Контрольні запитання

1.Що називається навантаженням куща?

2.Яке навантаження називається оптимальним?

3.Як визначати довжину плодових лоз при обрізуванні?

Матеріали та обладнання: зошити, ручки, підручники. Проспекти, схеми, додаткова література.

Лабораторна робота №11

Тема: Вивчення шпалерних систем ведення кущів

Мета заняття: Освоєння методу розрахунків кількості матеріалів для виготовлення опор для шпалерних систем ведення кущів винограду.

Загальні відомості: Встановлюють шпалери на винограднику на 2-й рік після садіння. Для обладнання шпалери (як основної системи ведення кущів) необхідні насамперед стовпи і дріт різної товщини. Стовпи можуть бути дерев'яні, залізні, залізобетонні, із синтетичного матеріалу і комбінованими. Строк експлуатації їх різний. За штамбової культури винограду біля кожного куща встановлюють приштамбову опору у вигляді дерев'яних кілків діаметром 5-10 см і заввишки 1,5-3,5 м. Їх залишають протягом 6-10 років (доки не зміцніє штамб).

Залізобетонні стовпи – основні опори на сучасних виноградниках, вони найдовговічніші (60-80 років). Залізобетонні стовпи – міцні, дешеві, не пошкоджуються комахами і хворобами, на їх виготовлення витрачається менше металу. Проте вони часто руйнуються через пористість бетону і під дією морозів та механізмів. Основний недолік – велика маса. Залежно від місця встановлення їх розділяють на кінцеві (якірні) й проміжні (Рис. 1),

Рис. 1. Шпалера для висячих високоштамбових формувань.

Кінцеві закопують на початку і в кінці ряду. Залежно від типу шпалери й умов вирощування виноградних рослин розміри стовпів бувають такі: довжина - 1,8-3 м, товщина - 7,5-20 см, а проміжних відповідно 1,5-2,5 м і 5-12 см. Кінцеві стовпи закопують у ґрунт на глибину 40-70, проміжні - на 30-50 см. Проміжні встановлюють на віддалі один від одного при безштамбових формах – 9-11 м, при штамбових – 6-8м.

Обладнання шпалери починають із встановлення кінцевих стовпів, їх можна закопувати вертикально і похило (під кутом 60-65° у бік дороги). Для закріплення використовують підпорки у вигляді такого ж залізобетонного стовпа, трохи коротшого, або дротяної відтяжки, для чого використовують дріт діаметром 2,4-3,5 мм.

Стовпи встановлюють у заздалегідь підготовлені машинами КРК-60 і КЯУ-100А ями або спеціальними стовпоставами універсальними СП-2, дворядними запресовниками стовпів ЗСВ-2, а в гірських умовах - СВГ-1В.

Після встановлення кінцевих і проміжних стовпів натягують дріт. У виноградарстві застосовують оцинкований дріт різного діаметра. Дріт, що використовують для закріплення кінцевих стовпів, а також для підв'язування кордонів або багаторічних рукавів має бути товщим (діаметр 3,5-6 мм) ніж той, що використовують для верхніх рядів, діаметр якого становить 2,2-3 мм. Спочатку натягують верхній ряд дроту, а потім послідовно нижні.

Залежно від біології сорту, умов вирощування, форми куща, типу шпалери розміщення дроту на стовпах та кількість його рядів сильно змінюються. На маточниках підщепних лоз рядів дроту може бути 4-5. Перший ряд дроту натягують на висоті 25 - 30 см від поверхні ґрунту. Наступні ряди розміщують на віддалі 35 - 40 см один від одного. При цьому, для зменшення витрат на підв'язування пагонів кожний наступний ряд може складатися з двох паралельно розміщених дротин, між якими заводять зелені пагони. При вирощуванні столових сортів рекомендуються низько і середньоштамбові форми з вертикально розміщеним у просторі приростом.

Технічні сорти культивують на більш високих штамбах з вільно звисаючими пагонами. Тому перший ряд дроту діаметром 3-4 мм розміщують на висоті штамба: у першому випадку на висоті 60-100 см, а в другому - 1,2-1,3 м (рис. 1). До нього підв'язують горизонтально кордони або рукави. Другий ряд дроту розміщують на віддалі 25-30 см від першого. До нього підв'язують плодові стрілки. Діаметр дроту цього і наступних рядів - 2,2-2,4 мм. Наступні ряди дроту розміщують у першому випадку на віддалі 30-45 см один від одного. До них підв'язують вертикально зелені пагони. Таких рядів може бути два-три. У другому випадку на віддалі 25-30 см від другого ряду розміщують паралельно ряди дроту, між якими заводять зелені пагони. В подальшому вони вільно розміщуються в просторі, звисаючи вниз.

Для натягування дроту його спочатку розмотують за допомогою хрестовини з дротяним барабаном і хомутами, петлями з дроту, дротяними кільцями, крючками, з яких дріт легко знімається (що особливо важливо на проміжних стовпах). Останнім часом при виготовленні залізобетонних стовпів на їх осі роблять наскрізні отвори діаметром 15-20 мм для протягування дроту. Це надзвичайно простий спосіб кріплення дроту, крім того, він значно спрощує натягування його під час розміщення та ремонту шпалери. Але для цього замовник повинен надати виконавцю (виробнику) необхідну технічну документацію (скільки і на якій віддалі потрібно робити отвори).

Витрати матеріалів для обладнання опор на 1 га виноградних насаджень наведено в таблицях 1 і 2 [1].

Таблиця 1

Витрати матеріалів для встановлення вертикальної одноплощиної шпалери на 1 га винограднику

Показник	Схема розміщення стовпів, м
	3 х 8	3 х 10	3,5 х 6
Ряди, шт.	33	33	28
Стовпи, шт. кінцеві проміжні
	66	66	56
	363	297	480
Якорі або підпорки	66	66	56
Дріт для якорів діаметром (мм), кг: 2,4 3,5
	10	10	8,5
	6	6	5

Таблиця 2