Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
i03.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
3.12 Mб
Скачать

6.Методичні поради до виконання тестових завдань.

Виконання тестових завдань вимагає від студентів вибору правильної відповіді з запропонованих варіантів та навичок аналітично-логічного і асоціативного мислення при їх визначенні. Незначна частина тестових завдань вимагає від студентів правового аналізу, співставлень або узагальнення правових понять при визначені правильних відповідей.

В цілому автором запропоновано 3 основних види тестових завдань:

  1. З 4-х запропонованих варіантів відповідей визначити одну правильну. (1 рівень складності).

  2. З 6-х варіантів відповідей обрати одну, дві або три правильні відповіді.(2 рівень складності).

  3. З 8-ти варіантів відповідей обрати від однієї до чотирьох правильних відповідей, які стосуються певного правового поняття чи його певних характеристик, наслідків тощо. (2 рівень складності).

Тестові завдання подані у відповідності з темами навчальної дисципліни “Правознавство”. В останній частині подано правильні відповіді для самоконтролю якості підготовки студентів до здачі підсумкових контролів знань у формі тестів.

7. Методичні поради до виконання практичних завдань.

В даному розділі запропоновані дуже різні за структурою навчальні завдання. Одні спрямовані на розвиток логічного мислення, конструктивно-варіативних навиків, інші на розвиток навиків правового аналізу і правової оцінки явищ і проблем суспільного життя, інші на узагальнення та систематизацію теоретичних знань.

В таблицях і логічних рядах задані поняття слід проаналізувати і групувати за якоюсь спільною ознакою, приналежністю або однорідним співвідношенням до певного правового поняття, що визначаються у завданні або які студенту потрібно визначити самому. При цьому слід враховувати, що певні поняття можуть бути там присутні помилкового і взагалі не входити у відповідь. Це також є частиною завдання для студента.

Завдання де запропоновані дві групи понять, наприклад, група подій і група дат, потрібно упорядкувати: визначити яке поняття з однієї групи відповідає поняттю з іншої групи. Наприклад, якій події яка дата відповідає.

Вставити пропущені у реченнях або схемах слова. Слід просто, через крапку з комою, навести ті слова, які заповнять пропущені у реченнях місця або повністю відтворити вірний варіант схеми. Причому у схем може бути потрібно самому студенту визначити логічні зв’язки між правовими поняттями і спробувати представити їх графічно. Цей тип завдань призначений для того, щоб закріпити і поглибити певні важливі теоретичні моменти і розвинути конструктивно-варіативні навики у студента.

Ситуація представляє собою практичне завдання у формі моделювання проблем у реалізації певних видів правовідносин, які можуть мати місце у реальному житті. Як правило студенту запропоновано проаналізувати процес реалізації правовідносин, визначити який саме вид правовідносин є проблемним у реалізації і знайти та обґрунтувати правовими нормами правильний варіант вирішення змодельованої проблеми або дати певну обґрунтовану правову оцінку подіям або вчинкам людей за умовою та дати певні теоретичні відповіді обґрунтовані нормами законодавства.

Ситуацію краще вирішувати згідно наступного методичного плану:

  1. Проаналізувати умову та виписати з неї факти (скорочено), які мають юридичне значення при відповіді на поставлені питання. Юридичним фактом називають певну життєву подію, обставини або дії людей, які закріплені діючими нормами права і з настанням яких виникають, змінюються або припиняються правовідносини (права і обов’язки в учасників правовідносин).

  2. Визначити види правовідносин, змодельовані як проблемні в умові ситуації, за приналежністю до предмета правового регулювання певної галузі права.

  3. Визначити нормативні акти, які врегульовують проблемні види правовідносин, що були визначені у розділі другому. При посиланні на закон чи інший нормативний акт треба вказувати: яким органом він виданий (крім законів і кодексів), дату його прийняття і реєстраційний номер, повне найменування, місце і час публікації.

  4. Зробити аналіз законодавства (нормативних актів), якими врегульовані змодельовані види проблемних правовідносин. У цьому розділі розв’язку слід навести витяги зі статей нормативних актів, які дають чітку вказівку про те, якими згідно законодавства мають бути дії учасників даної ситуації та які наслідки цих дій визначені законодавством. Обов’язково потрібно зазначати номера статей і з якого нормативного акту вони взяті, при цьому можна покликатись на список нормативних актів, що був зроблений у ІІІ розділі розв’язку.

  5. Сформулювати відповідь точно по суті поставлених питань, як висновок з аналізу законодавства. Відповідь повинна містити детальний аргументований розбір поставленої за умовою проблеми по суті, мотивоване рішення і обов'язково вказівку на використані правові норми.

Приклад № 1. “Покалюк Н., у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, подала заяву про звільнення за власним бажанням. Адміністрація заводу погодилась звільнити Покалюк Н., але через 2 тижні. Чи вірно вчинила адміністрація?”

Розв’язок:

1. Факти:

    1. Заява про звільнення за власним бажанням.

    2. Згода адміністрації звільнити через 2 тижні.

З умови даної ситуації нам відомо про дві юридично значимі дії її учасників. Інших дій, які не мали б юридичного значення для відповіді на поставлене питання в умові не має, але в інших ситуаціях такі дії в умові можуть бути.

2. Правовідносини: трудові.

У даній ситуації змодельовано лише один вид правовідносин – трудові (за галузевою ознакою), але в інших ситуаціях може бути і не один вид правовідносин, а декілька. Визначаючи вид правовідносин, слід пам’ятати, що у всіх ситуаціях моделюються лише тільки ті види правовідносин, вивчення яких передбачено програмою навчальної дисципліни.

3. Нормативні акти:

3.1. Кодекс законів про працю України N 322-VIII від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до N 50, ст. 375.

Для правильного визначення нормативних актів потрібно орієнтуватись у теоретичному матеріалі.

4. Аналіз законодавства:

Ст. 38.[3.1] “Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу ( ... догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку ... ), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.”

В аналізі ми навели витяг з відповідної статті, якою передбачено як саме повинні діяти учасники нашої ситуації згідно законодавства. Зверніть увагу, як правильно посилатись на список розділу третього.

5. Відповідь: Адміністрація діяла вірно, якщо працівниця не додала до заяви відповідний медичний висновок і не вірно, якщо – додала.

Відповідь у даній ситуації неоднозначна, оскільки нам не відомо з умови ще одного факту, який має ключове значення для однозначної відповіді, а саме щодо наявності медичного висновку, тому ми враховуємо два можливі варіанти.

Приклад № 2. «Степанюк неодноразово запізнювався на роботу. Його запізнення в останній раз призвело до зриву виробничого завдання. Адміністрація заручившись згодою трудового колективу, звільнила Степанюка з роботи. За рішенням суду Степанюк був поновлений на роботі. Чому саме Степанка поновили на роботі?»

1. Факти:

- запізнення на роботу;

- згода трудового колективу на звільнення;

- звільнення Степанюка;

- поновлення за рішенням суду.

2. Правовідносини: трудові.

3. Нормативний акт: Кодекс законів про працю.

4. Аналіз законодавства:

Ст.40 “Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;”

Ст.43 “ Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1, 2-5, 7 статті 40 … КЗпП, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.”

Ст.139. “ Працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.”

Ст.140.”Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.”

Ст.147 “ За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.”

Оскільки дана ситуація вирішується лише за одним нормативним актом, то в аналізі можна не покликатись на список ІІІ розділу.

5. Відповідь:

Степанка поновили на роботі, оскільки в умові немає інформації про те, що раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарної відповідальності. А звільнення за п.3. ст..40 КзПП можливе лише у разі попереднього застосування до працівника таких стягнень і повторного вчинення порушення трудової дисципліни до закінчення терміну дії накладеного на працівника дисциплінарного стягнення.

Приклад 3. Рішенням виконкому райради від 25 листопада 1988р. була створена адміністративна комісія на строк повноважень районної ради (4 роки), в складі голови, секретаря та двох членів.

Чи законне це рішення виконкому? Який орган має право створювати таку комісію?

1. Факти:

    1. Рішення виконкому про створення комісії.

    2. Строк повноважень комісії 4 роки.

2. Правовідносини: конституційні, адміністративні.

3. Нормативні акти:

3.1.Конституція України.

3.2.Закон України “Про місцеве самоврядування” від 27.05.1997р.

4.Аналіз законодавства:

Ст.26 (3.2.) “Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

2) утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;

6) утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради;

2. Виключно на пленарних засіданнях міських рад (міськрайонних), крім питань, зазначених у ч.1 цієї статті, вирішуються такі питання:

1) визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах;

2) встановлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.”

Ст.47 (3.2.)”1. Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

2.Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.

3. До складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищ-ний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради, їх заступники.”

Ст.140 (3.1.) “Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.”

5. Відповідь: Комісії можуть створюватись виключно на пленарних засіданнях ради, при якій вони створюються. Отже дане, рішення не відпо-відає закону, тому що є поза межами повноважень виконавчого комітету.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]