- •Методика викладання української мови в початкових класах
- •Методика викладання української мови як науки
- •Форма наукових досліджень і участь учителів у їх проведенні
- •Мета,особливості і структура курсу методики мови
- •Наукові основи методики початкового навчання української мови
- •Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
- •Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
- •Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
- •Аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- •Прийоми звукового аналізу
- •Основні періоди й етапи навчання грамоти
- •Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
- •Букварний період
- •Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
- •Характеристика рукописного шрифту для навчання письма шестирічних першокласників
- •Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі
- •Тема: Структура уроку букварного періоду.
- •Орієнтовні дидактичні структури уроків рідної мови навчання грамоти
- •Загальнодидактичні вимоги:
- •Спеціальні (методичні) вимоги:
- •1. Повторення вивченого на попередньому уроці.
- •2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
- •7. Підсумок уроку.
- •V. Підсумок. Розділ іі Методика класного і позакласного читання
- •Читання як навчальний предмет, його завдання
- •Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
- •Наукові засади методики читання в початкових класах
- •З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню
- •Завдання уроків класного читання
- •Види читання
- •Якості читання
- •Вироблення якісних ознак читання
- •Вироблення навичок швидкого читання
- •Вироблення навичок виразного читання Що таке « виразне читання » вчителя?
- •Передумови виразного читання учнів
- •Шляхи розкриття учням поняття « виразне читання »
- •Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
- •Особливості виразного читання поетичних творів
- •Уроки класного читання Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання
- •Уроки ознайомлення з новим твором Визначення мети уроку
- •Основні етапи читання
- •Підготовка до сприймання твору
- •Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного
- •Робота над перечитуванням тексту
- •Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
- •Навчання складати план прочитуваного
- •Переказ прочитаного
- •Проведення узагальнюючої бесіди, встановлення ідейного змісту твору
- •Особливості вивчення творів різних жанрів Методика опрацювання оповідань
- •Особливості роботи над казкою
- •Особливості роботи над байкою
- •Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями
- •Особливості роботи над віршем
- •Уроки узагальнення знань Завдання уроків узагальнення знань
- •Підготовка до узагальнюючого уроку і його проведення
- •Робота над загадками, прислів’ями і скоромовками
- •Облік навичок читання
- •1. Підсумковий етап.
- •2. Бібліотечні уроки (повідомлення творчої групи).
- •8. Огляд куточків позакласного читання, конкурс створених власноручно дитячих книжок (кожна творча група презентує своє видання).
- •9. Огляд списків рекомендованої літератури з позакласного читання для кожного етапу
- •V. Домашнє завдання.
- •Повторити теоретичний матеріал.
- •Підготовити фрагмент нетрадиційного уроку позакласного читання. Структура уроку позакласного читання
- •Уроки зустрічі з книжкою
- •Методика вивчення граматики і лексики
- •Методи навчання граматики
- •Евристичний метод
- •Проблемний метод
- •Частково-проблемний метод
- •Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи
- •Методика формування граматичних понять
- •Методика вивчення фонетики і графіки Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- •Вивчення теми « Голосні звуки і позначення їх буквами »
- •Вивчення теми « Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі »
- •Вивчення теми « Дзвінкі і глухі приголосні »
- •Вивчення теми « Склад. Наголос »
- •Звуковий і звукобуквений аналізи, методика їх проведення
- •Формування уявлень про мову і мовлення
- •Формування уявлень про текст
- •Урок у 3 класі
- •Методика опрацювання елементів лексики Лінгводидактичні основи методики роботи над словом
- •Робота над засвоєнням лексичного значення слова
- •Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
- •Робота над синонімами
- •Наша Батьківщина
- •Вивчення антонімів
- •Види вправ з лексики й методика їх проведення
- •Хто кричав?
- •Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
- •Вивчення основи слова і закінчення
- •Вивчення кореня слова
- •Вивчення префікса
- •Вивчення суфікса
- •Методика вивчення частин мови
- •Система вивчення іменника
- •Формування загального поняття про іменник
- •Методика вивчення числа іменників
- •Методика вивчення роду іменників
- •Методика вивчення відмінювання іменників
- •Система вивчення прикметника
- •Формування загального поняття про прикметник
- •Методика вивчення роду і числа прикметників
- •Система вивчення дієслова
- •Формування загального поняття про дієслово
- •Методика вивчення числа і роду дієслів
- •Методика вивчення часових форм дієслів
- •Формування поняття про дієвідмінювання
- •Вивчення займенника
- •Вивчення числівника
- •Вивчення прислівника
- •Вивчення прийменника
- •Морфемний і морфологічний розбори. Методика їх проведення Морфемний розбір
- •Морфологічний розбір
- •1. За дидактичною метою
- •3. За характером розумових операцій
- •4. За формою навчальної діяльності
- •5. За діяльністю учнів
- •6. За рівнем самостійності
- •7. Цікаві вправи з граматики
- •Значення знань з синтаксису в початкових класах
- •Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •Формування поняття про речення
- •Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
- •Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- •Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- •Вивчення однорідних членів речення
- •Ознайомлення зі складним реченням
- •Види вправ із синтаксису й пунктуації
- •Орфографія як предмет вивчення
- •Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
- •Граматичний і антиграматичний напрями в методиці навчання орфографії
- •Психологічна природа орфографічної навички
- •Аналіз лінгвістичної природи написань
- •Залежність методики від лінгвістичної природи написань
- •Вивчення фонетичних написань
- •Вивчення морфологічних написань
- •Вивчення семантичних написань
- •Вивчення історичних написань
- •Методика роботи над орфографічним правилом
- •Умови успішного формування орфографічних навичок
- •Орфографічні вправи Системність вправ
- •Види вправ
- •Орфографічний розбір та його види
- •Словникова робота в процесі навчання орфографії
- •Вимоги до уроків навчання орфографії
- •Значення формування умінь літературної вимови
- •Особливості й умови становлення літературної вимови
- •Методика формування умінь літературної вимови
- •Навчальні диктанти
- •Способи виправлення помилок у контрольних диктантах
- •Аналіз опрацювання помилок
- •Норми оцінювання результатів диктантів
- •Орієнтовний обсяг письмових робіт з рідної мови
- •Оцінювання контрольних письмових робіт
- •Розділ V Методика опрацювання розділу "Мовленнєва діяльність".
- •Аудіювання на уроках української мови
- •2. Наявність у тексті нових (незнайомих) слів.
- •Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
- •Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв’язного мовлення Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв’язним мовленням
- •Розвиток діалогічного мовлення у школярів на уроках української мови
- •Оцінювання.
- •Теми для діалогів
- •Прийоми навчання зв’язним висловлюванням
- •Мотивація мовлення. Типи мовленнєвих ситуацій.
- •Прийоми активізації мовленнєвої творчості
- •Уміння розкривати тему і основну думку висловлювання
- •Спостереження за зв’язком між змістом тексту і заголовком
- •Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання
- •Уміння збирати матеріал для висловлювання
- •Розвиток сприймання, мислення і мовлення у їх взаємозв’язку
- •Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю
- •Добір матеріалу за картиною
- •Добір матеріалу за текстом
- •Уміння систематизувати зібраний матеріал (структурно-композиційні уміння)
- •Формування уявлень про семантико-композиційну структуру тексту
- •Мовні засоби зв’язку речень у тексті
- •Слова, найважливіші для вираження думки
- •Виділення мікротем у власному висловлюванні. Складання плану
- •Уміння знаходити потрібні мовні засоби у висловлюваннях різник видів
- •Особливості роботи з розвитку зв’язного мовлення
- •Аспекти роботи над зв’язним мовленням
- •Особливості підготовчої роботи до написання твору
- •1. Створення емоційного фону до написання твору
- •2. Збирання фактичного матеріалу
- •3. Робота над лексикою
- •Балакуни
- •Робота з антонімами
- •Робота з порівняннями
- •Робота з фразеологічними зворотами
- •4. Складання плану творчої роботи
- •Орієнтовна структура уроку з розвитку мовлення (написання твору)
- •Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)
- •Критерій оцінок такий:
- •Критерії форми оцінювання учнівських переказів і творів
- •Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)
Форма наукових досліджень і участь учителів у їх проведенні
Є кілька форм наукових досліджень, у яких участь учителів початкових класів не тільки можлива, а й необхідна, оскільки виявляється корисною для них. Це 1) цілеспрямоване спостереження за процесом освоєння учнями програмового матеріалу, 2) вивчення позитивного досвіду колег-класоводів, 3) участь у проведенні експерименту.
1. Спостереження за тим, як учні оволодівають програмним матеріалом,– найпростіша форма досліджень, доступна і конче потрібна кожному вчителеві, який би клас він не вів. Йому не байдуже, як учні засвоюють вимоги навчальної програми, чи встигають вони набувати необхідних умінь і навичок, інакше кажучи, наскільки успішно іде навчальний процес під його керівництвом. Дані таких спостережень дозволяють класоводові своєчасно усувати недоробки.
Мета спостережень може бути різною. В одних випадках доцільно поставити питання про ступінь засвоєння граматичних понять чи рівень орфографічної грамотності. В інших – виникає потреба виявити вміння дітей складати план і переказувати за ним зміст твору. Іноді з’являється необхідність проаналізувати, як дотримуються діти орфоепічних норм української мови в різних сферах мовленнєвої діяльності – в усному мовленні і при читанні.
З форм спостереження застосовуються фіксації відповідей учнів на запитання вчителя, аналіз учнівських робіт – класних, домашніх, контрольних та ін. Результати спостережень ретельно аналізуються, узагальнюються. На їх основі робляться висновки, які вкажуть на шляхи вдосконалення подальшої роботи вчителя.
2. Мета вивчення досвіду – виявити, оцінити, узагальнити і поширити те нове, ефективне, що спостерігається в практиці викладання рідної мови. Вивченню припустимо піддавати як досвід одного вчителя, так і практику навчальної діяльності багатьох викладачів школи.
Об’єктом дослідження можуть бути або вся система викладання рідної мови, або окремі її компоненти, наприклад: організація уроків читання чи письма, вивчення граматики чи проведення уроків з розвитку мовлення, робота з першокласниками чи четвертокласниками.
Як правило, вивчення досвіду складається з трьох етапів: 1) спостереження за роботою вчителя або групи вчителів; 2) узагальнення набутих спостережень; 3) поширення осмисленого досвіду, тобто впровадження його у практику діяльності вчителя або вчителів школи чи класоводів міста, району, області.
Спостереження здійснюється безпосередньо на уроках. Відомості для описування досвіду можна дістати з аналізу письмових робіт учнів. В осмисленні досліджуваної теми значну допомогу подасть сам учитель розповіддю про те, як він здійснює навчання.
Здобуті матеріали обговорюються на засіданнях методоб’єднань і рекомендуються для використання іншими класоводами.
Вивчення досвіду, обмін досвідом не завадять ніякому вчителеві, який би педагогічний стаж він не мав. Особливу зацікавленість в ознайомленні з позитивним досвідом виявляють молоді вчителі.
3. Участь учителів у проведенні науковцями експерименту – корисна форма підвищення їхньої кваліфікації.
Експеримент присвячується або пошукам нових методів навчання, або відбору матеріалу для вивчення, або змінам у його змісті чи розташуванні.
Експеримент програмується: висувається гіпотеза (наукове припущення) ефективного навчання школярів, готуються необхідний дидактичний матеріал і програма його впровадження в навчальний процес. Для проведення експерименту виділяється експериментальний клас, у якому й здійснюється спостереження.
Безпосередня участь учителя в експерименті збагачує його теоретично і практично, зосереджує увагу вчителя-практика на тонкощах учительської майстерності, робить його чутливим до раціональних і ефективних методів і прийомів навчання, нарешті, вчить бути самокритичним.
Курс методики викладання української мови, який вивчається в педучилищах і педінститутах, передбачає залучення майбутніх учителів до науково-дослідної роботи, її проводять у процесі оволодіння навчальним предметом методики. Результати оголошуються на практичних заняттях. Наукова робота може в успіхом здійснюватися також і в наукових гуртках навчального закладу.