Міністерство культури і туризму україни

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Н.Д Бєлявіна., в.Ф. Бєлявін, н.Л. Бондарець, в.В. Дьяченко

Основи звукорежисури

Частина і

Навчальний посібник

КИЇВ –2011

ББК 85.330.78.Я 73

УДК 792.01

Б 44

Рецензенти:

Миронович В.М. – доктор технічних наук, професор

Бут О.В. – кандидат мистецтвознавства

Н.Д. Бєлявіна., В.Ф. Бєлявін, Н.Л. Бондарець, В.В. Дьяченко

Б 44 Основи звукорежисури : навчальний посібник.Ч. І  / під ред. Н.Д. Бєлявіної. – К. : НАКККіМ, 2011. – 80 с. : іл.

ББК 85.330.78.Я 73

УДК 792.01

© Бєлявіна Н.Д.

©.Бєлявін В.Ф

©.Бондарець Н.Л

© Дьяченко В.В.

© Національна академія

керівних кадрів культури

і мистецтв

ЗМІСТ

Передмова 4

1. Фізіологія слуху 7

2. Висота тону. Суб’єктивна висота тону. Інтервали. Критичні смуги 13

3. Закони Вебера-Фехнера, Стівенса 34

4. Гучність. Рівень гучності 42

5. Звуковий тиск 51

6. Сприйняття тембру 61

7. Динамічні властивості слуху 72

8. Література 77

Передмова

Навчальний посібник “Основи звукорежисури” створено відповідно до навчального плану, затвердженого вченою радою НАКККіМ та навчальної програми “Основи звукорежисури” для студентів спеціальності 6.020201 “Театральне мистецтво”, спеціалізації “Звукорежисура”, кваліфікації “Звукорежисер”.

Цей навчальний посібник є першою частиною майбутнього підручника “Основи звукорежисури”, який складатиметься згідно з навчальною програмою з трьох частин: “Слух людини”, “Акустичні характеристики натуральних випромінювачів звука” та “Основні принципи озвучення приміщень і відкритих просторів”.

У посібнику розглядаються процеси слухової перцепції, тобто системи процесів прийому та перетворення інформації, яка забезпечує організму за допомогою слухових відчуттів орієнтацію в навколишньому світі.

У першій темі висвітлюються дані щодо фізіологічних параметрів слуху людини: структури слухового органа, процесу перетворення коливань, дії рецепторних та нервових клітин.

Орган слуху людини – вухо, це своєрідна перцептивна модель приймача звуку, який виконує функції аналізатора звуку, що сприймає людина, з подальшою дискретизацією звукового сигналу.

У другій темі визначені ключові поняття, що стосуються висоти звуку: висота тону, математична модель гармонійного коливання, висота в музиці, критичні смуги сприйняття, висота та зонна природа слуху.

Представлені судження різних авторів щодо поняття висота звуку, таких як П.Гарбузов, І.Алдошина, М.Сапожков, Я.Вахітов, А.Ананьєв, Г.Смаглій тощо.

Особливе значення має сприйняття саме гармонійних звукових коливань, що сприймається як “чистий тон” та обертони. Надано математичну модель фізичного процесу, що породжує “чистий тон”, яка тісно пов'язана з таким математичним поняттям, як “синусоїда” та загальним математичним поняттям, як “функція”.

У цьому навчальному посібнику вперше теорія критичних смуг пов’язується з відомою теорією зонної природи звуковисотного слуху.

У третій темі розкриваються проблеми психометрії – сприйняття звукової інформації та процесів її сенсорної й перцептивної обробки. Розкрито сутність теорії Г.Т.Фехнера, І.Мюллера, Е.Вебера, С.Стівенса, законів Вебера-Фехнера та Стівенса.

Закон Вебера-Фехнера пов’язує рівень відчуття сприйняття звуку з рівнем інтенсивності, а закон Стівенса – абсолютну величину від-чуття сприйняття звуку безпосередньо з абсолютною величиною інтенсивності звуку.

Зміст четвертої та п’ятої тем є особливо важливим для діяльності звукорежисера, оскільки розкриває ключові поняття: гучність і рівень гучності; криві рівної гучності та складання гучностей у різних критичних смугах; інтенсивність звуку та звуковий тиск. Розглянуто також тему гучності в музиці як відносної естетичної характеристики звуку.

Оскільки рівень відчуття та величина відчуття, визначені у законах Вебера-Фехнера та Стівенса, характеризують суб’єктивні відчуття людини, пов’язані зі сприйняттям звуку, вони не дають параметрів вимірювання гучності.

На підставі узагальнення відомих даних у посібнику детально розглянуті такі поняття: рівень гучності довільного звуку (або шуму) як рівень інтенсивності рівногучного з ним чистого тону з частотою 1000 Гц, який вимірюється у фонах; одиниця вимірювання гучності – сон як гучність тону частотою 1000 Гц з рівнем гучності 40 фонів; інтенсивність чи сила звуку як кількість енергії, що проходить за секунду через одиницю площі, перпендикулярно хвилі; звуковий тиск як різниця між значеннями миттєвого й статичного тиску в точці відповідного середовища при проходженні через неї звукової хвилі тощо.

У шостій темі розкривається саме поняття тембру та особливості його утворення в музиці.

Встановлено характерні ознаки тембру, такі як спектральний склад та обертонів ряд, резонанс та вібрація (резонатор та вібратор), формантні області та регістри, атака та биття, визначається подвійна суть поняття шуму (як завадове й художньо-образне явище).

Сьома тема присвячена динамічним властивостям звуку, де уточнюються такі поняття як сила та рівень звуку стосовно часових параметрів слуху.

У різноманітних аспектах діяльності звукорежисера важливо розуміння викладених у навчальному посібнику ключових понять щодо звуку та особливостей його сприйняття як для подальшого розвитку й вдосконалення методів цифрової та аналогової обробки звуку, так і для забезпечення високого рівня професіоналізму в його повсякденній діяльності.