

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації прокурорського нагляду

за додержанням законів органами,

які проводять дізнання та досудове слідство

Київ - 2011

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації прокурорського нагляду

за додержанням законів органами,

які проводять дізнання та досудове слідство

Відповідно до п.3 ст. 5 , ст.ст. 29, 30 Закону “Про прокуратуру” однією із галузей прокурорсько-наглядової діяльності виступає нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.

Прокурорський нагляд за органами дізнання і досудового слідства складають дії та рішення прокурора щодо реалізації наданих йому повноважень з метою попередження, виявлення й усунення порушень цими органами норм кримінально-процесуального та інших законів. У цю сферу входить нагляд за двома групами об’єктів: органами дізнання та органами досудового слідства.

Перелік органів дізнання визначено ст. 101 КПК України. До органів досудового слідства, які піднаглядні прокуратурі, належать:

• слідчі прокуратури;

• слідчі органів внутрішніх справ;

• слідчі податкової міліції;

• слідчі органів безпеки.

Слідчі, незалежно від відомчої належності, не виконують жодних інших функцій, окрім розгляду і вирішення заяв (повідомлень) про злочини та провадження досудового слідства у справах про злочини, віднесені до їх компетенції. Тому прокурорський нагляд за додержанням законів органами досудового слідства охоплює всю діяльність слідчих.

Предмет і завдання прокурорського нагляду за органами дізнання і досудового слідства

Стаття 29 "Закону про прокуратуру" визначає предмет прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства як:

• захист особи, і прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

• виконання вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

• запобігання незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності. Охорона прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством.

• здійснення заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Діяльність цих органів значною мірою може зачіпати консти­туційні права і свободи учасників кримінального процесу. Кримі­нально-процесуальний закон допускає, за наявності передбачених ним підстав і з додержанням встановленого порядку, обмеження права на свободу і особисту недоторканність під час здійснення затримання за підозрою у вчиненні злочину, застосування запо­біжного заходу взяття під варту, приводу, примусового освідування, вилучення зразків для порівняльного дослідження, права на не­доторканість житла під час проведення огляду, обшуку, виїмки пред­метів і документів, права власності та володіння майном під час накладення на нього арешту, права на таємницю переписки, під час накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію, пра­ва на працю за умов відсторонення обвинуваченого від посади тощо. Законність рішень органів дізнання та слідчих про засто­сування відповідних їх компетенції заходів процесуального примусу і провадження слідчих дій, пов'язаних із обмеженням, тією чи іншою мірою, конституційних прав і свобод громадян - суб'єктів кримі­нально-процесуальної діяльності, - один із найважливіших елемен­тів, що утворює предмет прокурорського нагляду, визначений стат­тею 29 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурор зобов'язаний слідкувати за додержанням конститу­ційного права затриманого або арештованого підозрюваного та об­винуваченого на допомогу захисника, на виконання органами дізнан­ня і слідчими правил ст.62 Конституції України, у відповідності з яки­ми обвинувачений не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.

Стаття 59 та інші статті Конституції України проголошують, що кожен має право захищати свої права і свободи всіма способами, не забороненими законом, і що права потерпілих від злочинів охороня­ються законом. Ці конституційні норми зобов'язують прокурора слід­кувати за тим, щоб учасникам кримінального процесу на стадіях порушення кримінальної справи і досудового слідства своєчасно роз'яснювались їх права і надавалась реальна можливість щодо їх реалізації.

Нагляд прокурора за виконанням вимог кримінально-процесу­ального закону щодо своєчасності та обґрунтованості порушення кримінальних справ за кожною заявою (повідомленням) про злочин, виконання органами дізнання і досудового слідства публічного обо­в'язку провадження у кримінальних справах з метою притягнення винних до кримінальної відповідальності - виступає гарантією за­безпечення конституційного права потерпілого на правовий захист від злочинних посягань.

Перевірка прокурором виконання органом дізнання або слідчим обов'язку вжити заходів для забезпечення поданого або можливого у майбутньому цивільного позову (ст.ст. 28, 29 КПК України) має безпосереднє відношення до гарантування законодавчо визначеного права потерпілих на компенсацію завданої злочином шкоди. Складовою прокурорського нагляду за додержан­ням законів органами дізнання і досудового слідства виступає вста­новлений законом порядок вирішення заяв (повідомлень) про зло­чини та їх розслідування.

Діяльність органів дізнання і досудового слідства ретельно рег­ламентована кримінально-процесуальним законодавством, яке ви­значає процесуальний порядок щодо:

• прийому і розгляду заяв (повідомлень) про злочини та їх ви­рішення;

• порушення чи відмови у порушенні кримінальної справи;

• прийняття справи до провадження конкретною посадовою особою (дізнавачем, слідчим, прокурором);

• здійснення дізнання, слідчих дій;

• пред'явлення слідчим обвинувачення конкретним особам;

• застосування заходів процесуального примусу;

• закінчення досудового слідства складенням обвинувального висновку і скеруванням справи прокурору; закриттям провадження у справі; скеруванням, через прокурора, справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру;

- зупинення слідства у справі тощо.

Прокурорський нагляд розпочинається з моменту отримання органом дізнання чи слідчим заяви (повідомлення) про вчинений чи такий, що готується, злочин або появи іншого законного приводу для порушення кримінальної справи і продовжується протягом усьо­го ходу досудового розслідування, додержання порядку здійснення якого перебуває під постійним наглядом прокурора.

Іншою складовою прокурорського нагляду за ор­ганами дізнання та досудового слідства є законність процесуальних (тобто передбачених КПК) рішень, що приймаються піднаглядними органами. Цих рішень може бути доволі багато. Окрім того, вони різноманітні та різноаспектні як за характером, так і за юридичними наслідками. Кожне таке рішення повинно бути законним і обґрун­тованим. Прийняття процесуальних рішень, які у переважній біль­шості випадків відповідають названим вимогам, разом з тим, інколи пов'язане із певними помилками та порушеннями закону. Саме цим і пояснюється те, що законність прийняття процесуальних рішень виступає самостійною складовою предмета прокурорського нагляду за органами дізнання та досудового слідства.

Усі складові прокурорського нагляду тісно між собою пов'язані, і в багатьох випадках переплітаються. Перевірка додержання ор­ганами дізнання та слідства прав і свобод людини і громадянина, залученого у сферу кримінального судочинства, взаємовідносна з оцінкою законності та обґрунтованості рішень щодо застосування заходів процесуального примусу, провадження слідчих дій, а також із виконанням вимог закону, які регламентують процедуру дій та рішень за заявами (повідомленнями) про злочини і провадження у кримінальних справах.

Прокурорський нагляд в стадії досудового розслідування по­ширюється і на виконання закону начальниками слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, податкової міліції, служби безпеки. Про­курор має право перевіряти, чи використовують і як використовують ці посадові особи свої законні повноваження для здійснення керів­ництва і процесуального контролю за діями та рішеннями підлеглих їм слідчих.

Завдання прокурорського нагляду за виконанням законів орга­нами дізнання та досудового слідства обумовлюються предметом нагляду. У загальному вигляді їх можна сформулювати як:

• забезпечення засобами прокурорського нагляду досягнення вимог закону (ст.2 КПК України) щодо швидкого і повного розкриття злочинів;

• викриття винних;

• забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідаль­ності і жоден невинний не був покараний.

До завдань цього виду прокурорського нагляду також можна віднести:

• попередження, виявлення та усунення порушень, передбачених законами прав і свобод учасників досудового розслідування;

• попередження, виявлення та усунення порушень процесуального порядку розгляду та вирішення заяв (повідомлень) про злочин тощо.

На кожній із досудових стадій кримінального процесу перера­ховані завдання прокурора конкретизуються, набувають специ­фічного характеру залежно від етапу розслідування та форми йо­го завершення.

Кримінально-процесуальним та іншими законами визначена підслідність кримінальних справ слідчим різних відомств і компе­тенція кожного із органів дізнання щодо розгляду, вирішення ними заяв, повідомлень про злочини, здійснення провадження у кримі­нальних справах. Тому ще одним із завдань прокурорського на­гляду є слідкування за тим, щоб слідчі та працівники, які про­вадять дізнання, діяли в межах своєї компетенції.

Значення цього напряму прокурорського нагляду обумов­люється перш за все тим, що, діяль­ність органів дізнання і досудового слідства вимушено втруча­ється і обмежує здійснення багатьох конституційних та галузевих кримінально-процесуальних прав і свобод фізичних та юридичних осіб, залучених, у зв'язку з тими чи іншими обставинами, у сферу кримінального судочинства. Жоден інший напрям (галузь) про­курорського нагляду не охоплює потреби в перевірці законності та обгрунтованості такої великої кількості дій та рішень підна­глядних органів.

Від того, наскільки ефективно здійснюється нагляд прокуро­рами за органами дізнання та досудового слідства, багато в чому залежить успіх у боротьбі зі злочинністю, дотримання режиму за­конності в Україні.